Громадівський рух в Україні ст..188

Громади - напівлегальні непартійні об'єднання української інтелігенції.

Перша громада була створена в 1859 р. в Петербурзі. Мета: підвищення культурно-освітнього рівня українського народу.

Учасники: В. Білозерський, М. Костомаров, Т. Шевченко (ко­лишні кирило-мефодіївці).

Діяльність громад:

— видання в Петербурзі літературно-наукового щомісячного журналу «Основа» (1861-1862 рр.), де друкувалися твори укр.. і рос. Письменників;

— поширення громадівського руху в Україні (Київ, Полтава, Оде­са, Харків, Чернігів) та Росії (Москва, Катеринодар). Київську громаду очолив колишній хлопоман В, Антонович; Чернігівська громада видавала «Чернігівський листок» — щотижневу газету за редакцією Л. Глібова;.

— громадівці обґрунтували самостійність українського народу, його мови та культури, виступали проти антиукраїнської концепції

М. Погодіна;

— організація недільних та щоденних шкіл для дорослих;

— написання українських підручників;

— збирання коштів на видання української літератури;

— організація публічних лекцій та бібліотек;

— поширення літературних творів Т. Шевченка, М. Вовчка, П. Куліша та інших письменників.

Громади були розгромлені у 1863 р.: закрито недільні школи, заарештовано активних учасників громадівського руху, припине­но видання громадянської преси. Валуєвський циркуляр 1863 р. до­вершив розгром і спричинив перерву в розвитку укр.. на­ціонального руху на десять років.

70-80-тї рр. XIX ст. — діяльність «Старої громади», утвореної за ініціативою В. Антоновича на початку 1870-х років у Києві.

Діяльність:

— збирання, обробка і публікація етнографічних матеріалів та праць з історії України;

— заснування Історичного товариства Нестора- літописця (1873р.);

— заснування Південно-Західного відділу Російського географічно­го товариства на чолі з Г. Галаганом (1873 р.).

— видання газети «Київський телеграф» (1873-1875 рр.).

Емський указ (1876 р.) завдав удару по українській культурі:

— закрито Південно-Західний відділ Російського географічного то­вариства;

— заборонено видавати «Київський телеграф»;

— звільнено ряд професорів Київського університету;

— стався розкол громадівського руху.

З 1876 р. діяльність громад стає нелегальною, центр політичної боротьби переноситься до Галичини.

Значення діяльності громад:

— заклали підвалини української науки;

— вплинули на розвиток українського руху в Західній Україні;

— завершили об'єднання ліво- і правобережної течій укр.. руху в Російській імперії;

— науково обґрунтували окремішність українського народу;

— Допровадили український визвольний рух до політичної стадії;

— забезпечили наступність поколінь українського визвольного руху.

Молоді громади — організації радикальної молоді в 70-80-х. рр. XIX ст., які ставили собі за мету здобуття незалежності України. Проте поширене на той час захоплення марксизмом призвело до того, що більшість молодих громадівців або порвала з українським рухом і приєдналася до російських революційних гуртків і організацій, або звузила українське питання до автономії України в складі Росій­ської федерації.

 

48. Релігійна та культурна діяльність братств

 

Братства — громадські релігійні об'єднання православних українців (міщан, духовенства, козаків, шляхти).Братства були засновані у Львові (1586р.), Рогатині, Галичі, Вінниці, Лубнах, Києві (1615р.), Луцьку та в інших містах.

Мета діяльності братств: захист національно-релігійних прав українців, протистояння окатоличенню та спольщенню українського народу.

Заходи братств:

1) виступали за право міських общин брати участь в управлінні церковними справами, контролювати діяльність вищого духовенства;

2) захищали інтереси православних ремісників при вступі до цеху;

3) займалися просвітницькою діяльністю: створенням шкіл і типографій.

Кожне братство мало свій статут, який виводив організацію з-під влади єпископів.