Моделювання комунікативного простору

Для того щоб визначити, на якому рівні простору протікає комунікація, необхідно визначити два параметри - комунікативну дистанцію (параметр протяжності простору) і щільність комунікації (параметр "проникності" простору). Для побудови моделі скористаємося звичним для соціоніки дихотомічним принципом - поділом навпіл. Тому комунікативна дистанція буде приймати два значення - близька й далека. З точки зору проникності простору для повноцінного інфообміну можна розрізняти комунікацію, з одного боку, глибоку і, з іншого боку, поверхневу. Близька дистанція означає, що спілкування протікає при тісному зіткненні в просторі. Вона найбільш характерна для груп з чисельністю від двох до восьми чоловік. При взаємодії на далекій дистанції соціотипи розділені істотною відстанню, визначеними соціальними і культурними показниками розвитку. Така дистанція між людьми звичайно виникає в комунікативних групах більше восьми осіб.

Глибока комунікація означає щільний інформаційний обмін, коли у спілкування залучаються практично всі наявні в розпорядженні соціотипу інформаційні ресурси. Виникає тісне переплетіння "силових ліній" інформаційних полів, що свідчить про високу довірливість контакту.

Поверхнева комунікація відбувається при неповному залученні в обмін готівкових інформаційних ресурсів. Щільність інформаційного потоку виявляється набагато менше в порівнянні з першим випадком. Ступінь довіри також невелика.

Інфообмін приймає дискретні значення, будучи показником знаходження об'єкта на одному з рівнів комунікативного простору. Усього таких положень виходить 4.

1. Перший рівень взаємодії в комунікативному просторі: дистанція близька, але комунікація поверхнева. Носить назву фізичний, так як характерний для щільного, матеріально-опосередкованого зіткнення фізичних субстратів (носіїв) інформаційних систем. На цьому рівні задовольняються природні потреби людини - в їжі, житлі, продовженні роду, виробництві та споживанні матеріальних продуктів.

2. Другий рівень взаємодії в комунікативному просторі: дистанція близька, а комунікація глибока. Називається психологічним, оскільки на перше місце виходить обмін таємною, особистісною, що йде з душі інформацією ("псюхе" - древнегреч. "Душа"). Психологічний рівень передбачає самі довірливі відносини, оскільки на цьому рівні людина задовольняє свої інтимно-емоційні потреби - у любові, дружбі, сім'ї, співпереживанні і т.п.

3. Третій рівень взаємодії в комунікативному просторі: дистанція далека, комунікація поверхнева. Називається соціальним, так як регулюється суспільними нормами, традиціями і ритуалами, законодавством, державними інститутами і т.д. Цей рівень комунікації підпорядковує інтереси індивіда інтересам соціуму, тому носить найбільш формальний характер.

4. Четвертий рівень взаємодії в комунікативному просторі: дистанція далека, але комунікація глибока. Носить назву інтелектуального, або інформаційного рівня. Здійснювати глибоку комунікацію без зіткнення з іншою стороною можна лише тоді, коли перенести весь інформаційний обмін всередину себе, у свій мозок. Інтенсивно працює при цьому пам'ять і уява людини. Тільки на цьому рівні можна звертатися до глибин своєї підсвідомості і добувати відомості, накопичені багатьма поколіннями людей.

Управляє в організації той, хто володіє інформацією. Потоки інформації в організації, як нервові імпульси по нервових шляхах організму, як кров по його кровоносних судинах, циркулюють в його "тілі", маючи підрозділи і роботу посадових осіб, пов'язуючи їх воєдино.

У процесі комунікації виникає безліч перешкод, які називаються бар'єрами. Комунікаційні бар'єри обумовлені: труднощами сприйняття; семантичними бар'єрами; невербальними бар'єрами;

поганим зворотним зв'язком. Основні функції комунікації: інформативна - передача істинних або помилкових відомостей; інтерактивна (спонукальна) - організація взаємодії між людьми, (розподіл функцій, вплив на настрої, поведінку співрозмовника шляхом використання різних форм впливу: навіювання, наказ, прохання); перцептивна функція - сприйняття один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння; експресивна - збудження або зміна характеру емоційних переживань.

Комунікація є життєво важливою системою організації: якщо якимось чином ліквідувати потоки повідомлень в організації, то вона припинить своє існування. Комунікація надає кошти для вироблення і виконання рішень, здійснення зворотного зв'язку і коректування цілей і процедур діяльності організації відповідно до вимог ситуації.