Розглянемо реалізацію алгоритму кодування шляхом додавання добутку
із залишком
.
Для одержання добутку
використається
-розрядний регістр зсуву із прямим зв'язком із входу на вихід. Для одержання залишку
при діленні
на многочлен
використається
-розрядний регістр зсуву зі зворотними зв'язками через суматори по модулю два. На практиці операції множення й ділення виконують за допомогою одного регістра зсуву із прямими й зворотними зв'язками, а операцію додавання інформаційного й контрольного компонентів коду реалізують шляхом комутації джерела сигналу логічними ключами.
Функціональна схема пристрою кодування для утворюючого многочлена
, де
– множники, що дорівнюють нулю або одиниці, наведена на рисунку 1. Тут, на відміну від звичайної схеми ділення, крім зворотних зв'язків з виходу останнього тригера на входи, для яких множники
дорівнюють одиниці, уведений прямий зв'язок з виходу першого суматора на інші. Цим забезпечується одночасне множення вхідного коду
на
й ділення на
.
На початку кодування ключ
перебуває у верхньому положенні, а ключ
– у нижньому. Інформаційна кодова комбінація
з
імпульсів подається безпосередньо на вихід й одночасно на схему множення-ділення. У схемі за
= n –
тактів формується залишок
, що складається з контрольних символів. Після
тактів ключ
розмикається, а ключ
переводиться в нижнє положення. За наступних
тактів контрольні символи виводяться з регістра безпосередньо за інформаційними символами.

Рисунок 1
Приклад. На рисунку 2 наведена схема формування циклічного коду (7,4) для утворюючого многочлена
. Робота схеми для інформаційного коду
1001 пояснюється за допомогою таблиці 6.

Рисунок 2
Таблиця 6 – Алгоритм формування циклічного коду
| № ТI | K1 | K2 | G | | Вих. T1 | | Вих. T2 | Вих. T3 | F |
| ↑ | ↓ | ||||||||
| ↑ | ↓ | ||||||||
| ↑ | ↓ | ||||||||
| ↑ | ↓ | ||||||||
| ↓ | ↑ | ||||||||
| ↓ | ↑ | ||||||||
| ↓ | ↑ |






