Надзвичайну увагу в країнах Європи приділяється соціальній (нефінансовій) звітності

Так, Франція стала першою країною, що зобов’язала компанії, акції яких котируються на біржі, робити з 2001 року звіти, до яких потрібно включати інфор­мацію з таких питань: становище працівників, мобільність персоналу, робочі години, соціальні відносини, здоров’я та безпека, навчання, розподіл доходів та кількість залученого персоналу.

Компанії мають також демонструвати свої взаємини з громадами там, де працює компанія, і звітувати про збереження енергії та зменшення впливу на довкілля. Навіть більше, компанії зобов’язані описати корпоративну соціальну відповідальність своїх підрядників.

У Швеції з 1999 року компанії певної чисельності повинні були включити у свої річні фінансові рахунки інформацію про вплив на довкілля (викиди в повіт­ря, воду, а також використання промислових хімічних речовин).

Окремі країни в питанні законодавчого регулювання корпоративної соціальної відповідальності просунулися ще далі, визначивши обов’язковість дотри­мання певних етичних стандартів.

Крім прямого законодавчого регулювання корпоративної соціальної відповідальності, у Європі також широко використовується системи стимулювання фінансові стимули.

У більшості європейських країн, включаючи Велику Британію, Італію та Іспа­нію, запроваджено фінансові стимули для корпоративних благодій­ників.

Система оподаткування всіх забруднювальних виробництв була введена в та­ких західноєвропейських країнах, як Голландія, Франція, Німеччина та як. Витрати на очисні споруди іноді становлять 50% виробничих витрат.

У Голландії компанії, що дотримуються положень так званого «зеленого інвестування», які стосуються екологічних питань, отримують доступ до спеціальних програм фінансування.

Уряд Німеччини забезпечує фінансову підтримку малим та середнім підпри­ємствам для розвитку політики, спрямованої на підтримку навколишнього середовища (наприклад, консультаційні послуги з питань збереження енергії, навчання, ознайомлення зі схемами управління навколишнім середовищем, інвестування у відновлювані енергії).

У Франції всі основні сторони, що причетні до чесної торгівлі, як і до груп спо­живачів, вимагають систему для офіційного розпізнавання тих, хто підтримує умови чесної торгівлі. Така система була встановлена в статті 60 закону 2 серпня 2005 року при розгляді малих і середніх підприємств.

Разом з тим у різних країнах Європи встановлено різні пріоритети і цінності, які визначають, як саме працює бізнес.

Тому європейська модель корпоративної соціальної відповідальності поділяється на три різновиди.

Перший різновид європейської моделі – традиційний, поширений у країнах Центральної Європи (Австрія, Німеччина, Франція), і його особливістю є втру­чання держави в соціально-трудові відносини, при автономії підприємців та профспілок.

Другий застосовується в країнах Північної Європи (Бельгії, Норвегії, Швеції), і для нього характерна активна участь держави в регулюванні соціально-трудових відносин на всіх рівнях.

Третій різновид моделі характерний для Великої Британії (частково Ірландії), для нього характерне поєднання елементів американської і континентальної моделей.

Для британської моделі характерні такі ознаки:

• пильна увага фінансового сектору до проектів у галузі корпоративної со­ціальної відповідальності (тенденції зростання кількості соціально відпо­відальних інвестиційних фондів);

• підвищений інтерес ЗМІ;

• широкий розвиток сектору незалежного консалтингу в галузі корпоратив­ної соціальної відповідальності;

• система бізнес-освіти Великої Британії однозначно перевершує континентальну Європу за кількістю і різноманітністю навчальний курсів у сфері корпоративної соціальної відповідальності;

Незважаючи на суттєві відмінності країн Європейського континенту в засто­суванні концепції КСВ, схожого між ними більше. Спільним є те, що питання, пов’язані з КСВ, стоять на порядку денному в усіх прогресивних країнах. Ха­рактерною ознакою європейських країн є розуміння корпоративної соціальної відповідальності як частини міжнародної репутації держави, а також національ­них компаній, представлених за кордоном. Саме тому запровадження КСВ є невід’ємною частиною і для діяльності державних органів влади.