Розрахунок підшипників здійснюємо за опорними реакціями. Для розрахунку опорних реакцій користуємося розмірами вихідного валу.
Будуємо розрахункову схему сил, що діють на вихідний вал.
Визначаємо сили, що діють в зачепленнях.
Рисунок 10.1 – Розрахункова схема сил, що діють на вихідний вал
Колові сили в зачепленнях
Fz4 = 2 M4/d4 = 2∙571,19/51,2 = 22 H;
Fz4’= 2 M4/d4’ = 2∙571,19/16,2 = 71 H.
Радіальні сили в зачепленнях
Rz4 = 2 M4 tg200/d4 =2∙571,19 tg200/ 51,2 = 8 H;
Rz4’ = 2 M4 tg200/d4’ = 2∙571,19 tg200/ 16,2 = 26 H.
(10.1) |
Складаємо рівняння рівноваги:
X: XA - Rz4 + Xb + Rz4 = 0;
(10.2) |
(10.3) |
(10.4) |
Z: ZA + Fz4 + Zb + Fz4 = 0;
Mx = Fz4 L1 + Zb (L1 + L2) + Fz4’ (L1 + L2 + L3) = 0;
Mz = Rz4 L1-Xb (L1 + L2) - Rz4’ (L1 + L2 + L3) = 0.
З огляду на розміри маточини і відстань між внутріщніми стінками редуктора, беремо:
L1 = 11 мм, L2 = 15 мм, L3 = 30 мм.
Тоді:
XB = (Rz4 L1 - Rz4’ (L1 + L2 + L3))/ (L1 + L2);
XB = (8∙11-26 (11 + 15 + 30))/ (11 + 15) = -53 Н;
XA = Rz4 - Xb - Rz4’;
XA = 8 + 53 – 26 = 35 Н;
Zb = -(Fz4 L1+Fz4’ (L1 + L2 + L3))/ (L1+L2);
Zb = -(22∙7 + 71 (11 + 15 + 30))/ (11+15) = -159 Н;
ZA = -Fz4 - Zb - Fz4’;
ZA = -22 + 159 – 71 = 66 Н.
Сумарну реакцію опори знаходимо за формулою:
|
|
Для цапфи А і прийнятого підшипника перевіряємо довговічність за формулою:
Для цапфи А4 перевіряємо вал за максимальними нормальними напруженнями під час згинання:
що забезпечує міцність вала.