Внесок українських учених у розвиток економіко математичних досліджень

В останній третині 19 ст. в Україні виник особливий напрям у розвитку екноміної думки, відомий під назвою «київська наукова школа в політичній економії» одним із засновників цієї школи був професор київського університету Микола Християнович Бунге. його послідовником став випускник київського університету Дмитро Іванович Піхно, що опублікував низку праць перша з яких називалась»закон попиту і пропозиції». Автор намагався представити платіжну здатність покупця математично. Більше своє розуміння економічної теорії Д.І. Піхно викликав в праці» основи політичної економії». Прихильник ідеї київської політ економічної школи. В.Ф.Арнольд опублікував у 1904р. працю «політично економічні етюди» а яких намагався застосувати засоби елементарної алгебри для обґрунтування теорії граничної корисності. В.Ф. Арнольд відстоював застосування математичних методів в економічній науці, зокрема політичні економії. Із початку 19 століття коли статистика стала університетською наукою. І необхідним інструментом державного управління, розпочався якісно новий етап в історії економіко статистичної думки в Україні.

Видатними вченими які розвивали українську економіко статистичну науку в цей період, були: Червінський, Журавський, Навроцький, Шлікевич.

Яскравим представником українських економістів-новаторів є Євген Євгенович Слуцький. Знаменитим дослідженням Слуцького є праця «до теорії збалансованості бюджету споживача» опублікована в Італії в 1915 році. Це дослідження привернуло увагу зарубіжних учених економістів лише через 20 років після опублікування, у зв’язку з появою у світовій науці економетрії.

Статистичний напрям

Статистичний напрям виник на початку 20 століття. Головним завданням учених цього напряму було вивчення економічних циклів і прогнозування госп. Діяльності конюнктури на підставі методів математичної статистики. Цей напрям ще називають статистично економією. Із із погляду методології досліджень статистичний напрям – це цілковита протилежність математичний школі в політекономії. Прагнення до широкого використання емпіричного матеріалу вивчення конкретних економічних фактів було прогресивним явищем. У межах статистичного напряму було розроблено низку математико статистичних моделей економічних явищ, які використовували здебільшого для короткострокового прогнозування. Найпоширенішим прикладом таких моделей є модель прогнозування госп. Кон’юнктури (передбачення ек. Погоди) розроблена вченими гарвардського університету

Заслуги вчених статистичного напряму: 1. Дослідники розробили методику оброблення економічних даних та статистичних повідомлень.

2.представники статистичного напряму запропонували методи статистичного аналізу: вимірювання динамічних рядів, виділення сезонних і циклічних коливань, кореляційно регресійний аналіз, факторний аналіз, перевірка статистичних гіпотез.

Основний недолік досліджень учених статистичного напряму полягає у тому що математико статистичні моделі які вони розробили не враховували глибинні фактори ек. Розвитку а мали екстраполяційний характер.