2017-11-01
1009
Ада́м Сміт (англ. Adam Smith; *5 червня 1723 Керкколд, Шотландія — †17 липня 1790 Единбург, Шотландія) — британський (шотландський) економіст, філософ-етик; один із засновників сучасної економічної теорії, представник класичної політичної економії в Англії.
Парадокс цінності (парадокс води і алмазів, або парадокс Сміта) Автором парадоксу вважається Адам Сміт. Його суть: чому, незважаючи на те, що вода для людини набагато корисніше, ніж алмази, ціна алмазів набагато вище ціни води?
Парадокс пояснюється першим законом Госсена (законом спадної граничної корисності): при безперервному акті споживання корисність кожної наступної одиниці продукту нижча, ніж попередньої, тобто гранична корисність зменшується в міру насичення потреби. На ціну і попит впливає саме гранична корисність. Умовно кажучи, перший стакан води може врятувати від спраги, третій буде використаний скоріше для вмивання, десятий буде використаний скоріше для миття підлоги. Вода зустрічається частіше алмазів, тому задоволення потреби в ній відбувається швидше, ніж задоволення потреби в алмазах.
Проблема, пов'язана з парадоксом цінності, послужила однією з причин аналізу проблеми граничних величин: Карл Менгер прийшов до висновку, що цінність залежить від суб'єктивної оцінки людей, які найбільш високо цінують щодо найбільш рідкісні товари та послуги.
Однак з точки зору класичної політичної економії ніякого парадоксу не існує. Ціна товарів залежить не стільки від їх цінності для споживача, скільки від вартості (витрат робочого часу) для виробника. Витрати на добування склянки води порівнянні з витратами для добування алмазу точно так само, як порівняти їхні ціни.
Вислів К. Маркса: «Тільки той робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість або слугує самозростанню капіталу».
Карл Га́йнрих Маркс (нім. Karl Heinrich Marx, 5 травня 1818, Трір — 14 березня 1883, Лондон) — німецький філософ, соціолог, економіст, політичний журналіст. Його наукові твори та економічні дослідження, об'єднані в теоретичне вчення, яке називають марксизмом, сформували основу комуністичного і соціалістичного руху.
У «Капіталі» можна знайти трактування капіталу.
По-перше, вже у визначенні Марксом категорії «капітал» і його сутності йде порівняння з «засобами експлуатації робітника і встановлення влади капіталіста над робочою силою», тобто капітал розглядається як система капіталістичної експлуатації найманої праці.
По-друге, капітал трактується як самозростаюча вартість, коли «приєднуючи до мертвої предметності товарів живу робочу силу, капіталіст перетворює вартість в капітал, у самозростаючу вартість, в оживлене чудовисько, яке починає «працювати» ніби під впливом любовної пристрасті, що його охопила», примножуючи застосовану у виробництві вартість.
По-третє, Маркс доводить, що капітал приносить прибуток (самозростає) лише у поєднанні з робочою силою, яка створює додаткову вартість, тобто вартість понад вартість самої робочої сили. Тільки той робітник для капіталіста продуктивний, який виробляє додаткову вартість, тобто слугує самозростанню капіталу.
