Вибух першої світової війни і ставлення до неї укр..громадськості

28 червня (11 липня) 1914 року в столиці Боснії м. Сараєво серб, член партії «Млада Босна», гімназист Гаврило Принцип убив ерцгерцога Франца-Фердинанда, наступника австрійського цісаря Франца-Йосифа. Ця подія стала приводом для Першої світової війни, яка вибухнула в липні 1914 року. У ній узяли участь 38 держав, мобілізувавши до своїх армій 73,5 млн. солдатів, 10 млн. з яких загине, 20 млн. будуть поранені.

Перша світова війна започаткувала один з найтрагічніших періодів в історії україн­ського народу. Українські землі, особливо Галичина, в умовах війни перетворилися на арену жорстоких і кривавих битв. Понад 3,5 млн. українців у російській армії з од­ного боку й 250 тис. в австро-угорській з другого змушені були вбивати один одного, воюючи за інтереси чужих їм держав. Перед представниками укр..національних партій постало питання: яку позицію зайняти щодо війни. Активні верстви українства Наддніпрянської і Зах.України прагнули використати війну для поліпшення національно-культурного становища України, а в майбутньому – відродження її державності. С.Петлюра, М.Славінський і деякі інші діячі укр..руху сподівалися, що після переможного закінчення війни російський уряд змушений буде надати Україні автономію. Ще одна група наддніпрянських діячів укр..національного руху соціалістичного спрямування (А.Жук, В.Дорошенко та ін..) створили у Львові у серпні 1914р. Союз визволення України, який проголосив своїм завданням відокремлення України від Росії і створення на відвойованих у неї землях Української держави під протекторатом Австро-Угорщини і Німеччини. Серед українців Зах.України також не було єдності щодо воюючих сторін. Головні тодішні західноукраїнські партії в серпні 1914р. створили Головну Українську Раду у Львові, яка закликала галичан до боротьби за визволення України шляхом всебічної підтримки Австро-Угорщини. Головними вимогами національної програми Ради було утворення самостійної Української держави на територіях, які до війни належали Російській імперії, і національно-територіальна автономія західноукраїнських земель, об’єднаних в окремий коронний край.