Соціально-економічне становище українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперії на початку ХХ ст

Заняття 1-10.

Загальний обсяг годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки студентів
	ВСТУП Ознайомлення студентів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні й Інтернет -ресурси. Тема 1. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ XX ст. Україна у складі Росії та Австро-Угорщини. Місце української економіки в господарському житті двох імперій. Економічна криза 1900—1903 рр. Утворення монополістичних об’єднань. Вітчизняний, імперський та іноземний капітал в економіці українських земель. Стан українського підприємництва. Індустріальна модернізація. Становище населення. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Доля жінки. Посилення міграції українського селянства. Проблеми становлення та консолідації української нації. Процес політизації українського суспільства та визвольного руху. Українські й загальноросійські політичні партії. Події російської революції 1905—1907 рр. в Україні. Українська громада у Державній думі. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на українські землі. Самостійна робота № 1. Ведення зошита. Тема (оцінка за тему). Розвиток культури на початку XX ст. Освіта. Наука. Видатні вчені. Українська преса та видавництва. Здобутки майстрів літератури та мистецтва. Зміни у побуті та звичаях українців. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій. Церковне життя.	Студент (студентка): визначає хронологічну послідовність явищ економічного, політичного і культурного життя, утворення політичних партій та рухів; показує на карті території українських земель, регіони піднесення визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905—1907 рр.; описує прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку XX ст.; характеризує і порівнює прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України та західноукраїнських земель між собою, а також з аналогічними загальноєвропейськими; характеризує політизацію визвольного руху, основні події російської революції на українських землях; узагальнює основні факти щодо проведення столипінської аграрної реформи та формулює власну оцінку; аналізує програми та діяльність політичних партій і дає їм власну оцінку; називає та конкретизує фактами основні риси розвитку духовного життя; описує явища і пам’ятки культури цього періоду; доводить закономірність зв’язків між процесами формування індустріального суспільства та піднесенням національно-визвольного руху, формуванням національної свідомості і розвитком культури.

 

 

ТЕМА: УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

 

НАЧИТКА НОВОГО МАТЕРІАЛУ (Пари 3-4; 5-6)

С. 281-315 підручника О.Д. Бойка. І сторія України Навчальний посібник, 2005. Київ: “Академвидав”

С. 4-8 підручника Ф.Г. Турченка Новітня історія України. Частина перша. 1914-1939. 10кл, 2002. Київ: “Генеза”

Соціально-економічне становище українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперії на початку ХХ ст.

Україна у складі Росії та Австро-Угорщини.

На початку ХХ ст. українські землі перебували у складі двох імперій (карта). До Російської імперії належала Наддніпрянська Україна в складі 9 губерній, а до Австро-Угорської – Галичина, Буковина і Закарпаття.

Місце української економіки в господарському житті двох імперій.

У складі Російської імперії Україна була економічно розвинутим регіоном і домінувала за показниками економічного розвитку над іншими. Особливо виділялися потужні промислові центри Донбасу та Подніпров’я. У зв’язку з цим українські землі посідали перші місця в Російській імперії з видобутку або ж виготовлення чавуну, залізної руди, вугілля, металургії та цукру і т.п. Українські території в Австро-Угорщині вважалися економічно депресивним регіоном, в якому сільське господарство і ремісництво переважало над невеличкими промисловими підприємствами.

Економічна криза 1900-1903 рр. Утворення монополістичних об’єднань.

Хвилеподібний розвиток економіки призвів до того, що на початку ХХ ст. Російську імперію вразила економічна криза. Банкрутіли підприємства, держава скорочувала фінансування своїх підприємств, перестала забезпечувати їх ринками збуту і не мала можливості взяти кредити за кордоном, адже і без того мала велику заборгованість перед Європою. Нормальну конкуренцію руйнували також монополії, які концентрували всю владу в якій-небудь галузі економіки. Серед них відомі синдикати:

“Продвагон” (1901)

“Продамет” (1902)

“Трубопродажа” (1902)

“Гвоздь” (1903)

“Продуголь” (1904)

Для прикладу: синдикат “Продуголь” контролював 75% видобутку вугілля на Донбасі, а значить – повністю диктував умови праці, виробництва та збуту виготовленої продукції.

Вітчизняний, імперський та іноземний капітал в економіці українських земель.

Іноземний капітал становив понад 60% у вугільній промисловості підросійської України, 90% – у металургійній галузі. Це гальмувало розвиток вітчизняної економіки, адже значна частина прибутків вивозилася за кордон. Тим не менш, Україна виробляла фактично 50% того, що виробляла вся російська імперія

Стан українського підприємництва. Індустріальна модернізація. Становище населення. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Посилення міграції українського селянства.

Економічна криза 1900-1903 pp. призвела до безробіття понад 100 тис. робітників у Наддніпрянській Україні. Становище працюючих залишалося нелегким: довготривалий робочий день (11,5 год.), низька зарплата, нікудишні умови праці і проживання тощо. У нестатках жила і більшість селян. Вони сплачували великі податки на користь держави, великі викупні поміщикам за надані відповідно до реформи 1861 р. земельні ділянки, які були маленькими й не могли задовольнити потреб селянської родини.