double arrow

Видатки державного бюджету

4. Бюджетний дефіцит: причины и види.

1. Державний бюджет як экономічна категорія

Державний бюджет як економічна категорія відображає реальні економічні відносини між державою та іншими економічними суб'єктами з приводу утворення та використання централізо­ваного фонду грошових ресурсів країни, призна­чених для виконання функцій держави шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

Специфічними ознаками бюджетних відносин є:

1) перерозподільний характер - бюджет виконує функції перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, а також перерозподіл грошових коштів у часі че­рез використання державних позик;

2) всеохоплюючий характер - у ці відносини
вступають усі юридичні та фізичні особи;

3) законодавче регулювання, яке здійснюється:

> Бюджетним кодексом;

> Податковим Законодавством;

> іншими законами, що регламентують надходження доходів і фінансування видатків;

> прийняттям Закону про бюджет на відповідний бюджетний рік.

Основна частина бюджетних відносин виникає у процесі розподілу та перерозподілу вартості ПД.

На стадії первинного розподілу НД у Держав­ному бюджеті концентруються грошові ресурси у вигляді:

> частини податку на додану вартість;

> відрахувань на соціальне страхування.

На стадії вторинного перерозподілу НД частина доходів підприємств і населення концентруються у Державному бюджеті для подальшого перерозподі­лу з метою задоволення суспільних потреб.

Форми прояву бюджетних перерозподільчих відносин:

> різні види платежів;

> податки;

> внески.

Історично склалися три моделі централізації фінансових ресурсів країни у бюджеті: амери­канська (25-30% ВВП), західноєвропейська (35-45% ВВП) та скандинавська (50-60% ВВП).

Через бюджет органи державної влади і управ­ління здійснюють:

> контроль за станом виробництва;

> вплив на фінансову діяльність місцевих органів влади і управління (шляхом надання дотацій та субвенцій);

> контроль за діяльністю виконавчо-розпорядчих органів, що складають і виконують бюджет.

Бюджет як фінансовий план

Бюджет як річний фінансовий план являє со­бою кошторис (розпис) доходів та видатків дер­жави, затверджений органами законодавчої і представницької влади у вигляді закону.

Бюджет - це грошове вираження збалансовано­го кошторису доходів та видатків за певний період.

Фактичний бюджет відображає реальні видат­ки, доходи та дефіцит за певний період.

Структурний бюджет відображає, якими ма­ють бути видатки, доходи і дефіцит, якщо еко­номіка функціонує за потенційного обсягу вироб­ництва (визначається дією дискреційних про­грам, що запроваджені законодавче).

Циклічний бюджет показує вплив ділового цик­лу на бюджет та визначає зміни видатків, доходів і дефіциту, які виникають унаслідок того, що еко­номіка працює не за потенційного обсягу виробни­цтва, а перебуває у стані кризи або зростання (ви­значається дією автоматичних стабілізаторів).

Циклічний бюджет є різницею між фактичним і структурним бюджетами.

Видатки бюджету визначаються соціально-еко­номічною та фінансовою моделями держави.

Доходи бюджету характеризуються податко­вою політикою держави.

2. Класифікація доходів державного бюджету.

Державні доходи

Державні доходи - це грошові відносини, які

складаються між державою, юридичними і фізич­ними особами в процесі вилучення і акумуляції частини вартості ВВП у загальнодержавному фонді

з метою їх подальшого використання, тобто для здійснення державою своїх функцій.

Об'єктом цих відносин є валовий внутрішній продукт.

Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законом про Дер­жавний бюджет на відповідний рік. Починаючи з 2000 року Державний бюджет поділено на дві скла­дові частини: загальний фонд і спеціальний фонд.

До доходів загального фонду Державного бюд­жету належать ті, що призначені для забезпе­чення фінансовими ресурсами загальних видат­ків і не спрямовуються на конкретну мету.

Доходи спеціального фонду Державного бюд­жету призначені лише для фінансування конкрет­них заходів (цілей).

У Додатку № 5 наведені дані про загальний і спеціальний фонди доходної частини зведеного, Державного та місцевих бюджетів на 2002 р.

Державні доходи класифікуються за такими ознаками (схема 3.1):


1. За джерелами утворення:

1) доходи, отримані від розподілу новоствореної вартості (НД);

2) доходи, що входять до складу фонду від­шкодування (частина амортизаційних відрахувань);

3) доходи від реалізації національного багат­ства.

2. За соціально-економічними ознаками доходи поділяються на:

1) доходи від господарської діяльності;

2) доходи від використання природних ресурсів;

3) доходи від зовнішньоекономічної діяльності;

4) доходи від банківської діяльності;

5) доходи від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

6) державне мито;

7) митні платежі;

8) збори та інші неподаткові доходи;

9) доходи від приватизації;

10) доходи від громадян тощо.

З урахуванням юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюд­жетної системи всі вони поділяються на закріп­лені і регулюючі.

Закріплені доходи - це ті, які за постійно діючими нормативними актами віднесені до бю­джетів певного рівня на невизначений у часі строк, у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі (нор­мативі).

Закріплені доходи створюють основу доходної

бази кожного бюджету.

Регулюючі доходи - це доходи, передбачені в Законі про Державний бюджет на поточний рік, які перерозподіляються між різними ланками бюджетної системи.

3. За методом залучення коштів:

1) податкові надходження:

а) податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

б) збори за використання природних ресурсів;

в) внутрішні податки на товари та послуги;

г) податки на міжнародну торгівлю та зовніш­ні операції;

д) інші податки;

2) неподаткові надходження:

а) доходи від власності і підприємницької діяль­ності;

б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

в) надходження від штрафів та фінансових санк­цій;

г) інші неподаткові надходження;

3) державні цільові Фонди:

а) збір на обов'язкове соціальне страхування
на випадок безробіття до Фонду загальнообов'яз­кового державного страхування України на випадок безробіття;

б) платежі до Фонду соціального захисту інвалі­дів;

в) збір за забруднення навколишнього природ­ного середовища;

г) надходження відрахувань та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;

д) інші фонди;

4) доходи від операцій з капіталом;

Ця група доходів охоплює:

> надходження від продажу основного капіта­лу (споруди, обладнання, кораблі, літаки, безгос­подарне майно, скарби, дорогоцінні метали і ка­міння);

> надходження від продажу з державних запасів товарів (стратегічні матеріали, зерно, над­звичайні і стратегічні запаси);

> надходження від продажу землі і нематеріальних активів;

> податки на фінансові операції та операції з
капіталом;

5) офіційні трансферти:

Ця група доходів включає в себе безоплатні, безповоротні платежі, отримані від інших орга­нів державного управління, недержавних джерел або міжнародних організацій, а саме: дотації (поточні платежі), субвенції (капітальні плате­жі), надходження.

Враховуючи постійні зміни законодавчої бази можливі зміни і уточнення в класифікації дохо­дів1 і видатків Державного бюджету, тому потріб­но постійно слідкувати за цим.

4. За умовами формування державні доходи можуть бути:

1) безповоротні - це власні доходи держави і
доходи, які надходять від інших суб'єктів бюд­жетних відносин;

2) поворотні — це державні позики, за користування якими треба платити і вони повинні бути повернені у визначені строки.

5. За рівнем централізації державні доходи діляться на:

1) централізовані — які концентруються в Державному бюджеті та інших цільових фондах грошових коштів держави;

2) децентралізовані - які використовуються за місцем їх утворення на державних підприємствах
і в бюджетних організаціях (прибуток, амортизаційні відрахування).

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

До основних факторів, що впливають на фор­мування доходів Державного бюджету України на­лежать:

1) стан економічної кон'юнктури;

2) недосконалість Податкового законодавства;

3) інституціоналізація тіньової економіки;

4) низька фінансова дисципліна усіх суб'єктів господарювання;

5) віртуальний перерозподіл власності;

6) наявність значних пільг в оподаткуванні;

7) криміналізація економічної діяльності;

8) низька конкурентоспроможність продукції;

9) нестабільність національної валюти;
10) інфляційні процеси та інше.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: