Лекція 2 Міжнародні ініціативи у сфері соціальної відповідальності

План:

1. Суть міжнародних ініціатив та критеріїв ефективності корпоративної соціальної відповідальності

2. Моделі корпоративної соціальної відповідальності

3. Вітчизняний досвід становлення КСВ

 

1. Суть міжнародних ініціатив та критеріїв ефективності корпоративної соціальної відповідальності

 

Упровадження та оцінка результативності корпоративної соціальної відповідальності вимагає встановлення певних критеріїв щодо визначення її ефективності.

На сьогодні є 217 міжнародних ініціатив у сфері корпоративної соціальної відповідальності. Разом із цим дослідження міжнародної практики свідчать, що єдиного визнаного індикатора ефективності корпоративної соціальної від­повідальності немає. Навіть більше, критерії корпоративної соціальної відпо­відальності важко визначити (за винятком законодавчих обов'язків), тому що вони є умовними: те, що є для однієї діючої особи відповідальним, решта може сприймати по-іншому.

Пошук індикаторів, що найбільш повно й точно відображують стан корпора­тивної соціальної відповідальності, триває.

Загалом критерії ефективності корпоративної соціальної відповідальності відображені в індексах фондових ринків, розроблених стандартах та принципах корпоративної соціальної відповідальності.

 

До найавторитетніших і найпоширеніших у світі стандартів соціально відповідального бізнесу належать такі:

1. Стандарт SA8000, або «Соціальна відповідальність 8000» (Social Асcоuntability International).

Свого часу цей стандарт став першим кроком у напрямі виміру соціальної відповідальності бізнесу. Його розроблено в 1996 році як стандарт сертифікації компаній у сфері дотримання прав працівників, прав людини, побудови добро­порядної та надійної системи управління «людським капіталом».

Стандарт SA8000 містить показники, що підлягають перевірці, та необхідні для її здійснення процедури сертифікації. Аудитор, який працює в системі SA8000, зазвичай контактує з громадськими організаціями, профспілками та іншими представниками місцевої громади: адже верифікація соціальної відповідальнос­ті не може базуватися лише на вивченні документів фірми та на розмовах з її менеджерами.

Компанія, що добровільно проходить таку перевірку й отримує сертифікат, має у всьому світі підтверджену характеристику фірми, яка на всіх етапах ство­рення вартості продукції чи послуг ураховує права працівників.

2. Стандарт серії АА1000 (AccountAbility 1000). Розробником цього стандарту є Інститут соціальної та етичної звітності (Лондон, 1999). АА1000 дає основу
для комплексної верифікації всієї соціальної звітності компанії.

Важливо, що цей стандарт дає можливість урахувати в системі управління соціальними аспектами діяльності компанії запити й очікування всіх ключових груп інтересантів: це підвищує його практичну й прогностичну цінність. Згідно з вимогами стандарту АА1000 основними етапами процесу соціальної звітності є:

1) планування (ідентифікація всіх груп інтересантів, визначення чи уточнення
корпоративно-етичних цінностей компанії);

2) звітність (виявлення найактуальніших питань, визначення індикаторів
оцінки, збір та аналіз інформації);

3) підготовка звіту;

4) здійснення аудиту з боку зовнішньої організації.

Принципова відмінність стандартів серії АА1000 полягає в тому, що най­важливішим елементом соціально-етичної звітності вважається саме взаємодія (діалог) з інтересантами.

3. GRI – Рекомендації з урахування показників сталого розвитку Глобальної ініціативи у звітності.

Першу версію Рекомендацій GRI, що містила набір критеріїв звітності з економічної, екологічної та соціальної результативності компаній, випробували на
практиці 20 великих компаній; нині ж GRI використовують понад 2 000 великих
комерційних компаній світу. У 2006 році з'явилася нова, третя версія Рекомендацій (G3). Вона містить структуру звіту, а також набір показників та елементів, що демонструють підходи менеджменту. Версія G3 фокусується на результативності, вона дозволяє показати динаміку змін у стратегії й управлінні компанією.

Так само, як і стандарт АА1000, рекомендації GRI передбачають підготовку звіту на основі діалогу з усіма інтересантами. Однак, на відміну від стандарту АА1000, рекомендації GRI містять набір чітких конкретних тем та індикаторів.

Переваги рекомендацій GRI перед іншими стандартами полягають у тому, що їх можна використовувати поетапно.

Рекомендації GRI мають одну цікаву особливість для українського бізнесу: коли компанія складає свій соціальний звіт за вимогами й критеріями GRI, то в багатьох керівників буквально «відкриваються очі» на ті переваги й потенціал, про які вони раніше навіть не здогадувалися.

4. Серія стандартів ISO 9000. Цю серію вперше випустила Міжнародна
організація стандартизації (ISO) у 80-х роках XX століття. У них сформульовано
вимоги до підприємства, яке виходить на ринок. ISO керувалася тим, що 100-відсотковий контроль продукції та послуг підприємства здійснити неможливо;
однак можна сформулювати певні вимоги до менеджменту підприємства.

Стандарти ISO серії 9000 підкреслюють, що якість спрямовано на задоволення вимог усіх зацікавлених сторін: споживачів, власників, працівників та суспіль­ства – власне кажучи, усіх інтересантів. Ось чому серія стандартів ISO 9000 за­ймає важливе місце в соціально відповідальній звітності.

5. Міжнародний стандарт OHSAS 18000. Цей стандарт орієнтовано на створення системи управління охороною праці та технікою безпеки як складової
частини менеджменту будь-якої компанії.

Процес запровадження системи охорони здоров'я і безпеки на виробництві складається з оцінки ризиків та управління ними. Він сприяє зниженню люд­ських втрат (включно із втратою працездатності) і, як наслідок, зменшує фінан­сові втрати. Вимоги міжнародних стандартів OHSAS 18000 повністю сумісні з вимогами стандартів ISO 9000 та ISO 14000. Їх виконання підвищує конкурентоспромож­ність компаній, особливо тепер, коли Україна належить до Світової організації торгівлі.

6. Стандарти серії ISO 26000. Це нові стандарти, що лише запроваджуються; вони покликані стимулювати соціально відповідальну діяльність бізнесу влокальному вимірі – на користь саме малих громад. Очікується, що стандарти серії ISO 26000 зрушать соціально відповідальний бізнес (СВБ) у третіх країнах, а також у тих, що, як і наша Україна, «набирають обертів».

7. Акт Сарбейнса - Окслі. У 2000 році президент США підписав цей Акт спе­ціально для відкритих компаній, акції яких котируються у Сполучених Штатах. Акт зобов'язує ці компанії дотримувати стандартів корпоративної звітності, що містять також і нефінансові аспекти управління ризиками.

8. Угоди Міжнародної організації праці (МОП). Стандарти МОП описують базові принципи у сфері трудових відносин (наприклад, свобода зібрань, неза­лежність профспілок, право на колективне відстоювання, а також низка додатко­вих угод про безпеку праці, зайнятість інвалідів, роботу вдома і т. ін.).

Основна перевага використання ключових стандартів МОП полягає в тому, що за правильної організації їх використання дозволяє уникнути багатьох кон­фліктів та проблем у сфері права, безпеки працівників та охорони праці.

9. Глобальний договір. Ідею Глобального договору запропонував Генеральний секретар ООН Кофі Аннан на Всесвітньому економічному форумі 1999 року.
Дію Глобального договору спрямовано на залучення корпорацій до розв'язання
глобальних проблем цивілізації. Ця ініціатива об'єднує компанії, установи ООН,
уряди та громадські організації в добровільному дотриманні 10 універсальних
принципів у сфері прав людини, стандартів праці, захисту довкілля та в боротьбі
з корупцією.

Головною стороною Глобального договору визначено саме бізнес, який має суттєво посилити свою соціальну спрямованість. Участь у Глобальному договорі та дотримання його принципів дозволяють продемонструвати лідерські риси шляхом формування соціально відповідальних корпорацій, сприяння перетво­ренню глобальної економіки в більш стійку та реалізації практичних шляхів розв'язання сучасних проблем глобалізації.

Станом на травень 2007 року майже 3000 бізнес-компаній зі 100 країн світу підписали Глобальний договір (серед них – 43 комерційні підприємства з України).

Підписанти Договору створили своєрідний «клуб», що характеризується особливою довірою інвесторів та всіх членів міжнародної спільноти. По суті, Глобальний договір дає організації унікальну можливість приєднання до мережі провідних компаній світу, обміну досвідом та успішними бізнес-практиками в соціальній сфері чи захисті довкілля. Отримавши Сертифікат підписанта Глобального договору, організація насам­перед бере на себе добровільне зобов'язання про дотримання його базових принципів.

Упродовж перших двох років після підписання Глобального договору орга­нізація має активізувати свою діяльність у соціально відповідальному бізнесі. Після цього вона повинна оприлюднити свій перший «Соціальний звіт».

Для компаній, акції яких обертаються на ринку цінних паперів, додаткові критерії корпоративної соціальної відповідальності відображені в показниках фондового ринку.

Протягом останніх років було запроваджено кілька показників фондового ринку, що характеризують компанії з високим рівнем корпоративної соціальної відповідальності. Серед них найбільш відомими стали FTSE4Good Indices та Dow Jones Sustainabiliti Index.

Індекси FTSE4Good з'явилися у 2001 році. Вони призначені для оцінки показників соціально відповідальних компаній. Ці індекси охоплюють чотири ринки: Великої Британії, США, Європи і Глобальний. Критерії оцінки корпоративної со­ціальної відповідальності об'єднані за трьома напрямами:

1) права людини;

2) відносини із зацікавленими особами;

3) вплив компанії на довкілля.

До складу FTSE4Good входять чотири ринкові та чотири контрольні показники.

Dow Jones Sustainabiliti Index спрямований на оцінку показників інвестицій у компанії та фонди, що відповідають принципам стабільного розвитку. Оцінюють компанії за стабільністю корпоративного розвитку і вибирають лише ті з них, які демонструють найкращі показники в усьому світі. Питання, яким приділяють особливу увагу при визна­ченні критеріїв оцінки стабільності корпоративного розвитку, включають:

• корпоративне управління;

• системи оцінок та порівняльних результатів;

• екологічні питання;

• відносини із зацікавленими особами.

У березні 2003 року організація «Бізнес у громаді» повідомила про впрова­дження свого першого індексу корпоративної соціальної відповідальності, що охоплює такі аспекти:

• корпоративна стратегія;

• інтеграція корпоративної соціальної відповідальності в роботу компанії;

• практика керівництва;

• виробничі показники;

• соціальні й екологічні аспекти;

• гарантії.

Фактично, проаналізувавши їх, можна побачити, що більшість індикаторів відображають чотири основні складові корпоративної соціальної відповідаль­ності (правову, економічну, етичну та філантропічну), разом із цим конкретні критерії ефективності залежать від країни та сфери діяльності підприємства.