Економічний спосіб мислення

Економічне спосіб мислення - передумова того, чим людина керується у власній поведінці.
Діючи у власних інтересах, люди створюють можливості вибору для інших; суспільна координація є процесом безперервного взаємного пристосування до змін у чистих зисках, що виникають в результаті взаємодії людей.
Упередженість економічної теорії	1) найважливіше місце в економічній теорії займає вибір; 2) акцентується увага на індивідуалізмі; 3) індивідууми вибирають раціонально; 4) всі суспільні взаємодії можна трактувати як ринкові процеси; 5) більшість взаємодій у суспільстві спрямовується і координується правилами, які відомі всім учасникам.
Буденне мислення	Поверхове, однобічне і безсистемне сприйняття людиною реальних економічних процесів на підставі чого вона робить суб’єктивні, часом помилкові, висновки щодо економічних проблем.
Наукове мислення	Всебічне і глибоке пізнання людиною економічної дійсності на основі використання наукових методів дослідження, що дозволяє розкрити сутність економічних процесів, об’єктивно оцінити їх суспільну значущість і прогнозувати тенденції розвитку в майбутньому.

 

Контрольні питання та завдання

1. Поясніть, в чому полягає необхідність дослідження економічної дійсності і формування відповідної системи знань.

2. Порівняйте сутність понять „політична економія”, „економікс”, „економічна теорія”. Як вони співвідносяться між собою?

3. Проаналізуйте методологічні підходи до вивчення економічних явищ і процесів. Який з них, на вашу думку, більш досконалий? Чому?

4. Поясніть специфіку досліджень в політичній економії.

5. Наведіть приклади загальнонаукових та специфічних методів дослідження, що застосовуються в економічній теорії.

6. Поясніть необхідність застосування методу наукової абстракції в економічному аналізі та наведіть відповідні приклади.

7. Яким чином співвідносяться поняття „економічна категорія”, „економічна модель”, „економічна теорія”, „економічний закон”?

8. Що є загального і відмінного між законами природи та економічними законами, між економічними та юридичними законами?

9. Прослідкуйте етапи пізнання економічної дійсності. Яку роль у цьому відіграє підбір та аналіз фактів?

10. Сформулюйте та поясніть функції політичної економії.

11. Проаналізуйте поняття „економічне мислення” та визначте роль політичної економії у формуванні економічного мислення.

 

Тема 2. Потреби та інтереси як рушійні сили соціально-економічного прогресу

“…основний закон розрахунку користі гласить, що всі одиниці запасу (частини штуки) оцінюються відповідно граничній корисності.”

Ф. Візер.

“…все, що надає нам вдоволення або позбавляє від страждань, може мати властивості корисності”.

В.С. Джевонс.

 

Мета лекції:

- визначити сутність соціально-економічного прогресу та проаналізувати його критерії і рушійні сили, однією з яких є взаємодія потреб та інтересів;

- обґрунтувати економічний зміст потреб та показати вплив їх зростання на економічний розвиток;

- проаналізувати механізм дії закону спадної граничної корисності.

План лекції:

1. Соціально-економічний прогрес: сутність, критерії та фактори.

2. Економічні потреби, їх структура та класифікація. Закон зростання потреб.

3. Благо та його корисність. Закон спадної граничної корисності.

4. Економічні інтереси, їх види та взаємодія.

 

Терміни та поняття

Цивілізація. Економічний прогрес. Соціальний прогрес. Соціально-економічний прогрес. Критерії соціально-економічного прогресу. Фактори соціально-економічного прогресу. Потреби. Економічні потреби. Неекономічні потреби. Кінцеві потреби. Проміжні потреби. Піраміда Маслоу. Закон зростання потреб. Економічні суперечності. Благо. Економічне благо. Неекономічне (вільне) благо. Корисність блага. Загальна (сукупна) корисність. Гранична корисність. Закон спадної граничної корисності. Економічні інтереси. Особисті інтереси. Колективні інтереси. Суспільні інтереси. Механізм узгодження економічних інтересів. Науково-технічний прогрес. Науково-технічна революція.

 

 

 

 

Рис. 2.1. Соціально-економічний прогрес та його елементи

 

 

 

 

 

Розвиток людини, її потреб, інтересів і цілей виробництва

Суспільство, як результат економічного прогресу

 

 

 

Рис. 2.2. Основні критерії економічного прогресу

 

 

 

 

Характеристика

Функції

 

 

Форма зв’язків і відносин між протилежними сторонами, властивостями, тенденціями

 

Рис. 2.3. Економічні суперечності та їх функції

 

 

Таблиця 2.1

Типи економічних суперечностей

Сфера прояву	Характеристика (приклад) прояву
У межах продуктивних сил	Між високим рівнем розвитку техніки і недостатнім рівнем кваліфікації робочої сили
У межах техніко-економічних відносин	Між досягнутим рівнем концентрації виробництва і недостатньо розвинутою спеціалізацією
У межах виробничих відносин (відносин власності)	Між низьким рівнем зарплати і високим рівнем цін. Між окремими формами власності
У межах господарського механізму	Між економічними та адміністративними важелями регулювання економічних процесів.

 

 

 

Таблиця 2.2