Коефіцієнт кореляції та його властивості

Коефіцієнт кореляції r – це безвимірна симетрична характеристика, яка дає можливість виміряти тісноту кореляційного зв’язку між змінними.

Коефіціент кореляції має такі властивості

ü може приймати значення з інтервалу[-1;1];

ü при r=0 змінна х та у незв’язана лінійною кореляційною залежністю;

ü при | r |=1 між змінними х та у існує лінійний функціональний зв'язок;

ü зв'язок є тісним, якщо 0,7≤| r |≤0,9;

ü зв'язок слабкий, якщо 0,2≤| r |≤0,4.

Коефіцієнт кореляції можна обчислити у наступний спосіб:

Використання математичних методів в економіці

З моменту свого народження людина використовувала математику в господарській діяльності. Тривалий час розвиток математики визначався здебільшого потребами природничих наук і внутрішньою логікою самої математики. Математика ж своєю чергою активно впливала на розвиток наук які її використовували: астрономію фізику, та технічні науки. Використання математичних методів в економіці цце не просто проведення математичних розрахунків,а використання математики як особливого засобу вивчення економічних закономірностей і отримання теоретичних та практичних висновків. В економічних дослідженнях математичні методи почали використовувати з 50хроків 20ст.

Багато вчених вважають що використання математики в економіці пов’язана з появою електронно-обчислювальної техніки. Проте використання математичних методів в економіці має глибоке історичне минуле. Першими вченими що почали застосовувати математику в економіці були англійський економіст Вільям Петті засновник класичної політекономії, Французький вчений Франсуа Кене котрий опублікував перший варіант «Економічної таблиці» - «зигзаг». «Економічні таблиці» Кене по суті являються першими у світі графічно числовими моделями ек. системи.

В межах економічної науки 19-20 століть виділяють три основні етапи розвитку економіко математ. досліджень:

- математична школа в політек. (30-ті рр 19 ст. –поч.20 ст.); -- статистичний напрям (поч.20ст.-30-ті рр. 20ст.);

Економетрія (30-ті рр. 20 ст. – до нашого часу)

Економетрія

Термін економетрія для визначення нового напряму в економетричній науці запропонував норвезький вчений і статистик Рагнар Фріш. Основним завданням економетрії Фріш проголосив синтез економічної теорії статистики і математики. Економетристи спробували поєднати позитивні ознаки математичної школи в політекономії та статистичного напряму, тобто підтримали ідею поєдання в економічному дослідженні абстрактно-теоретичного аналізу, емпіричних даних і математичних методів.

Теоретичні та практичні основи економетрії яформувались завдяки працям В.Паретто, Р.Хукера, Р.Слоу, Є.Слуцького.

Зокрема Є.Слуцький в 1915р. в Італії опублікував працю до теорії збалансованості бюджету споживача яка стала основою для подальшої роботи багатьох економетристів. На сьогодні є два підходи до трактування економетрії.
Економетрія у широкому розумінні це наука яка проводить економічні дослідження з використанням математичних методів. У вузькому розумінні економетрія е наука яка в економічних дослідженнях застосовує математико-статистичні методи. Сучасне визначення економетрії виглядає так. Економетрія це наука яка вивчає кількісні закономірності та взаємозв’язки економічних об’єктів процесів та явищ за допомогою математико статистичних методів та моделей.