Практичні вправи та завдання

 

1. Запишіть, добираючи (із дужок) слово, що найточніше відповідає змістові речення.

v Ввечері мене додому (проводжали, супроводжували) друзі.

v Картини в музеї добре (освітлені, осяяні, опромінені).

v Рослини швидко (акліматизувалися, освоїлися) у місцевих умовах.

v Вдалині (блимнули, блиснули, бликнули) вогні великого міста.

1. Поясніть відмінності у значеннях слів, поданих парами. З кожним з них складіть речення:

1) роковини – ювілей; 2) штани – брюки.

1. Користуючись довідкою, складіть речення з поданими паронімами.

v Відрізняти – розрізняти.

v Нервувати –нервуватися.

v Повстати – постати (повставати – поставати).

Довідка.

Відрізняти – відрізняють ті речі й поняття, що дуже далеко одне від одного; або відокремлювати частину від цілого.

Наприклад. Не можна було відрізнити небо від землі.

Розрізняти – бачити або знаходити відмінність між речами і поняттями, дуже близькими за своєю природою.

Наприклад. Не може розрізнити літер.

Нервувати – тільки можна когось.

Наприклад. Досить мене нервувати.

Нервуватися – дія, направлена на самого себе.

Наприклад. Сьогодні весь день нервувався.

Повстати – підніматися, вставати, встати одразу кільком людям; пробуджуватися, пробудитися до активних дій; діяти вороже проти когось.

Наприклад. Згодом ми всі повставали.

Постати – виникати, виникнути; утворитися, утворюватися.

Наприклад. Переді мною постала проблема.

1. Відредагуйте подані речення. Поясніть лексичне значення виділених слів.

v Я не вмію заповнювати декламацію.

v А зараз ми направимо до наших уявних ворогів парламентарія.

v Тобі не здається ця розповідь міфологічною?

Довідка

Порівняйте: декламація – декларація; парламентарій – парламентер; міфологічний – міфічний.

 

1. Складіть словник географічних скорочень, абревіатур, графічних скорочень, що зустрічаються у фаховому мовленні.
2. Підготувати доповідь на тему: «Пароніми та омоніми у мові фаху»

 

 

Дисципліна: українська мова (за проф. спрямуванням)

Спеціальність: 5.12010102 « Сестринська справа»

Тема: «Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм»

Кількість годин: 2

Знати: особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, числівників, займенників, прислівників, дієслів і службових частин мови у професійному мовленні.

Вміти: використовувати основні правила написання самостійних і службових частин мови при виконанні практичних вправ.

 

План.

І. Опрацювання теоретичного матеріалу

ІІ. Виконання практичних вправ

ІІІ. Опрацювання питань тесту

Література:

1. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.- с.40 - 56.

2. Медвідь А.М. Практикум з ділової української мови. – К. – 2002. – 114-139

3. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ.і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.67-68.,с. 37 – 45.

 

Методичні рекомендації:

1. Опрацюйте теоретичний матеріал з теми

2. Виконайте письмово вправу

3. Дайте відповіді на запитання тесту

Питання для самоконтролю.

1. Розкажіть про особливості закінчень іменника у кличному відмінку при написанні власних і загальних назв.
2. Розкажіть про особливості вживання числівника у діловодстві.
3. Розкрийте особливості відмінювання прізвищ
4. Розкажіть про закінчення іменників другої відміни однини в родовому відмінку
5. Дайте визначення мовної норми, назвіть різновиди граматичних та морфологічних норм, на прикладах проілюструйте їх.
6. Виправте речення, поясніть помилки у вживанні форм іменників.

1. Передноворічна виставка – продажа проходитиме за адресом: вулиця Тарасівська, 60. 2. Сьогодні олімпійському чемпіону з боксу, чемпіону світу, заслуженому майстру спорта, кавалеру ордену «Знак пошани» Віктору Іваненко виповнюється 50 років. 3. По її очам можна було зрозуміти всю біль, всю гіркоту розчарування. 4. Слово надається депутату Зозуля.

 

Форма контролю: тестова перевірка знань

Письмові завдання

Завдання 1.

Складіть речення, в яких наведені слова були б звертаннями

Сонце, діти, Дніпро, Київ, школа, радість, лани, земля, пісня, сад, мати, людина, Україна, доля, батько, сестра.

 

Завдання 2.

Перепишіть речення, вживаючи в дужках слова у кличній формі.

1. Прилітай же з України, єдиний мій (друг), моя (душа) пречистая, вірная (дружина), та розкажи, моя (зоря), про тую Марину. 2. Прощай, (світ), прощай (земля), неприязний (край). 3. Прости мені, мій (батечко), що я наробила! Прости мені, мій (голуб), мій (сокіл) милий! 4. (Дід, серце, голубчик), заграй яку-небудь. 5. Оставайтеся здорові, мої високії (тополя) і хрещатий мій (барвіночок)? 6. Оддай мене, моя (мама), та не за старого, оддай мене, моє (серце), та за молодого. 7. Ой (Дніпро) мій, (Дніпро), широкий та дужий! Багато ти, (батько), у море носив козацької крові; ще понесеш, (друг)!

(Т. Шевченко)

Завдання 3.

Наведені географічні назви запишіть у родовому відмінку і складіть з ними речення

Хорол, Псьол, Байкал, Єнісей, Амур, Пирятин, Миргород, Новгород, Житомир, Чернігів, Конотоп, Кременчук, Гадяч, Коростень, Іванків.

 

Завдання 4.

Перепишіть текст, замінивши цифри словами

Штучний супутник на 6 годину 26 жовтня зробив 319 обертів навколо земної кулі, пройшовши шлях близько 13 мільйонів 850 тисяч кілометрів.

Ракета-носій у цей час була позаду супутника на відстані 11 700 кілометрів, пройшовши шлях близько 13 мільйонів 882 000 кілометрів.

Увечері 26 жовтня ракета-носій, випереджуючи супутник, наблизилася до нього на відстань 9940 кілометрів, що становить близько чверті оберта супутника навколо Землі. При цьому ракета-носій проходила на 5,4 градуса на захід від супутника по довготі й на 21,8 хвилини пізніше.

 

ЯК МИ ГОВОРИМО? (норма, рекомендації)

Один, одні, самий, самі. В українській мові числівники один, одна, одне, одні мають або кількісне значення: "З одного вола двох шкур не деруть" (прислів'я); "Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі" (Т.Шевченко),— або значення займенника якийсь: "В одній долині під горою високий явір зеленів" (Л. Глібов). Але ці числівники не мають значення займенників самий, сама, саме, самі як у російській мові: "Он выбежал в одном белье". Однак трапляється читати не тільки в сучасних газетних і журнальних статтях, а навіть у художніх творах: "Вона вийшла в одному жакеті", "Одні старі залишилися в селі". Українська класична література й народне мовлення в таких випадках користувалися здебільшого займенником самий, сама, саме, самі: "Самий борщ та борщ, без нічого як щодня їсти, то хіба наїсися?" (казка); "Зосталися самі вишкварки" (М. Номис); "Самі діти в хаті сидять, а батьки кудись пішли" (з живих уст). Отож, авторам наведених вище двох фраз слід було написати: "Вона вийшла в самому жакеті",— бо фраза з висловом в одному жакеті дає змогу припускати, що жінка носить часом і по два-три жакети: "Самі старі залишилися в селі", бо тут ідеться не про кількість людей, що залишилися в селі, а про їхній вік.