2017-11-01
1003
Туган-Барановський Михайло (20 січня (8 січня ст.с.) 1865, Солонім, Харківщина — 21 січня 1919, Одеса) — перший економіст-східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; один із найкращих знавців кон'юнктурних економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історію господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності. Доктор економіки (1899)
У його дослідженнях рефреном проходить соціальний аспект: соціальний розподіл, соціальні основи кооперації, соціальна експлуатація. Соціалізм, за його оцінкою — це знищення соціальної експлуатації. «Людина за капіталізму — засіб досягнення мети, за соціалізму вона — вища цінність, — наголошує Туган-Барановський.
1918 року, будучи в Москві, Туган-Барановський займається кооперативними проблемами: «Очевидно, що як би там не розвивалась споживча кооперація, підвалини капіталістичного світу вона, ясна річ, знищити не може. Але кооперація дає засоби й організаторські сили для перемоги нового ладу, і без кооперації ця перемога була б украй сумнівна», — пише він.
|
|
|
Тут Туган-Барановський формулює одну з важливих умов щодо трансформації капіталізму. В. І. Ленін робить висновок щодо ролі кооперації у трансформації безтоварно-грошового соціалізму (воєнного комунізму) у новій економічній політиці як політичної умови союзу трудового селянства з робочим класом. Варто наголосити, що дослідження Туган-Барановським історії проблем кооперації, її форм та соціальної сутності дістали міжнародного визнання.
Відмінності в оцінці ролі кооперації у Леніна та Туган-Барановського ґрунтується на відмінностях в оцінці ними теорії соціалізму. Туган-Барановський уважав теорію соціалізму К. Маркса і Ф. Енгельса утопічною, як і тих, кого утопістами класифікував К. Маркс. Ленін же саме цю теорію прагнув утілити в практику Росії. Але, оцінивши ситуацію, відійшов від її практичної реалізації.
