Сісмонді: «Країна не може витрачати більше свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує»

Сімон Сісмонді(1773-1842) найвідоміший представник критичного напрямку політичної економії, виступав з критикою капіталістичної системи господарювання і класичної політичної економії.

Згідно Сісмонді, кризи частково пояснюються трудністю добре знати ринок, який стає занадто великим, а також тим фактом, що виробники керуються більше примноженням своїх капіталів, ніж потребами ринку. Але насамперед вони пояснюються невірним розподілом доходу.

Країна не може витрачати щорічно більше свого річного доходу, говоре Сісмонді, інакше вона починає «проїдати» свій капітал. Тут безперечно відчувається концепція відтворення Сміта. Але Сісмонді тут же відходить від Сміта. Якщо річний продукт країни не знайде на ринку споживача, відтворення припиниться і тоді при достатку товарів країна приречена на розорення. Так Сісмонді ставить проблему кризи у центр уваги економічної науки.

Що мав на увазі Сміт, коли надавав державі роль «нічного вартового»?

Ада́м Сміт (англ. Adam Smith; *5 червня 1723 Керкколд, Шотландія — †17 липня 1790 Единбург, Шотландія) — британський (шотландський) економіст, філософ-етик; один із засновників сучасної економічної теорії, представник класичної політичної економії в Англії.

Відстоюючи "природну гармонію" (своєрідну рівновагу, яка стихійно встановлюється в економіці за відсутності втручання ззовні), А. Сміт вимагав відміни державної регламентації промисловості та торгівлі, зазначаючи, що "Політика втручання породжує дуже важливу нерівність у загальній сумі вигод і невигод різного застосування праці та капіталу, обмежуючи... конкуренцію"1. На думку вченого, уряд повинен бути звільненим від тяжкого обов´язку, при виконанні якого виникають постійні розчарування і для правильного здійснення якого недостатньо ніякої мудрості та знань, — від обов´язку керувати працею кожної людини, спрямовуючи її в бік, найсприятливіший для добробуту суспільства.

Однак відстоюючи принципи економічного лібералізму, А. Сміт не заперечував участі держави у господарському житті. Він писав про те, що природний устрій має спиратись на вільну взаємодію приватних інтересів у межах та під захистом права. На думку дослідника, в ринковій економіці держава повинна виконувати "три надто важливі обов´язки":

Забезпечувати суспільство від насильств і вторгнення інших незалежних суспільств.

Забезпечувати кожного члена суспільства від несправедливості й гноблення з боку інших його членів, або обов´язок установити належне здійснення правосуддя.

Створювати й утримувати певні громадські споруди та установи, у створенні й утриманні яких не можуть бути зацікавлені окремі особи чи невеликі групи2.

Це трактування ролі та функцій держави у подальшому отримало назву концепції "держава — нічний сторож".