Порядок виконання роботи. 1 Побудувати планову структуру Карпатського рекреаційного регіону України

 

1 Побудувати планову структуру Карпатського рекреаційного регіону України.

2 Користуючись вихідними матеріалами, визначити фізико-географічні та кліматичні умови території України для рекреаційного використання.

3 Дати письмову характеристику визначальних факторів рекреації.

 

Питання для перевірки знань

1 Дати поняття рекреаційного регіону.

2 Перерахувати склад рекреаційного регіону.

3 Визначити межі рекреаційного регіону.

4

Перерахувати види рекреаційних регіонів за типами урбанізаційних процесів.

5 Визначити структуру рекреаційних регіонів за типом розселень.

6 Назвати рекреаційні регіони України.

7 Поняття рекреація, рекреаційні зони, рекреаційні ресурси.

8 Що таке комфортні періоди для рекреаційного використання?

9 Що таке аеротерапія?

10 Питома вага потенційно-рекреаційних територій в структурі земель.

 

Звітність: Кожен студент індивідуально виконує завдання практичної роботи, захищає і може отримати максимальну оцінку у 2 бали.

 

Практична робота №4

Тема: Рекреаційний район, види рекреаційних районів, зонування рекреаційних районів.

Обсяг часу: 4 години.

Мета: сформувати уяву про рекреаційний район, як основну планувальну одиницю рекреаційного регіону, навчитися будувати планувальну структуру рекреаційного району і визначати його за функціональними та природними ознаками.

 

Теоретична частина

 

Рекреаційний район є основною планувальною одиницею в структурі рекреаційного регіону.

Рекреаційні райони розрізняють за функціональними ознаками (поліфункціональні та монофункціональні) і природними (гірсько-приморські, приморсько-рівнинні, озерно-річкові, гірські, острівні, урбанізовані).

Монофункціональні рекреаційні райони розрізняють типологічно (тільки курортні або тільки туристичні).

Поліфункціональні рекреаційні райони можуть бути визначені за переважаючою функцією (наприклад, Кавказько-Чорноморський район є переважно курортним, оскільки питома вага лікувальних закладів складає 92% в загальній кількості рекреаційних закладів, і тільки 8% - туристських).

Гірсько-приморські райони характеризуються перш за все наявністю пляжних та гірських ресурсів. Складність рельєфу таких районів вимагає поясного (горизонтального) та вертикального (перевищення над рівнем моря) зонування. Таке зонування визначає зони для розташування різних за функціями рекреаційних комплексів.

Гірські райони визначаються особливостями рельєфу: у вигляді ландшафтного “амфітеатру”, ландшафтного “коридору”, ландшафтних “сходів”. Цінність гірських рекреаційних районів є у цілорічному використанні: влітку – для туризму та відпочинку; взимку – для туризму та лижного спорту.

Озерно-річкові рекреаційні райони визначаються внутрішньою географічною структурою та зовнішньою конфігурацією акваторій: 1) однобічне розташування району біля великого озера або судноплавної ріки; 2) розташування району за периметром, в якому озеро є композиційним ядром. Рекреаційний район на базі декількох невеликих озер будується за принципом рекреаційних зон на кожному з озер.

Структура рекреаційного району визначається його складом. Визначальним фактором раціональної організації рекреаційного району є його функціональне зонування.

Функціональне зонування має бути узгоджене з екологічним зонуванням.

В склад території рекреаційного району включаються такі функціональні зони: рекреаційна зона, селітебна зона, комунально-господарська зона, зона організованого природного ландшафту, зона транспортних комунікацій та пішохідних зв’язків.

Рекреаційна зона має бути обладнана сприятливими умовами для відпочинку, лікування, туризму, та призначеною для розташування рекреаційних комплексів.

Селітебна зона призначена для розташування постійного населення, обслуговуючого персоналу.

Комунально-господарська зона рекреаційного району – територія, де розташовуються всі комунальні та господарсько-виробничі підприємства, що забезпечують функціонування рекреаційної та селітебної зон. Комунально-господарська зона повинна розташовуватися за межами рекреаційної та селітебної зон, та відокремлюватися від них зоною зелених насаджень.

Зелені насадження включаються в структуру всіх функціональних зон рекреаційного району і є складовою зони організованого природного ландшафту (зелені насадження, акваторії та їх береги, рельєф).

Зелені насадження відрізняються за видами використання: загального, обмеженого та спеціального. В системі зелених насаджень особливу роль мають природні парки, що є об’єктами природи, що охороняється, обмеженого використання. Території природного парку мають внутрішнє зонування: наукового призначення (заповідники, заказники), рекреаційного використання (природного та організованого ландшафту), агропаркова, пішохідно-транспортних зв’язків.

Рекреаційні акваторії зонуються: за ступенем благоустрою (обладнані та природні узбережжя); за видами водного доступу та спорту (рибальство, водні лижи, водні атракціони тощо).

Важливим елементом водних акваторій є пляж, що розрізняється за видами акваторій (морські, річкові, озерні, на штучних водоймах), за функціональним призначенням (загальні, спеціалізовані), за способом облаштування (природні, насипні, відкриті ділянки).

Рельєф найбільше впливає на функціональне зонування та планувальну організацію рекреаційної та селітебної зон та транспортних зв’язків між ними.

Прийоми планувальної організації рекреаційних районів визначається характером взаємозв’язку рекреаційної та селітебної зон:

- лінійний – для приморських районів;

- лінійно-глибинний – для гірсько-приморських районів;

- розчленовано-кущовий – для гірських районів;

- компактний – для рівнинних районів.

Схеми транспортних комунікацій також визначаються характером взаємозв’язку рекреаційних та селітебних зон.

Транспортні комунікації – це група внутрішніх і зовнішніх доріг, туристичні пішохідні дороги, що призначені для прогулянок, походів, подорожей, пішохідні алеї, спеціальні пішохідні траси (теренкури).

 

Вихідні матеріали

1 Конспект лекцій.

2 Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы: Учеб. пособие / Под общ. ред. В.К. Федорченко. – К.: Вища шк., 2004. – 346 с.

3 Методические указания по предмету «Рекреационные комплексы» для студентов заочной формы обучения специальности 7.050201 «Менеджмент организаций» Киевского университета туризма, экономики и права (КУТЭП). – К.: И-во КУТЭП,2002. – 180 с.

 

Контрольні питання

 

1 Дати визначення рекреаційного району.

2 Назвати складові рекреаційного району.

3 Визначити види рекреаційних районів за природними умовами.

4 Пояснити значення поясного зонування рекреаційного району.

5 Визначити планувальну організацію гірсько-рекреаційних районів.

6 Перерахувати прийоми взаємної планувальної організації селітебної та рекреаційної зон.

7 Перерахувати види функціональних зон рекреаційного району.

8 Визначити склад функціональних зон рекреаційного району.

9 Дати характеристику природних елементів зони організованого природного ландшафту.

10 Назвіть принципові схеми зони транспортної комунікації.