У нього кожне слово – це перлина

Це праця, це натхнення, це людина

М. Рильський

Завдання 1. Поясніть вживання розділових знаків (використовуючи відповідні правила) для відокремлення прикладок у поданих нижче реченнях.

1. І на оновленій землі врага не буде, супостата (Т. Шевченко). 2. Ми, українці, розумнії люди – Зрадники рідної мови (А. Кримський). 3. Ні, людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на ймення (Леся Українка). 4. Він стоїть, Великий Володимир, На горі високій, над Дніпром! З ним, із Князем, все пережили (М. Щербак). 5. Як витязь, рідний Київ над Дніпром одяг осінній бронзовий шолом (Д. Луценко). 6. А він, старий, одвічний син землі, стояв, немов живий, перед очима (Д. Луценко).

Завдання 2. Перепишіть, розставте розділові знаки в реченнях із звертанням, поясніть пунктограми.

1. Буяйте цвітом степові широти Дзвени світами славо козаків (Яр Славутич). 2. Не забув я о люди нічого (Г. Лютий). 3. Слава тобі великий Каменяре праця твоя не стихне ні на мить (Д. Павличко). 4. За кого ж ти розіп’явся Христе Сине Божий за нас бідних чи за слово істини (Т. Шевченко). 5. О земле втрачена явися бодай у зболеному сні. 6. Народе мій до тебе я ще верну як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. 7. Верни до мене пам’яте моя нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою (З творів В. Стуса). 8. Чаклує вже весна; так зеленій же луже землице розцвітай усе живе радій (Г. Дущак). 9. Гей ви грізні чорні хмари Я на вас збираю чари (Леся Українка). 10. За рідну мову я о Господи турбуюсь щоб не загинула у течії віків (В. Єфанів). 11. Мій друже дорогий ми довго ждали і теж співали ворогу назло (Д. Павличко).

Завдання 3. Дослідження-диференціація. Записати речення, поставивши, де потрібно, кому перед сполучникомяк (ніби, мов). Указати на ознаку невідокремлення, скориставшись теоретичним матеріалом.

Ознаки невідокремлення

1. Сталий фразеологічний зворот.

2. Іменна частина складеного присудка, приєднана за допомогою сполучників як, мов, ніби.

3. Звороти, що мають значення «у ролі кого, чого».

4. Вирази не більше як, не раніше як, не довше ніж.

1. Зміцнюється й утверджується Українська держава як незалежна, визнана у світі, багата, висококультурна, національно свідома, горда і шляхетна (Г. Лозко). 2. Український народ цілі віки бився мов лев за свою свободу, витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя (О. Довженко). 3. Звичаї як і мова об’єднують людей в один народ, в одну націю (О. Воропай). 4. У горі і радості, у праці і відпочинку українська пісня ніби розцвічує нашежиття (Є. Колодійчук). 5. Постать Остапа Вересая як символ українського кобзарства яскраво виокремлюється в духовному житті нашого народу (В. Скуратівський). 6. Постать Михайла Драгоманова перебуває ніби на стикові двох великих епох в українському національному русі (О. Сокирко).

Завдання 4. Перепишіть речення, виділіть порівняльні звороти, де треба, комами. Поясніть.

1. Знову місяць пливе ніби біла розчахнута скрипка (Г. Лютко). 2. Я оживаю знов у полі як сміх як пісня як туман (Г. Лютко). 3. Вітер теплий, вітер дужий налетів як буря з півдня (Б. Олійник). 4. Повітря неначе прозорий граніт (Д. Павличко). 5. Я мав думки міцні мов корені (Д. Павличко). 6. Христя крутилась як муха в окропi (Панас Мирний). 7. Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і долинах (І. Нечуй-Левицький).

Завдання 5. Прочитайте приклади на різні правила відокремлення другорядних членів речення (І – означення, ІІ – прикладка, ІІІ – обставина, ІV – додаток). Поясніть розділові знаки. З кожного розділу випишіть речення, в яких би ви припустилися пунктуаційної помилки. Підкресліть відокремлені члени речення.

І варіант. 1. Уже й вечір, тихий та гожий, спадав на землю (О. Ільченко). 2. Над головами простиралося небо, повне загадкових світів (П. Панч). 3. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду (І. Багмут). 4. Зовні спокійний, Петро жив усі ці місяці якоюсь внутрішньою тривогою (Н. Рибак). 5. Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (М. Стельмах). 6. Невгамовна, з широко відкритими на світ очима, Олеся ще з п’ятого класу захоплювалась дослідами над рослинами (О. Донченко).

ІІ варіант. 1. Марко, юнга з шхуни «Колумб», ходив сьогодні додому на маяк, де його батько працював (М. Трублаїні). 2. Дочки – Ольга і Олена – визбирували на городі картоплю (В. Козаченко). 3. Вальдшнеп, або лісовий кулик, – благородна птиця темно-рудуватого кольору, з довгим дзьобом і довгими ногами (О. Вишня). 4. Деякі риби, як, наприклад, корюшка, в’ють під водою гнізда і відкладають туди ікру. 5. Він розхвилювався, і голос його щирим відгуком забринів у селянських серцях, особливо в серцях молоді (М. Стельмах).

ІІІ варіант. 1. А пісня, наростаючи, пливла над берегом. 2. Раділи люди встаючи. 3. Посланця стального ми до зір послали, першими почавши в безкінечність шлях (В. Сосюра). 3. Все меншим став корабель, а згодом, з’єднавшись із голубим обрієм, він немовби потонув у ньому, і тільки білі вітрила ще довго маячили, нагадуючи весінню хмаринку. 4. Поважно, з острахом, наче до першої сповіді, приступив Семен до граматики (М. Коцюбинський). 5. Сюди, на берег Дніпра, і прийшла гуляти молодь (О. Копиленко).

ІV варіант. 1. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко). 2. А я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези (Леся Українка). 3. На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).

 

Завдання 6. * Спостереження-зіставлення. Прочитайте речення. Визначте відокремлені члени речення в російській мові. Порівняйте способи їх вираження та пунктуацію при них у двох близькоспоріднених мовах.

1. Человек, вооружённый знаниями, непобедим (М. Горький). 2. Люблю берёзку русскую, то светлую, то грустную (А. Пушкин). 3. По лугам набродившись за день, я, усталый, прилёг под стогом (Н. Рыленков). 4. Над городом повис низкий, густой туман, пахнущий сыростью и хвоей (С. Баруздин). 5. Может быть, уединение нужно время от времени всем людям, особенно писателям (К. Паустовский).

Завдання 7. ** Письмово прокоментувати вислів Симоніда «Живопис – німа поезія, а поезія – живопис, що говорить». Використати в тексті порівняльні звороти та присудки з порівняльними сполучниками.