Відрахування засновникам підприємства

Відр.=ПРоп.*0,03 (4.19)

 

Відр.= 247259390*0,03=1417781,7 грн

 

Чистий прибуток

ЧП=ПРоп.-Под.-Відр (4.20)

 

ЧП= 47259390-8979284,1-1417781,7=36862324,2 грн

 

Розподіл ПР

1.(35%)= 36862324,2*0,35=12901813,47 грн

2.(45%)= 36862324,2*0,45=16588045,89 грн

3.(20%)= 36862324,2*0,2=7372464,84 грн

 

Висновок

В даній курсовій роботі розглянуто,що таке планування діяльності підприємства, важливість такого планування, види, функції та механізми планування діяльності підприємства.

Планування — вид, сфера діяльності органів управління підприємства по передбаченню майбутнього стану його економіки на основі врахування дії законів розвитку природи і суспільства, а також тенденцій розвитку підприємства, галузі і національної економіки. Процес планування полягає у визначенні мети, якої підприємство прагне досягнути за певний період, а також засобів, шляхів ти умов її досягнення.

Кожне підприємство, незалежно від масштабів і виду діяльності, кожна підприємницька структура в умовах ринкового господарювання займається плануванням. Відсутність планів супроводжується помилковими маневрами, несвоєчасною зміною орієнтації, що призводить до втрати позицій на ринку, нестійкого фінансового стану, банкрутства підприємств.

Механізм планування – це сукупність засобів, зо допомогою яких приймаються планові рішення та забезпечується їх реалізація. механізм планування розкриває внутрішню модель процесу вироблення мети і завдань функціонування підприємства та формування його функцій.

Функції планування:

· зменшення складності об’єктів планування

· мотивація

· прогнозування

· забезпечення безпеки;

· оптимізація;

· координація та інтеграція;

· контроль;

· документування;

· інформування та пропаганда.

Підвищення ефективності діяльності підприємства ґрунтується на досягненні наук і техніки, передового, вітчизняного і зарубіжного досвіду. Науково – технічний прогрес – це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засіб виробництва та кінцевої продукції із використанням досягнень науки.

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників:

- робочої сили

- засобів праці

- предметів праці

Ефективність виробництва – це комплексне відбиття кінцевих результатів, використання засобів виробництва й робочої сили за певний проміжок часу.

Економічну ефективність відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній виробничій структурі.До таких показників належать:

- обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції

- величина одержаного прибутку, рентабельність

виробництва

- економія тих чи інших видів ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції

- продуктивність праці тощо.

Джерела підвищення ефективності діяльності підприємства:

- зростання продуктивності праці і зниження зарплато місткості продукції

- зниження фондомісткості та матеріаломісткості виробництва

- раціональне використання природних ресурсів

- прискорення НТП та організаційного прогресу

- підвищення якості і конкурентоспроможності продукції

- усебічний розвиток та вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.

Основні показники ефективності виробництва – прибуток і рентабельність.

Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності і береться за головний показник її результативності.

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально – технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.

 

 
 

 


Таблиця 14

Розподіл прибутку

 

Чистий прибуток 36862324,2
Дивіденди -
Поповнення статутного капіталу 12901813,47
Резервний капітал 16588045,89
Ін. використання 7372464,84

 

36862324,2
Дивіденди -
Поповнення статутного капіталу 12901813,47
Резервний капітал 16588045,89
Ін. використання 7372464,84

Малюнок 1

 

У 13 таблиці, форма 4.4 «Розподіл прибутку» більшу частину прибутку я віднесла до резервного капіталу, бо резервний капітал використовується у випадку недостачі прибутку, за його кошти покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при неочікуваній ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди та інше. Резервний капітал завжди може виручити, особливо коли підприємство знаходиться у надзвичайно тяжкому становищі.

Статутний капітал – це організаційно – правова форма капіталу, величина якого визначається установчими документами суб’єкта господарювання згідно з чинним законодавством. Це сукупність внесків засновників в майно, виражених у грошовому вимірнику, при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності. Для удосконалення підприємства повинні бути хороші шляхи матеріального забезпечення(МЗ Необхідною умовою успішної реалізації поточних планів є забезпечення виробництва необхідними ресурсами, в тому числі матеріально – технічними та енергетичними.

МЗ підприємства – це визначення потреби в ресурсах, їх розподіл за видами робіт в часі. МЗ виробництва планується в річному, квартальному та місячному розрізах. Процес МЗ виробництва направлений на своєчасне постачання на склади підприємства або безпосередньо на робочі місця матеріально – технічних ресурсів(МТР), забезпечення їх ефективного використання, застосування вторинних ресурсів, сировини і матеріалів місцевого виробництва.

Одним із шляхів удосконалення МЗ підприємства є планування потреби в матеріалах на утворення виробничих запасів. Запаси – будь-які ресурси підприємства, які призначені для використання, але тимчасово не використовуються. Запасами можуть бути сировина, паливо, обладнання, машини, товари, електроенергія тощо.

У системі техніко – економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислення собівартості окремих виробів. Воно потрібне для вирішення низки економічних завдань:

- обґрунтування цін на вироби

- обчислення рентабельності виробництва

- аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах

- визначення економічної ефективності різних організаційно – технічних заходів тощо.

Калькулювання собівартості – це визначення розміру витрат у грошовій формі на виробництво одиниці певного виду робіт за окремими видами витрат. За допомогою калькулювання визначають собівартість одиниці робіт, всього їх обсягу, собівартість виробництва по окремих структурних підрозділах підприємства, по різних виробничих процесах і в цілому по підприємству.

Собівартість продукції – це грошове вираження безпосередніх витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції.

Рентабельність – це відносний показник ефективності підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат. Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і витрати використовують у розрахунках.

За кількісними показниками рентабельність характеризує інтенсивність, окупність авансових витрат, опосередкованих в основних фондах і нормативних оборотних коштах, це величина прибутку, яку одержують в розрахунку на 1 грн авансових витрат. Рентабельність підприємства дає можливість зіставити результати виробничої діяльності в кількісному вираженні з масою авансових витрат.

Якісна сторона рентабельності виражає ефективність використання як авансових, так і поточних витрат, містить у собі всі головні показники ефективності. До цих показників ефективності відносяться ті, які характеризують ступінь використання окремих елементів капітальних вкладень і поточних витрат.

 

  36862324,2
-
Поповнення статутного капіталу 12901813,47
Резервний капітал 16588045,89
Ін. використання 7372464,84

 

Більшу частину прибутку я віднесла до резервного капіталу, бо резервний капітал використовується у випадку недостачі прибутку, за його кошти покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при неочікуваній ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди та інше. Резервний капітал завжди може виручити, особливо коли підприємство знаходиться у надзвичайно тяжкому становищі.

Ми бачимо, що виробництво мого підприємства матеріаломістке, трудомістке та не мала частина витрат йде на обслуговування виробництва.

Щоб знизити собівартість, необхідно закуповувати дешевші матеріали та менш витрачати коштів на обслуговування виробництва, а також знизити трудомісткість за рахунок збільшення технічного рівня підприємства.

 

 

Список використаної літератури:

1. Про власність: Закон України // Голос України. – 1991. – 7 лют.

2. Про підприємства в Україні: Закон України // Нові закони України.- К,1991.

3. Про оплату праці: Закон України // Підприємство і ринок України.-1995. - №3.

4. Про систему оподаткування: Закон України // Нові закони України.-К,1991.

5. Про податок на додану вартість: Закон України // Нові закони України-К,1992.

6. Анализ Хозяйственной деятельности в промышленности /под ред. Стражева В.И.-Мн.:Выс.шк.,1998.

7. Алексеев Ю.П., Кузьмин В.Г., Мелехин В.Г., Савашинская В.И., «Организация планирование и управление в энергетике».-М. «Высшая школа» 1982г.

8. Воронкова В.Г., Катаев С.Л., Ткаченко А.М. Планування та прогнозування в умовах ринку. – Навч. посібник. – К.:ВД «Професіонал», 2006р.

9. Гроцештейн И.М., Маликова Р.Д. «Экономика, организация и планирование производства в цветной металлургии» - М. Металлургия, 1985г.

10. Ильин А.Г. Планирование на предприятиях. Минск, 2000г.

11. Калина А.В. Современные экономический анализ и прогнозирование. – К.:МАУП, 2003 г.

12. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. ПІДПУЧНИК. – К.: Скарби, 2002.

13. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства, Київ, 1998р.

14. Прунзер С.Л. «Экономика, организация и планирование энергетического производства», М. Энергоатомиздат, 1984г.

15. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Практикум. Навч.посіб. – К.: «Кондор»,2003.

16. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства. Навч.посіб. – К.: «Каравела»,2003.

17. Тян В.Б. Планирование деятельности предприятия. – К,: МАУП, 1998г.

18. Экономический анализ // Под ред. Баканова М.И. и Шеремета А.Д. – М.: Финансы и статистика,2001.

19. Шваб Л.І. Економіка підприємства. – К.: Каравела, 2005р.

20. Шегда А.В., Економіка підприємства. – К.: Знання-Прес,2001р.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: