Інтерпретація результатів

В основу виділення стилю в праці вчителя були покладені наступні положення: змістовні характеристики стилю (переважна орієнтація вчителя на процес або результат своєї праці, розгортання вчителем орієнтованого і контрольно-оцінного етапів у своїй праці); динамічні характеристики стилю (гнучкість, стійкість, переключення і ін.); результативність (рівень знань і навичок навчання у школярів, а також інтерес учнів до предмету). На основі цього був виділений ряд індивідуальних стилів, описаних нижче.

Емоційно-імпровізаційний стиль (ЕІС). Вчителів з ЕІС відрізняє переважна орієнтація на процес навчання. Пояснення нового матеріалу такий учитель будує логічно, цікаво, однак у процесі пояснення в нього часто відсутній зворотний зв'язок з учнями. Під час опитування вчитель з ЕІС звертається до великого числа учнів, в основному сильних, цікавлячих його, опитує їх у швидкому темпі, задає неформальні питання, але мало дає їм говорити, не чекає, коли вони сформулюють відповідь самостійно. Для вчителя з ЕІС характерне недостатньо адекватне планування навчально-виховного процесу. Для відпрацьовування на уроці він вибирає найбільш цікавий матеріал; менш цікавий матеріал, хоча і важливий, він залишає для самостійного опрацювання учнями. У діяльності вчителя з ЕІС недостатньо представлене закріплення і повторення навчального матеріалу, контроль знань учнів. Учителів з ЕІС відрізняють висока оперативність, використання великого арсеналу різноманітних методів навчання. Він часто практикує колективні обговорення, стимулює спонтанні висловлення учнів. Для вчителя з ЕІС характерна інтуїтивність, що виражається в частому невмінні проаналізувати особливості і результативність своєї діяльності на уроці.

Емоційно-методичний стиль (ЕМС). Для вчителя з ЕМС характерна орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу, висока оперативність, деяка перевага інтуїтивності над рефлексивністю. Орієнтуючись як на процес, так і на результати навчання, такий вчитель адекватно планує навчально-виховний процес, поетапно відпрацьовує весь навчальний матеріал, уважно стежить за рівнем знань всіх учнів (як сильних, так і слабких), у його діяльності постійно представлені закріплення і повторення навчального матеріалу, контроль знань учнів. Такого учителя відрізняє висока оперативність, він часто змінює види робіт на уроці, практикує колективне обговорення. Використовуючи настільки ж багатий арсенал методичних прийомів при відпрацьовуванні навчального матеріалу, що і вчитель з ЕІС, на відміну від останнього прагне активізувати дітей не зовнішньою розважальністю, а міцно зацікавити особливостями самого предмета.

Розсудливо-імпровізаційний стиль (РІС). Длявчителя з РІС характерна орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу. У порівнянні з вчителями емоційних стилів, учитель з РІС виявляє меншу винахідливість у підборі і варіюванні методів навчання, не завжди здатний забезпечити високий темп роботи, рідше практикує колективні обговорення, відносний час спонтанної мови його учнів під час уроку в нього менше, ніж у вчителя з емоційним стилем. Учитель з РІС менше говорить сам, особливо під час опитування, віддаючи перевагу впливу на учнів непрямим шляхом (за допомогою підказок, уточнень і т.д.), даючи можливість їм детально оформити відповідь.

Розсудливо-методичний стиль (РМС). Орієнтуючись переважно на результати навчання й адекватно плануючи навчально-виховний процес, учитель із РМС виявляє консервативність у використанні засобів і способів педагогічної діяльності. Висока методичність (систематичність закріплення, повторення навчального матеріалу, контролю знань учнів) поєднується з малим, стандартним набором використовуваних методів навчання, переважанням репродуктивної діяльності учнів, не частим проведенням колективних обговорень. У процесі опитування вчитель із РМС звертається до невеликого числа учнів, даючи кожному багато часу на відповідь, особливу увагу приділяючи слабким учням. Для вчителя з РМС характерна в цілому рефлексивність.

Рекомендації з удосконалювання вчителем індивідуального стилю своєї педагогічної діяльності.

Після того як ви визначили свій стиль викладання, пропонуємо вам ознайомитися з загальною характеристикою кожного стилю. Потім співставте, будь ласка, виділені особливості зі специфікою процесу і результативністю вашої діяльності. У випадку збігу на основі пропонованих рекомендацій складіть індивідуальний план удосконалення свого стилю викладання і приступайте до його виконання. Після закінчення декількох місяців (наприкінці навчального року) оцініть, наскільки успішною виявилася ваша робота. У разі потреби зверніться по допомогу до своїх колег. Отже, в залежності від виявленого стилю пропонуємо вам наступні рекомендації.

Емоційно-імпровізаційний стиль. Ви володієте багатьма достоїнств: високим рівнем знань, артистизмом, контактністю, проникливістю, умінням цікаво викладати навчальний матеріал, потягнути учнів предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні форми і методи навчання. Ваші уроки відрізняє сприятливий психологічний клімат.

Однак вашу діяльність характеризують і визначені недоліки: відсутність методичності (недостатня представленість у вашій діяльності закріплення навчального матеріалу, контролю знань учнів). Можливі недостатня увага до рівня знань слабких учнів, недостатня вимогливість, завищена самооцінка, демонстративність, підвищена чутливість, що обумовлює вашу залежність від ситуації на уроці.

В результаті у ваших учнів стійкий інтерес до досліджуваного предмета і висока активність поєднується з неміцними знаннями, недостатньо сформованими навичками навчання.

Ви можете перебороти ці недоліки.

Рекомендуємо вам трохи зменшити кількість часу, що відводиться поясненню нового матеріалу; у процесі пояснення ретельно контролювати, як засвоюється матеріал (для цього через визначені проміжки часу можна звертатися до учнів із проханням повторити сказане або відповісти на питання). Ніколи не переходьте до вивчення нового матеріалу, не будучи впевненим, що попередній засвоєний всіма учнями. Уважно ставтеся до рівня знань слабких учнів. Ретельно відпрацьовуйте весь навчальний матеріал, приділяючи велику увагу закріпленню і повторенню. Не бійтеся і не уникайте «нудних» видів роботи — відпрацьовування правил, повторення.

Намагайтеся активізувати учнів не зовнішньою розважальністю, а викликати в них інтерес до особливостей самого предмета.

Під час опитування більше часу відводьте відповіді кожного учня, домагайтеся правильної відповіді, ніколи не виправляйте відразу помилки: нехай той, хто помилився сам чітко сформулює і виправить свою відповідь, а ви допоможіть йому уточненнями і доповненнями. Завжди давайте чітку і об'єктивну оцінку кожній відповіді.

Підвищуйте вимогливість. Стежте, щоб учні відповідали і виконували перевірочні роботи самостійно, без підказок і підглядання.

Намагайтеся чітко планувати урок, виконувати намічений план і аналізувати свою діяльність на уроці.

Емоційно-методичний стиль. Вас відрізняють дуже багато достоїнств: високий рівень знань, контактність, проникливість, висока методичність, вимогливість, уміння цікаво подати матеріал, уміння активізувати учнів, викликавши в них інтерес до особливостей предмета, уміле варіювання форм і методів навчання.

В результаті у ваших учнів міцні знання поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформульованими навичками навчання.

Однак вам властиві і деякі недоліки: трохи завищена самооцінка, деяка демонстративність, підвищена чутливість, що обумовлює вашу зайву залежність від ситуації на уроці, настрою і підготовленості учнів.

Рекомендуємо вам намагатися менше говорити на уроці, даючи повною мірою висловитися вашим учням, не виправляти відразу неправильних відповідей, а шляхом численних уточнень, доповнень, підказок домагатися, щоб опитуваний сам виправив і оформив свою відповідь. Власні формулювання пропонуйте лише тоді, коли це дійсно необхідно. По можливості намагайтеся виявляти більше стриманості.

Розсудливо-імпровізаційний стиль. Ви володієте багатьма достоїнствами: високим рівнем знань. контактністю, проникливістю, вимогливістю, умінням ясно і чітко подати навчальний матеріал, уважним ставленням до рівня знань всіх учнів, об'єктивною самооцінкою, стриманістю.

У ваших учнів інтерес до досліджуваного предмета поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками навчання. Однак вашу діяльність характеризують і визначені недоліки: недостатньо широке варіювання форм і методів навчання, недостатня увага до постійної підтримки дисципліни на уроці.

Ви багато часу відводите відповіді кожного учня, домагаючись, щоб він детально сформував свою відповідь, об'єктивно оцінюєте його, що підвищує ефективність вашої діяльності. У той же час подібна манера ведення опитування обумовлює деяке уповільнення темпу уроку. Цей недолік можна компенсувати, ширше використовуючи різноманітні методи роботи.

Рекомендуємо вам частіше практикувати колективні обговорення, виявляти більше винахідливості в підборі зацікавлених учнів.

Рекомендуємо виявляти більше нетерпимості до порушень дисципліни на уроці. Відразу і строго зажадайте тиші на кожнім уроці, і в остаточному підсумку вам не доведеться робити такої кількості дисциплінарних зауважень.

Розсудливо-методичний стиль. Ви наділені багатьма достоїнства: високою методичністю, уважним ставленням до рівня знань всіх учнів, високою вимогливістю.

Однак вашу діяльність характеризують визначені недоліки: невміння постійно підтримувати в учнів інтерес до досліджуваного предмета, використання стандартного набору форм і методів навчання, перевага репродуктивної, а не продуктивної діяльності учнів, нестабільне емоційне ставлення до учнів.

У результаті у ваших учнів сформовані навички навчання і міцних знань поєднуються з відсутністю інтересу до досліджуваного предмета. Перебування на ваших уроках для багатьох з них втомлююче і не завжди цікаве. На ваших уроках нерідко відсутній сприятливий психологічний клімат.

Ви можете перебороти ці недоліки у ваших силах.

Рекомендуємо вам ширше застосовувати заохочення гарних відповідей, менш різко осуджувати погані. Адже від емоційного стану ваших учнів залежать і результати навчання.

Постарайтеся розширити свій арсенал методичних прийомів, ширше варіювати різноманітні форми занять. Якщо ви викладаєте іноземну мову, не обмежуйтеся лише репродуктивними видами роботи: завчанням напам'ять текстів, зазубрюванням правил. Якщо ви будете використовувати тільки їх, то ваші учні втратять інтерес до предмета, а сама головне — їх буде відрізняти слабка орієнтація в мові. Намагайтеся використовувати різні вправи для активізації навичок мови: ситуативні діалоги, мовні ігри, пісні, вірші, діафільми.

Якщо ви викладаєте гуманітарні предмети, частіше практикуйте колективні обговорення, вибирайте для них теми, що можуть потягнути учнів.