Тема 6. Центральні проблеми та ефективність функціонування економіки

“Якщо ми щось вибираємо, то ми вимушені відмовитися від інших речей, від яких би ми за інших обставин не відмовились. Рідкість засобів, які призначені для задоволення цілей різної значущості, - це майже універсальна властивість середовища, у якому здійснюється людська діяльність…”

Л. Роббінс.

Мета вивчення:

- сформувати чітку уяву про об’єктивну обмеженість масштабу суспільного виробництва з причин обмеженості необхідних ресурсів та виникнення на цій основі центральних проблем економіки;

- визначити економічний зміст закону зростання альтернативних витрат;

- обґрунтувати цілі економіки, підходи до оцінки результатів її функціонування та розширення меж виробничих можливостей.

План лекції:

1. Закон рідкості та основні проблеми економіки.

2. Особливості вирішення центральних проблем в різних економічних системах.

3. Проблеми раціонального вибору і межі виробничих можливостей суспільства. Закон зростаючих альтернативних витрат.

4. Цілі економіки та оцінка результатів її функціонування. Економічна ефективність, її показники та шляхи підвищення.

5. Соціальна ефективність виробництва, її показники та взаємоз’язок з економічною ефективністю.

6. Економічне зростання, його джерела та фактори. Типи економічного росту.

Терміни та поняття

Рідкість. Закон рідкості. Центральні проблеми економіки. Альтернативність використання ресурсів. Виробничі можливості суспільства. Крива виробничих можливостей. Повна зайнятість. Повний обсяг виробництва. Технологічний вибір. Альтернативні (неявні, приписані) витрати. Закон зростаючих альтернативних витрат. Економічний ефект. Економічна ефективність. Продуктивність праці. Фондовіддача. Фондоємність. Матеріалоємність. Матеріаловіддача. Енергоємність. Соціальна ефективність. Соціально-економічна ефективність. Економічне зростання. Екстенсивне економічне зростання. Інтенсивне економічне зростання. Темп економічного зростання. Джерела економічного зростання. Критерії економічного зростання. Фактори економічного зростання.

Таблиця 6.1

Головні проблеми економіки будь-якої економічної системи

Закон рідкості проявляється в об’єктивній обмеженості необхідних ресурсів у порівнянні з їх потребою для задоволення зростаючих потреб.
Якщо кожен фактор виробництва відносно обмежений, то завжди існує проблема альтернативності його використання і пошуку кращого поєднання факторів виробництва, що виражається у розв’язанні трьох взаємопов’язаних проблем:
щовиробляти?	З огляду на те, що кожна країна з причин обмеженості ресурсів може виробляти лише частину необхідних товарів та послуг, виникає необхідність вибору і надання переваги виробництву одних товарів в порівнянні з іншими.
як виробляти?	Хто і за допомогою яких ресурсів та технології будуть виготовляти товари та послуги? Як буде організовано виробництво?
для коговиробляти?	Хто буде споживати товари та послуги і як буде розподілятись виготовлена продукція між різними споживачами?

Рис. 6.1. Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору

Таблиця 6.2

Альтернативні варіанти виробництва при повній зайнятості ресурсів

Соціально-економічні орієнтири альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів:
1) економія ресурсів; 2) зростання віддачі ресурсів; 3) оптимізація процесу споживання (найповніше задоволення потреб); 4) збереження й охорона навколишнього середовища; 5) здешевлення продукції і послуг; 6) забезпечення перспектив для розвитку виробництва і споживання.
Виробництво (тис. одиниць)	Альтернатива вибору
A	B	C	D	E
Телевізори
Комбайни

Крива виробничих можливостей (КВМ) виражає потенційно можливий обсяг виробництва за умови повної зайнятості за даного технологічного рівня.
Х втілює всі споживчі товари, наприклад, телевізори, а У – товари виробничого призначення, наприклад, комбайни	У А В C .K D 0 EХ
КВМ виражає	1) множина точок на самій кривій показує можливий альтернативний вибір, переключення ресурсів з виробництва У на виробництво Х; 2) соціально-економічний вибір суспільства визначається лише однією точкою і залежить від економічних, політичних, історичних та інших умов; 3) повне використання ресурсів за умови збільшення випуску одного товару зумовлює скорочення виробництва іншого (рух впродовж кривої); 4) суспільство не завжди знаходиться на межі своїх виробничих можливостей, найчастіше всередині (точка К), що дає можливість збільшення виробництва одного продукту не зменшуючи виробництва іншого; 5) економічне зростання пов’язане з ростом економічного потенціалу і виражається переміщенням кривої виробничих можливостей праворуч.
!	Кількість інших продуктів, якою доводиться жертвувати, щоб отримати додаткову кількість іншого продукту, називають альтернативною вартістю (приписаними витратами виробництва даного продукту).
!	Економічний зміст закону зростання альтернативних витрат полягає в обмеженості та відсутності повної взаємозамінності ресурсів при виробництві різних товарів.

Таблиця 6.3

Особливості вирішення центральних проблем в різних економічних системах

Економіка чистої конкуренції	Функціонує в якості механізму, за допомогою якого індивідуальні рішення і переваги визначаються та координуються. Тобто проблеми Що? Як? Для кого? визначаються за допомогою ринкової конкуренції.
Командна (планова) економіка	Всі значні рішення, що стосуються обсягу використання ресурсів, структури і розподілу продукції приймаються центральним плановим органом.
Змішана економіка	При вирішенні центральних проблем керується як ринковими цінами, так і державним регулюванням.

Рис. 6.2. Економічні цілі

Таблиця 6.4.

Оцінка результатів функціонування економіки

Економічна ефективність	Соціальна ефективність
Досягнення найбільших результатів при найменших витратах живої та уречевленої праці.	Відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства.
Є формою прояву закону економії часу.	Інтегруючим показником є виробництво товарів народного споживання у загальному обсязі виробництва за певний проміжок часу, як правило, за рік.
Конкретними показниками є продуктивність і фондомісткість праці, фондовіддача і фондомісткість продукції, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції.

Таблиця 6.5

Економічне зростання

Економічне зростання - довгостроковий стійкий розвиток економіки, який проявляється двояко:
1) як поступальний приріст реального обсягу виробництва на основі більшого і (або) кращого використання ресурсів та удосконалення технологій.	2) як реальний приріст обсягу виробництва на одну особу у довгостроковому періоді без порушення рівноваги у короткострокових періодах..
Значення економічного росту	1. Зростаюча економіка здатна повніше задовольнити потреби людей і розв’язувати соціально-економічні проблеми як всередині країни, так і на міжнародному рівні. 2. Полегшує розв’язання проблеми обмеженості ресурсів.

Таблиця 6.6

Фактори та джерела економічного росту

Фактори	Джерела
- кількість і якість природних ресурсів; - кількість і якість трудових ресурсів; - обсяг капітальних благ; - технологія.	- приріст використання капіталу, - приріст витрат праці, - покращення технології або зростання витрат факторів виробництва.
Ілюстрація впливу факторів економічного росту
У • а^’ • а • w • в^’ V• •в КВМ КВМ₁ Х	Економічне зростання має місце, коли ресурси, що раніше не використовувались, залученні до виробництва, і економіка переміщується із внутрішньої точки (V чи W) в точку на кривій виробничих можливостей. Зростання спостерігається і в разі зсуву КВМ праворуч.

Тема 7. Основи товарного виробництва

„Під товарним виробництвом ми розуміємо ту фазу економічного розвитку, на якій предмети виробляються не лише для задоволення потреб виробників, а і з метою обміну, тобто виготовляються у якості товарів, а не споживчих вартостей”.

К. Маркс

„Цінність – це думка, яку господарські суб’єкти мають про значення благ, що знаходяться у їх розпорядженні для підтримки свого життя та добробуту, і тому поза їх свідомістю вона не існує”.

К. Менгер.

Мета лекції:

- з’ясувати основи формування та розвитку товарного виробництва і ринкових відносин;

- проаналізувати види та функції ціни;

- охарактеризувати еволюцію грошей і їх функції в сучасному ринковому господарстві.

План лекції:

1. Форми організації суспільного виробництва. Натуральне господарство і його основні риси.

2. Передумови виникнення та риси товарного виробництва. Просте і розвинуте товарне виробництво.

3. Товар як специфічна форма економічного блага. Властивості товару.

4. Корисність, цінність, вартість і ціна товару. Ціноутворюючі фактори.

5. Система цін та їх функції.

6. Обмін і виникнення грошей. Функції грошей та їх еволюція.

7. Грошовий обіг і його закони. Грошова маса і знецінення грошей.

Терміни та поняття

Натуральне господарство. Суспільний поділ праці. Економічна відокремленість товаровиробників. Товарне господарство. Просте товарне господарство. Розвинене товарне господарство. Товар. Споживча вартість. Мінова вартість. Цінність. Вартість. Ціна. Тариф. Ціноутворюючі фактори. Теорія трудової вартості. Теорія “трьох факторів виробництва”. Теорія граничної корисності. Гроші. Міра вартості. Засіб обігу. Засіб платежу. Засіб нагромадження. Світові гроші. Масштаб цін. Товарні гроші. Кількісне рівняння обміну. Повноцінні гроші. Монета. Неповноцінні гроші. Банкнота. Грошова маса. Ліквідність. Грошовий агрегат. Готівка. Безготівкові гроші. Кредитні гроші. Депозит. Чек. Облігація. Грошовий обіг. Кількісне рівняння обміну. Знецінення грошей. Інфляція. Грошова система.

Таблиця 7.1

Типи господарства та їх головні риси

Форма суспільного виробництва – певний спосіб організації господарської діяльності.
Натуральне господарство	Товарне господарство
Виробництво матеріальних благ і послуг спрямоване на задоволення власних потреб, для споживання всередині окремої господарської одиниці.	Продукти праці виробляються відособленими господарюючими суб’єктами для суспільних потреб, що визначаються ринком.
Головні риси	Головні риси
- суспільний поділ праці слабий, зумовлюється природним поділом праці; - замкнутість; - універсалізація праці; - прямі економічні зв’язки між виробником і споживачем у формі натурального обміну, продуктообміну.	- розвиток суспільного поділу праці, спеціалізація відособлених товаровиробників; - наявність конкуренції і вільне ціноутворення; - стихійність розвитку як форма саморегулювання економіки; - форма зв’язку між виробниками і споживачами опосередковується ринком; - використання грошей як посередника обміну.