2017-11-01
559
Початок дорослого буття внутрішньо сприймається як позитивне відчуття, зникають сумніви, починається активне будівництво майбутнього.
Найважливішим завданням чоловіка стає заснування життєвого співтовариства і початок професійної кар’єри.
Для жінки набуває центрального значення відповідальність за створення власного оточення.
На цьому етапі людина має розвинути в собі велику порцію творчих здібностей, яких потребують такі важливі кроки, як пошук партнера для життя, початок професійної реалізації, облаштування власного життєвого простору.
Самооцінка у цей період ще дуже залежить від реакції оточення на людину, її дії і діяльність. Життя почуттів ще інтенсивне і нестійке.
Гете: „Радість до небес – печаль до смерті”
Молода доросла людина прагне проявити себе у різних життєвих ситуаціях, щоб таким чином вивчити себе і свої здібності. Найгірше, що може статися з людиною у цій фазі життя – це необхідність 10 років виконувати одну й ту ж роботу, не маючи можливості вивчити щось нове. Люди, які у цей період навчилися не проявляти ініціативу і пристосувалися до умов одноманітної праці, надалі все більше опираються на зовнішні гарантії і мережу соціального забезпечення.
У другій половині 20-х років душевне життя набуває особистих форм: виникає власний багатий внутрішній світ, в якому інстинкти, що беруть початок у сфері тілесного, є лише одними з явищ серед інших. Це внутрішнє життя проявляється у цілях, орієнованих назовні.
Жінка у цьому віці стоїть перед подвійним завданням, що часто призводить до внутрішнього конфлікту. З одного боку вона має присвятити себе продовженню людського роду, з іншого – життя сьогодні вимагає інтенсивної участі у професійній та суспільній діяльності.
Початок дорослості є фазою, яка визначає розвиток у подальшому житті від сексуальності через ерос до любові. З початком статевого дозрівання дитина відкриває для себе сексуальність. Ерос – це душевна сфера, яка може перерости незалежно від біологічної сексуальності в дружбу. Ерос перетворюється у кохання, коли душа відкривається іншій людині. Вибір партнера – важливий фактор 20-х років – може визначатися чисто сексуально (біологічно). Однак, щоб ці стосунки виявилися міцними, стабільними, вони мають стати інтимною грою маленьких несподіванок та ініціатив, які означають для душі більше, ніж для тіла, а звідти може вирости любов до духовного образу партнера.
Близько 28 років стихії почуттів стихають. Після цього люди вперше оглядаються назад - виникає відчуття прощання з юністю. Погляд вперед дає відчуття зовсім інших задач. Спонтанність емоційного розвитку відходить на задній план: “Юність пройшла, починається серйозне життя”.
Чинники ризику для психологічного здоров’я
ü невдачі в інтимних стосунках і пошуках партнера;
ü невдачі у побудові кар’єри;
ü необхідність тривалий час виконувати одноманітну роботу.
Друга фаза дорослості:
кінець 20-х - перша половина 30-х років життя –
Організаційна
Як правило, у цей період професію більше не змінюють. Постає завдання просування і кар’єрного росту. Все в житті більшою мірою визначається розумом та інтелектом. У цей період люди здатні до підведення певних підсумків, тому вже добре орієнтуються у тому, що вони здатні і чого не здатні зробити.
Рудо Штайнер: “Це період розвитку душі раціональної”
Марта Мерс: “Це період розвитку матеріальних прагнень”
У цей період людина схильна всі проблеми вирішувати організаційним шляхом. У чоловіків особливо зростає потреба проявити свої організаторські здібності.
Кюнкель: “Вираженням першого чоловічого віку є наказ”
Від жінки у цей період так само вимагаються значні організаторські здібності, особливо коли вона поєднує кар’єру і сім’ю.
У шлюбі закінчується перша закоханість, і мають відкритися інші джерела, оскільки лише спільний духовний союз може привести пару у пізнішу фазу життя.
35 років – вершина життя, коли людина починає усвідомлювати, що життя може мати інший зміст, ніж раціональна діловитість. У цьому віці людина схильна вважати себе за виняткову, єдину у своєму роді: тут – я, там – світ, який потрібно завоювати, змінити, побороти чи опікуватися ним.
