(3.1) |
Потужність двигуна:
Рдв = Мном·ωдв = 0,02·(2π· (nдв / 60));
Рдв = 0,02·(2π· (6000 / 60)) = 12,56 Вт.
Для нормальної роботи двигуна його середній рушійний момент не повинен перевищувати номінальний. Отже, повинна виконуватись вимога:
(3.2) |
Мном ≥ МЕК.
Оскільки режим роботи двигуна не постійний, то його середній момент визначається так званим еквівалентним моментом:
(3.3) |
,
де Мдві – рушійний момент двигуна в і-ті фази циклу; tі – тривалість і-х фаз циклу; tц = Σti – тривалість усього циклу.
Щоб перевірити умови, будуємо циклограму кутових швидкостей вала двигуна. Оскільки цикл симетричний, то:
– тривалість прискорення t1 = tр/2 = 1,32/2 = 0,66 с;
– тривалість огляду t2 = α/α’ = 135/120 = 1,125 с;
– тривалість гальмування t3 = t1 = 0,66 с;
– t1 = t4; t2 = t5; t3 = t6.
Тривалість циклу:
tц = 0,66 + 0,66 + 0,66 + 0,66 + 1,125 + 1,125 = 4,89 с.
Відповідно до циклограми швидкостей обчислюємо циклограму моментів.
Динамічний момент у періоди пуску та реверсу визначається за формулою:
(3.3) |
Мд = Jп·ε.
Динамічний момент дорівнює за модулем головному моменту сил інерції, що діють на привод під час реверсування, тобто:
|
|
МД = 10,8·10-6·952 = 0,0103 Н·м = 10,3 Н·мм.
Рушійні моменти в інтервалі часу t1-t6 для Мc = 12 Н·мм (за завданням) будуть:
Мдв1 = Мд + Мс =10,3+12 = 22,3 Н·мм;
Мдв2 = Мс = 12 Н·мм;
Мдв3 = Мс - Мд = 12-10,8 = 1,7 Н·мм;
Мдв4 = - Мд - Мс = -10,3-12 = - 22,3 Н·мм;
Мдв5 = - Мс = - 12 Н·мм;
Мдв6 = Мд- Мс = 10,3-12 = - 1,7 Н·мм.
Для симетричного циклу з трьома парами (шістьома), попарно однаково навантажених ділянок можна записати:
(3.5) |
Підставляючи отримані дані у (3.5), одержуємо , тобто умова (3.2) для вибраного двигуна виконується.
В зв`язку з цим можливо стверджувати, що роботи двигуна відповідає його нормальній експлуатації, тому що Мном ≥ МЕК.
Щоб побудувати циклограму моментів скористаємося такими часовими проміжками, як тривалість прискорення, тривалість огляду, тривалість гальмування та рушійними моментами в інтервали часу Мдв1, Мдв2, Мдв3 .
Так як цикл симетричний, то реверсні значення будуть симетричним відображенням пускового півперіода відносно осі часу на своїх часових проміжках,які повторюються за такою закономірністью:
t1 = t4; t2 = t5; t3 = t6.
Рисунок 3.1 – Циклограма моментів
4 КІНЕМАТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК
Обчислюємо необхідне передаточне відношення всього привода:
іпр = nдв/nск = 6000/20 = 300.
Визначаємо передаточні відношення ступенів, беручи і45 = 10. Тоді передаточне відношення редуктора:
ір = і14 = іпр/і45 = 300/10 = 30.
Передаточні відношення ступенів визначаємо за формулою:
і34 = ір / (і12·і23 ) = 30 / (2,34·3,1) = 4,136.
Знаходимо числа зубів коліс, призначаючи за ДСТ значення передаточних відношень, близьких до розрахункових. Беремо сумарне число зубів пари коліс у межах 80…100, забезпечуючи zmin ≥ 17.
|
|
z1 = zΣ/(i12+1) = 80/(2,34+1) = 23,95;
z2* = zΣ/(i23+1) = 80/(3,1+1) = 19,51;
z3* = zΣ/(i12+1) = 80/(4,136+1) = 15,576;
z2 = z1·i12=23,95·2,34=56;
z3 = z2*·i23 = 19,51·3,1 = 60,48;
z4 = z3*·i34 = 15,576·4,136 = 64,42.
Розраховані дані заносимо до таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Передаточне відношення і відповідно значення зубів коліс
і12 | і23 | і34 | Z1 | Z2 | Z2* | Z3 | Z3* | Z4 |
2,34 | 3,1 | 4,136 | 23,95 | 19,51 | 60,48 | 15,576 | 64,42 |
Округлюємо числа зубів, і, якщо потрібно, перепризначуємо їх за формулами наведеними нижче:
I12 = z2/ z1 I23 = z3/ z2* I34 = z4/ z3*
Фактичні передаточні числа ступенів всього привода будуть занесені до таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Фактичні значення зубів коліс і передаточні числа
і12 | і23 | і34 | Z1 | Z2 | Z2* | Z3 | Z3* | Z4 | Іпр2 |
2,33 | 4,13 | 300,2 |
Відхилення проектного і фактичного значень передаточного відношення всього привода буде:
, що допускається.
Використовуючи фактичні передаточні відношення ступенів, визначаємо обороти валів:
n1 = nдв = 6000 хв-1;
n2 = n1/i12 = 6000/2,33 = 2553 хв-1;
n3 = n1/(i12· i23) = 6000/(2,33·3)=851 хв-1;
n4 = n1/(i12· i23· i34) = 6000/(2,33·3·4,13) = 206 хв-1;
n5 = n1/(i12· i23· i34· i34) = 6000/(2,33·3·4,13·10) = 20,6 хв-1.
Кінематичний розрахунок дозволяє вирахувати кількість зубів зубчатих коліс та обороти валів з потренованого передаточного відношення всього привода. Весь привод зменшує обороти з 6000 хв-1, до 20,6 хв-1 на останньому валу. Розраховане зменшення оборотів забезпечується виконанням умови:
i12 < i23 < i34 < i45,
яка забезпечує мінімізацію моменту інерції редуктора; передаточне відношення останнього ступеня уповільнення було взято:
і45 = 10.
СИЛОВИЙ РОЗРАХУНОК
Знаходимо максимальні моменти, що діють на валах, за формулами (приймаємо, що ККД одного ступеня уповільнення дорівнює 0,95):
М1 = Мдв1 = 22,3 Н·мм;
М2 = М1·і12·η;
М2 = М1·і12·η = 22,3·2,33·0,95 = 49,36 Н·мм;
М3 = М2·і23·η = 49,36·3,1·0,95 = 145,37 Н·мм;
М4 = М3·і34·η = 145,37·4,136·0,95 = 571,19 Н·мм,
де η – ККД одного ступеня уповільнення.
Знайдене максимальне значення моментів на валах заносимо до таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Максимальне значення моментів на валах
М1 | М2 | М3 | М4 = Т4 |
22,3 | 49,36 | 145,37 | 571,19 |
М1, М2, М3, М4 –це максимальні моменти що діють на першому(вал двигуна), другому та третьому (проміжні вали), та четвертому валах відповідно.
Розрахунок максимальних моментів на валах дозволить в наступних розділах розрахунково-графічної роботи обрати підшипники для валів та матеріал з якого вони виготовлені, для того, щоб вали витримували прикладені до них навантаження, без деформації, що забезпечить гарантійний термін роботи привода.
МІЖОСЬВІ ВІДСТАНІ
Міжосьову відстань а34 визначимо за проектувальною формулою:
(6.1) |
мм,
де Кд = 1,5 – коефіцієнт зовнішньої динаміки; КНβ = 1,1 – коефіцієнт, що враховує тип редуктора; КНv = 1 – коефіцієнт, що враховує лінійну швидкість обертання шестерень; σН – допустиме контактне напруження; ψba = 0,125 – коефіцієнт ширини зубчастого колеса.
Допустиме контактне напруження визначається за формулою:
,
де σНо – межа контактної витривалості активних поверхонь зубів, яка знаходиться за формулою:
σНо = 2НВ + 70,
де НВ – твердість поверхні зуба за шкалою Брінеля.
КHL – коефіцієнт довговічності, визначається за наступним співвідношенням:
,
де NHO – базове число циклів; NHЕ – число еквівалентних навантажень; SН = 1,2 – коефіцієнт безпеки.
Для визначення σНО беремо матеріал зубчастих коліс – конструкційну сталь марки 40ХН. Вибираємо твердість шестерні НВ1 = 320, колеса НВ2 = 280. Тоді:
– для шестерні σНо1 = 2·320 + 70 = 710 МПа;
– для колеса σНо2 = 2·280 + 70 = 630 МПа.
Знаходимо базове число циклів.
|
|
Відповідно для значень σНо1 та σНо2 знаходимо:
– для шестерні NHO1 =26,6·106;
– для колеса NHO2 = 23,4·106.
Число еквівалентних навантажень знаходимо за еквівалентною тривалістю циклу tHE. Її знаходимо відповідно до циклограми роботи привода і відповідних значень рушійних моментів за формулою:
Тоді за ресурс 14000 годин кількість циклів сканування буде:
Число еквівалентних циклів навантажень на поверхню зубів для шестерні Z3* і колеса Z4:
(6.2) |
;
Отримані значення записуємо у таблицю 6.1.
Таблиця 6.1 – Число еквівалентних циклів навантажень
tHE | Nцк | n3 | NHE1 | n4 | NHE2 |
Для вибраних сталей і відповідних їм базових чисел циклів коефіцієнти довго вічності будуть:
; .
Коефіцієнти довговічності заносимо до таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 – Коефіцієнти довговічності
NHO (шестерня) | NHO (колесо) | NHE1 | NHE2 | КHL1 | КHL2 |
26,6·106 | 23,4·106 |
Тоді допустимі напруження будуть:
– для шестерні σН1 = (710· )/ 1,2 = 461,5 МПа;
– для колеса σН2 = (630· )/ 1,2 = 504 МПа.
Під час розрахунку міжосьової відстані використовуємо мінімальне значення σН=461,5 МПа.
Заносимо дані для розрахунку міжосьової відстані в таблицю 6.3.
Таблиця 6.3 – Дані знаходження міжосьової відстані
і34 | КНβ | σН | Ψba | Т4 |
4,13 | 1,1 | 461,5 | 0,125 | 571,19 |
Знаходимо міжосьову відстань:
.
Тоді розрахункове значення модуля дорівнює:
m34 = 2 а34 / (z3* + z4) = 2· / (16 + 64) = 0,8 м.
Зважаючи на ДСТ, приймаємо 0,8 мм.
Використовуючи умову m1<m2<m3<m4, призначаємо:
m1=0,6 мм; m2=0,7 мм; m3=0,8 мм; m4=0,9 мм.
Знаходимо міжосьові відстані редуктора:
а12 = m1 (z1 + z2)/ 2= 0,6 (24 + 56)/ 2 = 24 мм;
а23 = m2 (z2* + z3)/ 2= 0,7 (20 + 60)/ 2 = 28 мм;
а34 = m3 (z3* + z4)/ 2 = 0,8 (16 + 64)/ 2 = 32 мм.