У сучасних економічних умовах особливе значення має своєчасне, повне й достовірне визначення фактичних витрат на виробництво та збут продукції, а також контроль за використанням ресурсів і грошових засобів.
В обліку витрати на виробництво розрізняються:
-за місцем виникнення витрат;
-за видами продукції, робіт, послуг;
-за видами витрат;
-за способом перенесення вартості на продукцію;
-за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат;
-за календарними періодами.
Облік витрат на виробництво здійснюють за допомогою методів, які відповідають вимогам і специфіці окремих виробництв, забезпечують складання достовірних калькуляцій собівартості продукції та організацію дійового контролю за зниженням витрат на виробництво.
Основні методи обліку витрат такі:
-стосовно технологічного процесу (нормативний, стандартний, позаказний, попередній);
-за об’єктами калькуляції (облік за деталями, вузлами, виробами, процесами, переділами, виробництвами, замовленнями);
-за способом збору інформації, який забезпечує контроль за витратами (метод попереднього контролю та нормативний метод).
36. Кошторис витрат
Кошторис витрат використовується для визначення загальної потреби підприємства в матеріалах і грошових ресурсах та складається з наведених вище статей. Угруповання витрат за статтями витрат надає можливість відслідковувати витрати за їх місцем і призначенням, дозволяє дізнатися скільки коштує підприємству виробництво та реалізація окремих видів продукції. Планування й облік собівартості за статтями витрат необхідні для того, щоб визначити, під впливом яких факторів сформувався рівень собівартості, що показує на напрями її зниження.
Класифікація витрат за статтями калькуляції
Калькуляція - це система виміру витрат на виробництво продукції, спосіб визначення економічної вигідності виробництва. Класифікація витрат за статтями калькуляції розкриває цільове призначення витрат та їхній зв'язок з технологічним процесом. Це групування використовують для обчислення витрат за видами виготовлюваної продукції та місцем виникнення витрат (по цехах, дільницях тощо) і залежить від багатьох факторів: методу планування витрат, технологічного процесу та виготовлюваної продукції. Калькуляцію витрат використовують для встановлення цін на окремі вироби.
Калькуляційними одиницями при обчисленні собівартості є здебільшого натуральні вимірники: штуки, кілограми, тонни, метри тощо.