Моделі корпоративної соціальної відповідальності

 

Зважаючи на історичні, культурні, політичні та соціальні відмінності, харак­терні для розвитку різних країн та регіонів, учені відзначають значні розбіж­ності у сферах прояву, об'єктах і заходах бізнесу з корпоративної соціальної відповідальності.

Однак, незважаючи на те, що прояви корпоративної соціальної відповідальності є різними в різних компаній та організацій, багато факторів виявляють схожий вплив на формування системи корпоративної соціальної відпові­дальності в країні. У сукупності це формує модель корпоративної соціальної відповідальності.

 

Фактори, що впливають на формування моделі

корпора­тивної соціальної відповідальності:

• особливості взаємовідносин держави і бізнесу, які проявляються в популя­ризації державою принципів корпоративної соціальної відповідальності та встановленні різних законодавчих обмежень і стимулів для бізнес-структур, що впроваджують програми з КСВ, які містяться в національному антимонопольному, податковому, екологічному законодавстві тощо;

• відмінності культурних парадигм, які історично склались у країнах.

 

Моделі відрізняються за такими ознаками:

• ключові учасники корпоративної соціальної відповідальності;

• роль держави;

• законодавчі рамки;

• механізм взаємодії між основними учасниками моделі.

 

На теперішній момент дослідники виділяють три моделі корпоративної соці­альної відповідальності:

1. американську,

2. європейську,

3. японську.

 

Ознаки американської моделі корпоративної соціальної відповідальності

Американська модель корпоративної соціальної відповідальності характерна для США, Канади, країн Латинської Америки, а також англомовних країн Африки.

Характерною ознакою моделі є другорядна роль держави у формуванні корпоративної соціальної відповідальності бізнесу.

Традиційно, американська модель є найбільш лібералізованим варіантом соціальної політики держави, який базується на принципі відокремлення соціаль­ного захисту від вільного ринку й обмеженні захисту лише тих, хто не має інших доходів, крім соціальних виплат. Держава регулює соціально-трудові відносини на рівні підприємства і значно менше – на рівні га­лузі та регіону шляхом прийняття законодавчих і нормативних актів.

Відповідальність бізнесу перед працівниками значною мірою обмежується створенням робочих місць і забезпечує ефективність їх використання через за­робітну плату, створення умов праці і сплату високих податків.

У своїй діяльності американські корпорації більшу увагу надають зовнішній КСВ. Відповідно основний акцент робиться на поведінку корпорацій на ринку, розбудову позитивних відносин підприємства з регіональною та місцевою вла­дою, охорону навколишнього середовища.

Історично в США корпоративна соціальна відповідальність бізнесу визначала­ся більше через філантропічну модель (коли частина отриманого прибутку використовується на благо місцевої громади). Компанії роблять прибутки без перешкод, за винятком виконання свого обов’язку зі сплати податків. Потім вони жертву­ють певну частку прибутків на благодійні цілі.

Америка відома традиціями систематичної участі бізнесу і його представників у фінансуванні найрізноманітніших некомерційних проектів.

Не втручаючись безпосередньо у формування програм корпоративної соціальної відповідальності, держава опосередковано підтримує та стимулює цей напрям діяльності бізнесу через просвітництво та створення системи стимулів (пільг і субсидій).

Відповідальна соціальна діяльність корпорацій стимулюються відповідними податковими пільгами, що встановлені на законодавчому рівні. Зокрема, ідеться про податкові пільги для компаній, які наймають на роботу інвалідів, пенсіонерів, молодь, ветеранів.

Так, у Сполучених Штатах є три види податкових пільг, які можуть допомогти працедавцям відшкодувати вартість розміщення працівників-інвалідів та зроби­ти їхні робочі місця доступними:

• малий бізнес може брати щорічний кредит для того, щоб зробити бізнес більш доступним для інвалідів;

• усі підприємства можуть розраховувати на певні знижки у зв’язку з подоланням перешкод різного характеру на робочому місці для осіб-інвалідів;

• податковий кредит для працедавців, які наймають певні групи осіб, які навряд чи принесуть великий прибуток (молодь, інваліди, пенсіонери, ветерани).

Благодійні організації у США також отримують податкові пільги, зокрема можливість не сплачувати податки на нерухомість і податок на продаж.

Крім благодійництва, важливим напрямом КСВ американських корпорацій є заходи з охорони навколишнього середовища.

У США застосовуються різноманітні підходи, щоби стимулювати бізнес до розв’язання проблем охорони навколишнього середовища.

Важливим важелем стимулювання природоохоронної діяльності у США вва­жається прискорена амортизація очисного обладнання.

Набуває розвитку ринковий механізм природоохоронної діяльності, який передбачає застосування екологічних субсидій, позик, податків, зборів, штрафів, кредитів і квот, пов’язаних із викидами шкідливих речовин.

У системі опосередкованого стимулювання корпоративної соціальної від­повідальності бізнесу в американській моделі суттєвою є просвітницька роль держави.

Уряд США виконує роль каталізатора формування корпоративної соціальної відповідальності, підвищуючи рівень знань і популяризуючи КСВ. Так, Держдепартамент США вручає американським компаніям, що діють за кордоном, приз «За корпоративну перевагу» («Awards for Corporate Excellence») на базі активної корпоративної громадянськості, зразкової кадрової політики та внеску в локаль­ні співтовариства.

Через міжнародні договори, приватно-державні партнерства, посилення антикорупційного законодавства уряд створює умови, в яких бізнес, уряд та інститути громадянського суспільства можуть працювати разом, щоб зробити життя кращим для всіх громадян.