Підбір і аналіз літератури та формування припущень про причини виникнення проблеми

1. Березін Л. Н. Попередження депривації в освітньому процесі. - СПб., 2000.

2. Козлов В. В. Психотехнології змінених станів свідомості. Особистісний ріст. Методи і техніки. - М.: Изд-во Інституту психотерапії, 2001.

3. Маслоу А. Психологія буття. - М., 1997.

4. Молочників Н. Р. Основи менеджменту. Глосарій та практикум. - М. - Воронеж, 2001.

5. Нікітін Є. П., Харламенкова Н. Є. Феномен людського самоствердження. - СПб., 2000.

6. Овчарова Р. В. Практична психологія в початковій школі. - М., 1998.

7. Психологічна діагностика. Навчальний посібник / За ред. Д. І. Фельдштейна. - М. - Воронеж, 2001.

8. Ратанова Т. А., Шляхта Н.Ф. Психодіагностичні методи вивчення особистості. - М., 2000.

9. Селевко Г. К., Селевко А Г., Левіна О.Г. Самовдосконалення особистості (самоактуалізація). - М., 1999.

10. Фанталової Є. Б. Діагностика та психотерапія внутрішнього конфлікту. - М., 2001.

11. Фетіскін Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Соціально-психологічна діагностика розвитку особистості і малих груп. - М., Изд-во Інституту психотерапії. 2002. - 490 с.

12. Диагностика самоактуализации личности (А. В. Лазукин в адаптации Н. Ф. Калина) / Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая діагностика развития личности и малих групп. – М., 2002. С. 426-433.

15. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. - метод. посібник /Ред. В. М. Доній та інші. - К., 1996. - 792 с.

16. Шрагина Л. Оригинальность и творчество // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - № 3. - С. 38-40.

Припущення щодо причини виникнення проблеми.

Є занурення в минулі переживання, завищене прагнення до досягнень, недовірливість, невпевненість у собі, проблеми з самоактуалізацією. Проблема самоактуалізації особистості належить до категорії "вічних", адже кожне нове покоління людей прагне не тільки осягнути загальнолюдський зміст проблеми актуалізації людини, а й творчо вирішити її згідно з духом свого часу, його нагромадженими знаннями. Самореалізація — прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей. У деяких напрямках сучасної західної психології самоактуалізація висувається на роль головного мотиваційного фактора, на противагу біхевіоризму і фрейдизму, за якими поведінкою особистості рухають біологічні сили. Самоактуалізація припускає наявність сприятливих соціально-історичних умов. Це безперервна реалізація потенційних можливостей, здібностей і талантів, як звершення своєї місії, або покликання, долі тощо, як повніше пізнання і, отже, прийняття своєї власної початкової природи, як невпинне прагнення до єдності, інтеграції, чи внутрішньої синергії особистості. Проблематику самоактуалізації активно розробляв А. Маслоу. Він вважав, що самоактуалізація є найвищою потребою людини, відповідно до «піраміди потреб». Відповідно до його теоретичних положень, людина здатна до задоволення більш високих (з піраміди) потреб тільки після того, як задоволені нижчі. Отже, щоб людина змогла самоактуалізуватися, їй спочатку необхідно задовольнити всі інші потреби відповідно до піраміди.