Д.Вишневецький.Виникнення Запорізької Січі та її устрій

Запорізька Січ була заснована на острові Хортиця Дмитром (Бай­дою) Вишневецьким у 1552-1554 рр. Тут почали збиратися втікачі не тільки з Ук­раїни, а й з Польщі, Білорусі, Молдови, Росії.Дуже скоро Запоріжжя перетворилося на могутню фортецю, оточену високим час­токолом з гарматами.

Поступово запорожці розділилися на різні козацькі верстви: січових козаків, реєстрових козаків, паланкових козаків, нереєстрових козаків.

Незалежно від того, до якої верстви вони нале­жали, козаки завжди боролися за свої одвічні права та привілеї — вільності: вільно обирати старшину;мати власний суд;не сплачувати податків;проживати на всіх державних і приватних землях;у походах отримувати безкоштовні харчі та по­рох, а також не сплачувати за утримання під час постоїв війська;

полювати та рибалити в пониззі Дніпра;

варити пиво й виробляти горілку, не сплачую­чи за це державних податків;вільно ділити спадщину померлих козаків;ходити в морські та сухопутні походи проти турків і татар;

найматися на службу до іноземних монархів.

Життя запорізького козацтва ґрунтувалося на основних демократичних

У військово-адміністративному плані Січ поді­лялася на 38 куренів, а в територіальному — на 5-10 паланок. Як правило, курені виникали за принципом земляцтва. Так, наприклад, були ку­рені: Полтавський, Батуринський, Канівський, Переяславський, Уманський, Корсунський та ін. Наприкінці XVI ст. налічувалося 5-6 тис. запо­рожців, десята частина яких постійно змінюва­лася й була січовою залогою, у той час як інші бра­ли участь у походах або займалися промислами. Козаки були хліборобами, рибалили, розводили худобу, коней, збирали мед, виварювали сіль.

Устрій Січі нагадував лицарські ордени в За­хідній Європі, тому запорожці іменували себе

«лицарським товариством». Жінок (дружин, ді­тей, сестер) на Січ не пускали — тут навіть існував закон, за яким той, хто привів жінку на Січ, мав бути скараний на смерть.

Суспільні відносини на Січі мали демократичний характер: функції за­конодавчого органу належали загальній козацькій раді, виконавча вла­да — кошовому отаманові та старшині. Характерною особливістю проце­су формування коша була виборність його членів: під час роботи військо­вих рад, які збиралися регулярно — 1 січня й 1 жовтня, — відкритим демократичним шляхом козаки висували кандидатури, обговорювали їх і більшістю голосів обирали керівників на ту чи іншу посаду.

До компетенції козацької ради входили такі питання: оголошення війни та підписання миру; організації військових походів;кари злісних злочинців;розподілу господарських угідь.

На Запоріжжі поступово склалася своя адміністрація:

• військові начальники — кошовий отаман, військовий суддя, військовий отаман;

• військові чиновники — булавничий, хорунжий, довбиш, пушкар,гармаш, тлумач, шафар, канцеляристи;

• похідні й паланкові начальники — полковник, писар, осавул.

Антимосковський виступ гетьмана І.Мазепи: причини і наслідки.

Переговори Мазепи зі шведською стороною