2018-01-21
484
Синтаксис:
UPDATE таблиця
SET нове_значення
WHERE умови_відбору;
Інструкція UPDATE містить у собі наступні компоненти:
| Таблиця | Назва таблиці, де знаходяться дані, які треба змінити. |
| Нове_значення | Вираження, що визначає нове значення для обновлюваних записів. |
| Умови_відбору | Умови, яким повинні задовольняти обновлювані записи. |
Інструкція UPDATE особливо зручна при необхідності внесення змін у велику кількість записів або коли записи, які необхідно змінити, перебувають у декількох таблицях.
При використанні інструкції UPDATE важливо пам’ятати:
ü Інструкція UPDATE не створює набору результатів. Відновлення записів, виконане з використанням запиту на відновлення, не можна скасувати. Щоб довідатися які записи будуть оновлені, спочатку рекомендується виконати запит на вибірку с тими ж умовами, і тільки потім, виконати запит на відновлення.
ü Рекомендується завжди робити резервні копії даних. Якщо записи були змінені помилково, їх можна відновити з резервних копій.
|
|
|
Приклад:
UPDATE Заказы
SET СтоимостьЗаказов = СтоимостьЗаказов * 1.1,
Доставка = Доставка * 1.03
WHERE СтранаЗаказчик = 'Великобритания';
У цьому прикладі змінюються дані із таблиці “Заказы“: значення поля “СтоимостьЗаказов" звищуються на 10 відсотків, а значення “Доставка» – на 3 відсотки для замовників з Великобританії.
Питання для самоконтролю
1. Що таке SQL?
2. Призначення мови визначення даних?
3. Призначення мови керування даними?
4. Призначення та синтаксис команди мови SELECT?
5. Призначення та синтаксис команди мови UPDATE?
6. Призначення та синтаксис команди мови DELETE?
7. Призначення та синтаксис команди мови INSERT?
Вивчення теми №17. “Експертні системи”
Передбачає такі форми навчання, як лекція та самостійна робота студентів: вивчення конспекту лекції, робота з підручниками та іншими джерелами інформаії, а також відповіді на контрольні запитання. У програмі дисципліни відображені основні питання лекції, які студенти повинні вивчити під час аудиторних занять, працюючи над підручниками, виконуючи практичні завдання в поза аудиторний час, знаходячи матеріали у мережі Інтернет.
Література: [ 6 ], [ 7 ], [ 10 ], [ 15 ].
Розробка експертних систем (expert systems) є однією з галузей штучного інтелекту, яка привертає загальну увагу.
Експертна система (ЕС)- це програмний комплекс (обчислювальна система), який акумулює досвід фахівців у деякій проблемній області і в межах цієї∙ області здатний приймати експертні рішення.
Перші експертні системи з’явилися в США в середині 70-років. Сучаснi експертнi системи мають можливiсть давати поради в таких галузях знань, як аналiз зображень, розпiзнавання мови, дiагностика захворювань, геологорозвiдка, хiмiчний аналiз органiчних речовин, оцiнка майбутнього врожаю, управлiння повiтряним транспортом тощо на професiйному рiвнi.
|
|
|
Основнi функцi∙, що виконують розвиненi експертнi системи:
ü зберiгають спецiалiзованi знання i видають їх за запитами;
ü здiйснюють логiчний дедуктивний висновок з використанням “нечiткої” логiки;
ü вмiють приймати рiшення чи надавати iнформацiю для прийняття рiшень у рiзних галузях;
ü мають здатнiсть до навчання;
ü пояснюють свою поведiнку.
Головна відміна ЕС від інших програмних засобів – це наявність бази знань, в якій знання зберігаються у вигляді сукупності записів на мові подання знань, яка дозволяє легко змінювати і доповнювати базу знань у формі, зрозумілій спеціалістам, що експлуатують ЕС. У звичайних же програмах знання “зашиті” в алгоритм, і тільки програміст (автор програми) може їх коректувати.
Одна з найбiльш вiдомих експертних систем - MYCIN, що вважається вже класичною, була задумана для подання допомоги лiкарю при встановленні дiагнозу й лiкуваннi бактерiальних заражень кровi. Консультацiя надається англiйською мовою, лiкар повинен володіти всiєю корисною iнформацiєю про пацiїнта та результатами лабораторних аналiзiв. Якi основнi особливостi цiєї системи? По-перше, MYCIN здатна з допомогою правил виведення та на основi даних, що закладенi у неї, робити логiчнi висновки. По-друге, програма MYCIN маї засоби оцiнки правдоподiбностi одержаного висновку за шкалою оцiнок вiд 0 до 1,0. Третя важлива особливiсть полягаї в тому, що дана система може давати пояснення до одержаного висновку, крок за кроком коментуючи хiд своїх “ мiркувань”. І, нарештi, по-четверте, вона є досить унiверсальною - може бути використана для дiагностики iнших iнфекцiйних захворювань шляхом замiни правил i даних. Механiзм висновків програми MYCIN, що носить назву EMYCIN, використовується в абсолютно рiзних галузях.
Широко вiдома також експертна система DENDRAL, призначена для роботи в областi органiчної хiмiї, ї а ї саме, для iдентифiкацii молекулярної структури складних органiчних сполук. Користувач повiдомляї системi хiмiчну формулу речовини й данi мас-спектрографiчного аналiзу, система ж називає найбiльш вiрогiднi атомнi структури молекул із величезної кiлькостi можливих. У функцiонуваннi системи DENDRAL можна видiлити три етапи. Спочатку з допомогою бази знань створюїться список вихiдних (початкових) умов, якi на другому етапi доповнюється користувачем. На третьому етапi система генерує, перевiряє, ранжирує можливі рішення, пiсля чого виводить їх на друк за рангами. Спочатку система DENDRAL була написана мовою ЛІСП, але потiм була реалiзована також на iнших мовах, що дозволило використовувати на рiзних електронних обчислювальних машинах (ЕОМ). Популярною є також експертна система XCON, яка визначає конфiгурацiю комп’ютерних систем VAX фiрми DEC, перевiряє специфiкацiю i правильнiсть поєднання у необхiдну комп’ютерну систему.
В найближчі роки слід очікувати на появу нових ЕС, які будуть спрямовані на підтримку процесів управління, діагностики, прогнозування, планування в найрізноманітніших сферах людської∙діяльності.
В процесі розвитку галузей штучного інтелекту і виникли спеціальні мови програмування, такі як ЛІСП, ПРОЛОГ, МІРАНДА та інші.
Мова ПРОЛОГ є однією з найбільш популярних мов штучного інтелекту. Вона вибрана японськими спеціалістами як одна з основних мов для створення програмного й апаратного забезпечення ЕОМ п’ятого покоління.
Мова ПРОЛОГ, що сягає своїм корінням в математичну логіку, грунтується на описовій чи декларативній точці зору на програмування, на відміну від традиційних мов програмування, які є процедурно-орієнтованими. Пролог маї потужні й гнучкі засоби, котрі дають змогу добувати інформацію з баз даних, причому методи пошуку принципово відрізняються від традиційних.
|
|
|
Створення експертної∙системи для серйозної предметної області справа надзвичайно складна і вимагає багато часу, коштів, енергії∙ та ентузіазму. Тому залучати до використання ЕС слід тоді, коли розробка можлива, доцільна та виправдана.
Більшість експертних систем розробляються не в комерційних цілях, а в рамках наукових досліджень. Але поступово, по мірі того як розширюїться сфера застосування ЕС, за кордоном зростає інтерес до комерційних експертних систем і, як наслідок,фінансування їх розробки та досліджень у галузі штучного інтелекту взагалі.
Архітектура і принципи побудови експертних систем
Типова експертна система складається з трьох основних модулiв:
ü база знань (knowledge base);
ü механiзм висновків (interference engine);
ü механізм пояснення (explanation facility);
ü iнтерфейс ўз користувачем (man-computer interfaces).
База знань мiстить знання, що вiдносяться до конкретної предметної областi, тобто факти, правила, можливо, методи, евристики та рiзнi iдеї.
На відміну від інших типів комп’ютерних систем в ЕС знання подані в явному вигляді - їх можна роздрукувати, прочитати, змінити та знову записати в систему, не змінюючи при цьому жодної програми.
Механізм висновків (машина висновків) - важливий блок в експертнiй системi, призначений для пошуку необхідної інформації в базі знань та побудови висновкiв. Його дiї подiбнi аналогiчним мiркуванням експерта-людини, яка оцiнює проблему та пропонує гiпотетичне розв’язання.
Загальноприйняті способи логічних висновків, реалізовані в багатьох експертних системах, полягають у побудові прямих і обернених ланцюжків міркувань. Прямий ланцюжок починається з аналізу відомих фактів, далі послідовно застосовуються правила; цей процес супроводжується накопиченням нових фактів доти, поки не буде знайдене рішення проблеми. Обернений ланцюжок, навпаки, означає перебирання наперед відомих рішень для того, щоб переконатися, яке з них відповідає наявним фактам.
|
|
|
Експерти, на рівень роботи яких орієнтуються машини висновків, здебільшого застосовують складні способи міркувань і для їх відтворення, як правило, недостатньо таких простих методів, як прямий та обернений ланцюжок. Тому комбінують декілька різних методів у змішану стратегію розв’язання задачі, при якій механізм висновків, імітуючи поведінку експерта, багаторазово переключається з одного режиму роботи на інший.
Механізм пояснення дає змогу експертнiй системi пояснити свої дiї пiд час проведення експертизи, а також обгрунтувати спосiб одержання поради, наданої користувачу.
Інтерфейс із користувачем орiєнтований на органiзацiю обмiну iнформацiєю мiж користувачем i системою як у процесi розв’язання задачi, так і при набутті знань, поясненні результатiв своєї роботи. Iнтерфейс із користувачем, механізм пояснення та механiзм логiчних висновків розглядають як один модуль - оболонку експертно∙ системи, чи коротко - просто оболонку.
У розробцi експертної системи беруть участь експерт (domain expert), iнженер по знаннях (knowledge engineer) та програмiст (programmer).
Експерт - це висококваліфікований спецiалiст із проблемної областi, який згодився поділитися своїм досвідом. Вiн визначає знання (данi й правила), що характеризують проблемну область, забезпечує їх повноту й правильнiсть.
Інженер по знаннях - спецiалiст по розробцi ЕС - є проміжною ланкою між експертом та базою знань. Вiн допомагає експерту виявляти та структурувати знання, необхiднi для роботи експертної системи, здiйснює вибiр того iнструментального засобу (IЗ), який найбiльше пiдходить для даної проблемної областi, i визначає спосiб подання знань у цьому IЗ.
Програміст вирiшує питання, пов’язанi з розробкою iнструментального засобу, що мiстить усi основнi компоненти ЕС, здiйснює спряження IЗ з тим середовищем, у якому вiн буде використаний.
Використання експертних систем для навчання знаходиться ще в початковій стадії розвитку. Експертнў системи в учбовому процесі можуть знайти найрізноманітніше застосування. Наприклад, можна застосовувати експертні системи як “модель викладача” при викладенні нового матеріалу. В цьому випадку експертна система, враховуючи психологічні особливості вчителя, грунтуючись на його знаннях з предмета, повинна формувати методику викладення нового матеріалу. Інший підхід полягає в застосуванні експертної системи як “модель студента”: студенту надається можливість заповнити інформацією свою особисту експертну систему, тобто виступити в ролі експерта, а потім сама система проводить якісну оцінку знань.
Незважаючи на велику привабливість експертних систем, вони не вільні від недоліків: поки що вони застосовуються для вузького класу задач з порівняно малими можливими взаїмозв’язками. Коли кількість евристичних правил збільшується до декількох тисяч робота експертних систем суттєво ускладняється.
Експертні системи поки що мало можуть допомогти у вивченні таких дисциплін як філософія, літературна критика, соціологія, тобто тих галузей знань, в яких не можна застосувати формальні правила й процедури.
Питання для самоконтролю
1. Що таке експертна система?
2. Які основні функції експертних систем?
3. В чому полягає архітектура і принципи побудови експертних систем?
4. В чому полягає призначення модулю база знань(knowledge base)?
5. В чому полягає призначення модулю механiзм висновків (interference engine)?
6. В чому полягає призначення модулю механізм пояснення (explanation facility)?
