double arrow

Характеристика історичного розвитку систем трудової підготовки учнівської молоді


 

До формулювання заголовків (назв) розділів і підрозділів ставляться такі вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з перевагою простих поширених, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту курсової роботи.

У тексті кожну структурну частину курсової роботи, крім підрозділів, треба починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерацію другої сторінки розпочинають зі „ВСТУПУ”. Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

До змісту курсової роботи, крім текстової частини, входить різноманітний графічний та ілюстративний матеріал. Щоб не переванта­жувати надмірно описову частину, рекомендується частину цього матеріалу включати в додатки.

Додатки оформляються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або на окремих аркушах, у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх в порядку посилань у тексті.

Якщо додатки оформляються на наступних сторінках, то такий додаток повинен мати тематичний заголовок, який розміщується вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої розміщується напис „Додаток __” і велика літера , що його позначає. Якщо додатків декілька, то їх слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (наприклад: додаток М, додаток Н і т.д.). Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на окремому аркуші пишуть великими літерами слово „ДОДАТКИ”.

Ілюструють курсові роботи виходячи з певного задуму, за ретельно продуманим планом. Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Основними видами ілюстративного матеріалу курсової роботи є: креслення, рисунок, схема, світлина, діаграма і графік.

Ілюстрації, які розміщаються в тексті, повинні мати порядкову нумерацію і загальну нумерацію розділу (арабськими цифрами) і позначатися словом „Рис.” (рисунок), наприклад: Рис. 1.8 (восьмий рисунок першого розділу); рис. 2.5 (п’ятий рисунок другого розділу).

Кожна ілюстрація повинна мати точну і коротку назву, а в окремих випадках – і необхідний пояснювальний текст.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Ілюстрації, а також рисунки, схеми невеликого розміру можна розмістити на одному листку.

Аналогічні позначення використовують і для таблиць.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її порядкового номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.4” (четверта таблиця першого розділу).

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. Якщо рядки виходять за формат сторінки, то в кожній наступній частині повторюють головку таблиці.

При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” і номер її вказуються один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовж. табл.” і вказують номер таблиці, наприклад „Продовж. табл. 1.2”.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують під написом „Таблиця” над самою таблицею симетрично до тексту. Слово „Таблиця” та її назву пишуть з великої букви. Назву не підкреслюють.

Ілюстрації (світлини, креслення, схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці в курсовій роботі бажано подавати одразу ж після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

У курсовій роботі не рекомендується вести виклад від першої особи однини на кшталт: „Я спостерігав”, „Я вважаю”, „Мені здається”, „На мою думку”. Допускаються звороти зі збереженням першої особи множини, в яких виключається займенник, як-от: „спостерігаємо”, „встановлюємо”, „маємо на увазі” тощо. В окремих випадках можна використовувати вирази „на наш погляд”, „на нашу думку”, „вивчення передового досвіду свідчить, що...”, „на основі проведеного аналізу можна стверджувати…”.

При згадуванні у тексті прізвищ, їх ініціали, зазвичай, ставляться перед прізвищем.

Висновки і практичні рекомендації мають бути всебічно обґрунтовані в тексті роботи. Вони мають коротко резюмувати проведене дослідження.

Усі сторінки тексту разом з титульною сторінкою, завданням до курсової роботи (додаток В), списком використаних джерел та іншими можливими додатками брошуруються та переплітаються.


Сейчас читают про: