Лабораторне заняття № 3

3 4 5 6 7 8 9

Професійно-значущі особливості педагога

Мета: ознайомитися із особливостями застосування методик, навчитися аналізувати отримані результати.

Матеріали та обладнання: методики ВН-2, КОС, шкала оцінок методики ВН-2, бланки відповідей.

Теоретичні питання:

1. Професіограма майбутнього вчителя.

2. Професійно-педагогічна спрямованість особистості, передумови її формування.

3. Педагогічні здібності, їх структура та передумови розвитку.

Література:

1. Захарова Л.Н. Личностные особенности, стили поведения и типы профессиональной самоидентификации у студентов педвуза // Вопр. психологии. - 1991. - № 2.

2. Диагностика коммуникативных и организаторских склонностей (КОС-2) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., 2002. - C. - 263-265.

3. Кузьміна Н.В. Методи исследования педагогической деятельности. – Л. – 1970. – С.60-61.

4. Маркова А.К. Психология профессионализма. – М., 1996. – 190 с.

5. Чепелєва Н. В. Психологічна культура як невід'ємна складова творчої особистості вчителя / Творча особистість вчителя. Проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. - К. 1997.

6. Яремчук С.В. Професійно-психологічна спрямованість особистості майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія. – 2001.-№ 1(30). – С. 89-97.

Практичні завдання:

1. Проаналізуйте отримані результати та зробіть висновки.

2. Надайте рекомендації щодо розвитку педагогічних здібностей.

Методика ВН-2

В основу побудови методики дослідження стійкості розподілу уваги покладені таблиця Шульте і її модифіковані варіанти, у тому числі методика «ВН-1». Істотне перетворення первісної таблиці проведе Ф. Н. Горбовим стало основою на базі якої розроблено методику «ВН-2». Автор даного варіанту методики Б. Федоришин.

Інструментальна частина методики включає три тестові бланки (А, Б, В) і протокольний лист. Літерні позначення в заголовках бланків вказують на встановлену послідовність (чергове їх використання).

Дослідження починається з використання бланку «А». Працюючи з ним, випробуваний опановує інструкцію, детально засвоює завдання, знайомиться робочим матеріалом, тренується у виконанні завдань, звикає до тестового матеріалу. Бланки «Б» і «В» використовуються для залікової роботи випробуваного.

У процесі дослідження випробуваний двічі виконує одне і те ж завдання, використовуючи бланк «Б» та двічі виконує аналогічне завдання з використанням бланку «В». При цьому строго дотримуватися послідовності використання бланків «Б» і «В» не обов'язково. Однак зміна черговості може в подальшому привести до деяких труднощів у роботі експериментатора – йому важко буде проконтролювати своєчасну зміну бланків у процесі експерименту. Тому бажано дотримуватися тієї послідовності, яка запропонована в інструкції.

Тестовий бланк являє собою поле з 16 квадратів. Оптимальні розміри бланка – 9Х13, розміри поля квадратів – 8X8 см. У поле квадрата розміщені букви і цифри. Частина літер виконана звичайним шрифтом, друга – контурним. У кожному бланку два повних арифметичних набори цифр (від 1 до 8).

ВН-2-А

Б8	Д3	З5	П8
Л6	Р1	Н7	М3
О2	И5	Е6	В2
А1	Г7	Ж4	К4

ВН-2-Б

М1	С2	Р6	Х8
К7	В5	Т1	У3
Н4	Д6	И7	А5
З4	О2	Б3	Е8

Досліджуваний повинен знайти цифри, що знаходяться в квадратах з буквами звичайного шрифту і показати їх у висхідному порядку (від 1 до 8), а цифри, що стоять поряд з буквами контурного шрифту – у низхідному. Це виглядає так: досліджуваний знаходить і показує цифру 1, що стоїть у клітинці з буквою звичайного шрифту, потім 8, що стоїть в клітинці з буквою контурного шрифту, потім 2 (звичайна буква) і 7 (контурна буква). Досліджуваний самостійно протоколює виконання свого завдання, замінюючи цифри відповідними буквами і записує в результаті набір букв у відповідних графах протоколу.

Щоб запам'ятовування тестового матеріалу не впливало на успішність виконуваної роботи у бланках «А», «Б» і «В» підібрані різні знакові поєднання. Окрім цього, специфіка буквеного і цифрового поєднання на кожному із бланків підлягає певним «технологічним» завданням: на бланку «А» - максимально полегшити випробовуваному процес засвоєння завдань, на бланках «Б» і «В» - полегшити експериментатору процес аналізу результатів роботи досліджуваного. Всі бланки відрізняються один від одного просторовим розташуванням цифрового матеріалу, але збережена ідентичність взаємного розташування цифр.

ВН-2-В

Д4	О4	И7	С1
Т2	Х6	У5	З 2
А3	В7	Б1	Н 6
Р8	К5	М 3	Е8

Протокол випробування потрібний, щоб зафіксувати анкетні дані випробовуваного, дату випробування, а також процес і результати роботи. У протоколі виставляються також витрати часу на виконання завдання, первинна оцінка, що розраховується по наведеній в протоколі формулі і кінцева оцінка, яка визначається за спеціальною шкалою. На зворотній стороні протокольного листа випробуваний робить свої записи при роботі з бланком «А».

В процесі виконання завдання випробовуваний зосереджує свою увагу

на диференціюванні чотирьох інформативних джерел: 1) логіка першого числового ряду; 2) логіка другого числового ряду; 3) шрифтові особливості

першої буквеної групи; 4) шрифтові особливості другої буквеної групи. У полі уваги випробовуваного утримуються усі чотири інформації одночасно, і саме це являється основною умовою успішного виконання завдання. Відволікання уваги від однієї із цих інформацій може привести до помилок в роботі. Помилки провокуються і конструктивними особливостями методики. Так, наприклад, відповідно до інструкції випробовуваний після показу цифри «3», що стоїть в клітині з основною буквою, повинен знайти і показати «6», що відноситься до контурної букви. Проте в процесі пошуку потрібної цифри, не прийнявши до уваги заданого зображення букви, він може знайти і показати «6», що відноситься не до другої, а до
першої групи буквеного ряду. В результаті цього виникає помилка, яка враховується при оцінюванні завдання. Схема роботи випробовуваного буде виглядати так:

І
ІІ			….	….

У разі втрати або тимчасового ігнорування інформації про логіку одного з числових рядів досліджуваний в якийсь з моментів здійснює роботу

тільки з однією арифметичною послідовністю. Наприклад, після демонстрування «5» (І), досліджуваний знаходить і показує «6» (ІІ), а не «4». Тоді схема буде наступною: