Підручники та посібники

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра новітньої історії України

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор

з науково-педагогічної роботи

 

________________________

«____» ___________ 20__ р.

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Філософія історії

 

галузь знань 0203 Гуманітарні науки

спеціальність 8.02030201 Історія

факультет Історичний

Форма навчання

Курс

Семестр

Загал. обсяг (год.)

Всього аудит. (год.)

У тому числі (год.):

Самос- тійна робота (год.)

Контрольні (модульні) роботи (шт.)

Розрахунково-графічні роботи (шт)

Курсові проекти (роботи), (шт.)

Залік (сем.)

Екзамен (сем.)

Лекції

Лабораторні

Прак-тичні

Денна

1 (9)

1 (9)

 

 

Навчальна програма складена на основі:

Варіативної частини освітньо-професійної програми СВО Львівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 0203 «Гуманітарні науки» для спеціальності 8.02030201 «Історія».

Програму склав:

Доцент кафедри новітньої історії України, канд. іст. наук Мудрий М. М.

 

Програма схвалена на засіданні кафедри новітньої історії України

Протокол ___ від ___________________ 2013 р.

 

Завідувач кафедрою ________________________ (проф., д-р іст. наук Сухий О. М.)

«_____» ___________________ 2013 р.

 

Схвалено Вченою радою історичного факультету.

Протокол ___ від ___________________ 2013 р.

 

Голова Ради ________________________ (проф. Шуст Р. М.)

«_____» ____________________ 2013 р.

 

РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ

 

№ з/п	Зміст умінь, що забезпечується
	Розуміти взаємозумовленість філософії історії та історичної свідомості, вміти визначати цю залежність для окремих історико-культурних епох.
	Пояснювати відмінності між характерними для європейської цивілізації формами теоретичного ставлення до історії — теологією історії, філософією історії та науковою історіографією.
	Характеризувати, аналізувати та порівнювати філософсько-історичні концепції, які склалися в рамках трьох головних типів раціональності: класичного (від Античності до середини ХІХ ст.), некласичного (від середини ХІХ — до середини ХХ ст.) і постнекласичного (друга половина ХХ ст.).
	Розмірковувати стосовно суб’єктів історичного процесу (у т. ч. роль людини в історії), етики і смислу історії (у т.ч. свободи та відповідальності людини), ролі історії в навчанні й вихованні, закономірностей історії.
	Оперувати філософсько-історичним матеріалом, у тому числі понятійним апаратом, генерувати думки, усно й письмово обґрунтовувати свою думку, визначати упереджені судження.

 

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

 

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

№ з/п	Тема і зміст лекції	К-ть год.
	Історія як предмет філософського осмислення. — Предмет та проблематика філософського осягнення історії. — Зв’язок філософії історії з іншими науками. — Особливості філософсько-історичного пізнання.
	Етапи становлення філософії історії. — Міфологічний світогляд. Роль та функції міфу в історії людства. — Релігійний світогляд. Християнська філософія історії. — Погляд на історію в добу Відродження та Просвітництва. — Філософський світогляд. Концепції історичного процесу в німецькій класичній філософії. — Позитивістське тлумачення історії. — Критична філософія історії. Ірраціональні інтенції у філософії історії.
	Проблеми історії в українській філософії. — Українська історіософія ХІХ—ХХ ст.
	Спрямованість людської історії. — Лінійні моделі історії. Тричастинна періодизація історії. — Ідея поступу у філософії історії. — Постановка питання про «кінець історії» в новітній філософії. — Циклічні моделі історії.
	Проблема єдності та багатоманітності всесвітньої історії. Культурно-цивілізаційні типології суспільств. — Філософське обґрунтування ідеї єдності людства та історичного процесу. Поняття всесвітньої історії. — Культурно-цивілізаційна модель типології історичних систем.
	Людина та історія. Проблема суб’єкта історичного процесу. — Еволюція поглядів на місце й роль людини в історії: Античність і Середньовіччя. — Історія як витвір людини. Суб’єкт історії. — Класи та нації як суб’єкти історії. — Відкриття мас. Проблема «бунту мас».
	Історична аксіологія. Смисл історії. — Роль історії у ціннісній картині світу. Етика історії. — Смисл історії як філософсько-світоглядна проблема. — Проблема свободи історичного вибору у філософії історії. Свобода та відповідальність.
	Філософія історії: освітній аспект. — Історична освіта у світлі сучасної історіософії. — Пошуки оптимальної моделі історичної освіти. — Історія як навчальна дисципліна в контексті багатокультурності.
	Філософія історичного прогнозування: ритми історії і перспективи світового розвитку. — Філософські та методологічні принципи філософії прогнозування. Еволюційна парадигма в історичному прогнозуванні. — Закономірності історії: традиційний, нелінійний та антропологічний підходи. — Історичне прогнозування: чи можна вплинути на розвиток подій?
Всього:

 

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

№ з/п	Тема заняття	К-ть год.
	Етапи становлення філософії історії. Християнська філософія історії[обговорення творів Аврелія Августина («Про град Божий», «Сповідь») + (додатково) Юстейна Ґордера («Vita Brevis. Лист Флорії Емілії до Аврелія Авґустина»)].
	Проблеми історії в українській філософії [обговорення творів Івана Франка («Що таке поступ?», «Поза межами можливого», «Мойсей»)].
	Людина та історія. Проблема суб’єкта історичного процесу [обговорення творів Германа Гессе («Гра в бісер»), Хосе Ортеги-і-Гасета («Бунт мас»), Альбера Камю («Бунтівна людина»)].
	Проблема єдності та багатоманітності всесвітньої історії. Культурно-цивілізаційні типології суспільств [обговорення творів Едварда В. Саїда («Орієнталізм», «Культура й імперіялізм»), Ларі Вулфа («Винайдення Східної Європи») + (додатково) Орхана Памука («Сніг»)].
	Філософія історичного прогнозування: ритми історії і перспективи світового розвитку [обговорення творів Френсіса Фукуями («Кінець історії»), Семюела П. Гантінґтона («Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку»), Мічіо Кайку («Фізика майбутнього»)].
	Підсумково-узагальнююче заняття
Всього:

 

 

2.3. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА:

 

Розподіл самостійної роботи студента за темами

при підготовці до лекційних і семінарських занять:

 

№ теми	Назва теми	К-ть годин
	Історія як предмет філософського осмислення
	Етапи становлення філософії історії
	Проблеми історії в українській філософії
	Спрямованість людської історії
	Проблема єдності та багатоманітності всесвітньої історії. Культурно-цивілізаційні типології суспільств
	Людина та історія. Проблема суб’єкта історичного процесу
	Історична аксіологія. Смисл історії
	Філософія історії: освітній аспект
	Філософія історичного прогнозування: ритми історії і перспективи світового розвитку
Всього:

ПІДРУЧНИКИ ТА ПОСІБНИКИ

 

Бойченко І. В. Філософія історії: Підручник.— Київ: Знання, 2000.— (Серія «Вища освіта ХХІ століття»).

Габрієлян О. А., Кальной І. І., Цвєтков О. П. Філософія історії: Підручник.— Київ: Академвидав, 2010.— (Серія «Альма-матер»).

Предборська І. М., Ганаба С. О. Філософія історії: Навч. посібник / За заг. ред. І. М. Предборської.— Суми: Університетська книга, 2012.

Семёнов Ю. И. Филосовия истории. (Общая теория, основные проблемы, идеи и концепции от древности до наших дней).— Москва: Современные тетради, 2003.

Сергейчик Е. М. Философия истории.— Санкт-Петербург: Изд-во «Лань», 2002.

Ящук Т. І. Філософія історії: Курс лекцій. Навч. посібник.— Київ: Либідь, 2004.

ПИТАННЯ КОЛОКВІУМУ

 

1. Предмет та проблематика філософського осягнення історії.

2. Зв’язок філософії історії з іншими науками.

3. Особливості філософсько-історичного пізнання.

4. Міфологічний світогляд. Роль та функції міфу в історії людства.

5. Релігійний світогляд. Християнська філософія історії.

6. Погляд на історію в добу Відродження та Просвітництва.

7. Філософський світогляд. Концепції історичного процесу в німецькій класичній філософії.

8. Позитивістське тлумачення історії.

9. Критична філософія історії. Ірраціональні інтенції у філософії історії.

10. Проблеми історії в українській філософії. Українська історіософія ХІХ—ХХ ст.

 

 

Література, обов’язкова для підготовки до колоквіуму:

Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії / Переглянуте видання. З лекціями 1926–1928 рр. / Пер. з англ. – Київ, 1996.

Горський В. С. Філософія в українській культурі: (методологія та історія). Філософські нариси.— Київ: Центр практичної філософії, 2001.

 

 

КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ

 

Підсумкове оцінювання знань і вмінь студентів відбувається під час іспиту і складається з рейтингових показників (балів) роботи протягом семестру (максимально 50 балів) та оцінки (балів) на іспиті (максимально 50 балів).

 

Результат роботи студента протягом семестру (максимально 50 балів) складається з трьох компонентів:

1. Колоквіуму (10 балів), що проводиться за результатами самостійного опрацювання студентами навчальної і спеціальної наукової літератури. Тематику питань, які виносяться на колоквіум, і перелік рекомендованої літератури визначає лектор не пізніше як за два тижні до його проведення. Колоквіум проводить у академічних групах у позалекційний час лектор або викладачі семінарів.

2. Домашньої письмової роботи (15 балів), що виконується на вибрану тему і має творчий (есеїстський) характер. Обсяг роботи — 3–5 друк. сторінок. Тематику письмових робіт визначає лектор або викладачі семінарів не пізніше як за місяць до кінцевого терміну її подання на кафедру. Перевіряють письмові роботи викладачі семінарів.

3. Результатів роботи під час семінарських занять (25 балів). Підсумкова кількість балів за роботу студента на семінарських заняттях визначається як середній арифметичний показник балів, що їх студент отримував за шкалою від нуля до п’яти балів на семінарських заняттях, помножений на коефіцієнт «5». Передбачається, що викладач оцінюватиме знання студента (на підставі його розгорнутих відповідей, доповнень, участі в дискусіях, рецензуванні відповідей колег, підготовці запитань тощо) не менше як на третині від запланованих у семестрі семінарських занять. Пропущені з поважних причин (через хворобу) заняття студенти можуть «відпрацювати» у години, передбачені для консультацій.

 

Іспит (50 балів), що визначає знання основних фактів і теоретичних положень курсу, студент складає під час екзаменаційної сесії в письмовій формі з наступною співбесідою. Іспит проводить лектор за участю викладачів семінарів. До іспиту не допускаються студенти, котрі протягом семестру отримали 30 і менше балів. Таким студентам до іспиту виставляється оцінка «2 (незадовільно)» з можливістю складати іспит за т. зв. екзаменаційними талонами № 2 і К. Екзаменаційний білет складається з двох завдань, які вимагають розгорнутої теоретичної відповіді (20 балів х 2 = 40 балів), і п’яти тестових завдань (2 бали х 5 = 10 балів).

 

Таблиця нарахування балів за 100-бальною шкалою

Компонент оцінювання	Максимальна кількість балів
Робота протягом семестру
— Колоквіум
— Домашня письмова робота
— Семінарські заняття
Іспит
— Письмова відповідь на питання екзаменаційного білету	40 (20 балів х 2)
— Тестування
Разом

 

Таблиця співвіднесення рейтингових балів