162. Рентабельність являє собою:
1) реалізовану частину чистого доходу;
2) економічну категорію, яка означає дохідність, прибутковість сільськогосподарського виробництва;
3) сукупність спожитих і перенесених на продукцію виробничих ресурсів;
4) збільшення грошової виручки та зниження собівартості продукції.
163. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва пов’язане:
1) з випереджаючим зростанням капітальних вкладень у сільське господарство порівняно з темпами приросту виробництва продукції;
2) з розвитком підсобних промислових підприємств по переробці та зберіганню сільськогосподарської продукції;
3) з раціональним використанням виробничих ресурсів галузі, збільшенням виробництва продукції з кожного гектара землі, підвищенням урожайності культур, продуктивності тварин, зменшенням затрат праці та коштів на одиницю продукції;
4) з поліпшенням соціальних умов життя, покращанням умов праці, підвищенням рівня зайнятості, ліквідацією важкої фізичної праці.
|
|
164. Рівень рентабельності показує:
1) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь;
2) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню виробничих витрат;
3) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню повної собівартості реалізованої продукції;
4) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню сукупних фондів.
165. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає:
1) кінцевий результат, в якому реалізується ціль виробництва;
2) співвідношення між досягнутими результатами і витратами живої матеріалізованої праці;
3) сукупний матеріальний підсумок функціонування виробничих ресурсів за певний період;
4) співвідношення між живою матеріалізованою працею та досягнутим результатом.
166. Критерієм економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є:
1) збільшення виходу сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі при одночасному забезпеченні її якості та економічності виробництва;
2) найбільш повне задоволення потреб суспільства в продукції галузі;
3) доходність, прибутковість виробництва;
4) поліпшення соціальних умов життя людей, покращання умов праці, скорочення тривалості робочого тижня без зменшення заробітної плати.
167. Рентабельність окремих видів продукції обчислюється як:
1) відношення прибутку, що включається в ціну виробу, до ціни виробу;
2) відношення прибутку від реалізації до виручки від реалізації;
3) відношення балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;
4) відношення балансового прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.
|
|
168. Коефіцієнт фінансової залежності становить собою відношення:
1 ) усіх джерел фінансування до власного капіталу;
2) власного капіталу до довгострокових зобов’язань;
3) вартості основних засобів до загальної вартості майна;
4) власного капіталу до величини обігових коштів.
169. Головним змістом закону вартості є:
1) еквівалентність обміну;
2) товарно-грошові відносини;
3) ринкові ціни;
4) суспільна вартість.
170. Рівень рентабельності відображає ефективність використання:
1) спожитих виробничих ресурсів;
2) застосованих виробничих ресурсів;
3) витрат, які не включаються у виробничу собівартість;
4) залишків незавершеного виробництва за собівартістю.
171. Про фінансову стійкість компанії свідчать показники:
1) коефіцієнт оборотності всіх активів, що використовуються; коефіцієнт оборотності поточних активів, що використовуються; тривалість обороту поточних активів;
2) показник поточної ліквідності; показник „критичної оцінки”; коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; тривалість погашення дебіторської заборгованості;
3) коефіцієнт ефективності; термін окупності; чистий приведений прибуток; період окупності, рівень рентабельності;