Сучасний урок природознавства в початковій школі повинен розглядатись як результат взаємодії двох аспектів: методичного і психолого-дидактичного.
Особливост і:
1. Цілепокладання (мета уроку) - повинно пронизувати весь урок і виконувати функції мотивації діяльності учнів. На уроці повинно ставитись три мети: навчальна мета (ознайомлення, запам’ятовування, розуміння,уміння); виховна мета (виховання акуратності, екологічне виховання); розвивальна мета (розвиток уваги, сприйняття, пам’яті, логічного мислення, узагальнення)
2. Блочна структура сучасного уроку природознавства. На уроці доцільно розглядати 3-4 блоки. До кожного блоку формулюється тема, мета та план роботи, підводяться підсумки. Підсумки в кінці кожного блоку будуть змістовими, а в кінці уроку - емоційний підсумок. Плюсом такого уроку є те, що учень може отримати оцінку за кожний блок. Можна використовувати додаткові блоки:
- Блок цікавинки в природі;
- Блок контрольно-оцінної роботи (є доцільним після проведення дослідів)
Особливість блочної структури – учень на одному уроці може отримати не одну оцінку.
3. Тематичний урок - це комбінований урок
4. Урок – вправа – має блочну структуру, але кожен блок – це різні види самостійної роботи. Наприклад «властивості води»:
1блок: самостійно підібрати інформацію про різні стани води;
2блок: самостійно знайти зашифровані відповіді;
3блок: самостійно знайти помилки, виправити їх.
5. Особливості системи вправ. У проведенні уроків зберігає своє значення основний методичний підхід до вивчення природознавства у початкових класах. Вивчення та опрацювання нового матеріалу, закріплення і засвоєння знань здійснюється за допомогою системи вправ, здебільшого предметно-практичного характеру. Крім того, пізнавально-дидактичні ігри.
Програмовий матеріал учні засвоюють у результаті багаторазового повторення практичних дій, тому не бажано практичні роботи замінювати їх демонструванням. Демонстрація – це початок роботи над засвоєнням якихось знань. Учням потрібно не тільки побачити, як виконуються певні дії, а й самим виконати їх. Для багатьох вправ характерна така послідовність: а) демонстраційне виконання вправи вчителем; б) самостійна практична робота.
Зміст практичних робіт значною мірою визначається підручником.