4. Бюджетний дефіцит: причины и види.
1. Державний бюджет як экономічна категорія
Державний бюджет як економічна категорія відображає реальні економічні відносини між державою та іншими економічними суб'єктами з приводу утворення та використання централізованого фонду грошових ресурсів країни, призначених для виконання функцій держави шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.
Специфічними ознаками бюджетних відносин є:
1) перерозподільний характер - бюджет виконує функції перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, а також перерозподіл грошових коштів у часі через використання державних позик;
2) всеохоплюючий характер - у ці відносини
вступають усі юридичні та фізичні особи;
3) законодавче регулювання, яке здійснюється:
> Бюджетним кодексом;
> Податковим Законодавством;
> іншими законами, що регламентують надходження доходів і фінансування видатків;
> прийняттям Закону про бюджет на відповідний бюджетний рік.
Основна частина бюджетних відносин виникає у процесі розподілу та перерозподілу вартості ПД.
|
|
На стадії первинного розподілу НД у Державному бюджеті концентруються грошові ресурси у вигляді:
> частини податку на додану вартість;
> відрахувань на соціальне страхування.
На стадії вторинного перерозподілу НД частина доходів підприємств і населення концентруються у Державному бюджеті для подальшого перерозподілу з метою задоволення суспільних потреб.
Форми прояву бюджетних перерозподільчих відносин:
> різні види платежів;
> податки;
> внески.
Історично склалися три моделі централізації фінансових ресурсів країни у бюджеті: американська (25-30% ВВП), західноєвропейська (35-45% ВВП) та скандинавська (50-60% ВВП).
Через бюджет органи державної влади і управління здійснюють:
> контроль за станом виробництва;
> вплив на фінансову діяльність місцевих органів влади і управління (шляхом надання дотацій та субвенцій);
> контроль за діяльністю виконавчо-розпорядчих органів, що складають і виконують бюджет.
Бюджет як фінансовий план
Бюджет як річний фінансовий план являє собою кошторис (розпис) доходів та видатків держави, затверджений органами законодавчої і представницької влади у вигляді закону.
Бюджет - це грошове вираження збалансованого кошторису доходів та видатків за певний період.
Фактичний бюджет відображає реальні видатки, доходи та дефіцит за певний період.
Структурний бюджет відображає, якими мають бути видатки, доходи і дефіцит, якщо економіка функціонує за потенційного обсягу виробництва (визначається дією дискреційних програм, що запроваджені законодавче).
|
|
Циклічний бюджет показує вплив ділового циклу на бюджет та визначає зміни видатків, доходів і дефіциту, які виникають унаслідок того, що економіка працює не за потенційного обсягу виробництва, а перебуває у стані кризи або зростання (визначається дією автоматичних стабілізаторів).
Циклічний бюджет є різницею між фактичним і структурним бюджетами.
Видатки бюджету визначаються соціально-економічною та фінансовою моделями держави.
Доходи бюджету характеризуються податковою політикою держави.
2. Класифікація доходів державного бюджету.
Державні доходи
Державні доходи - це грошові відносини, які
складаються між державою, юридичними і фізичними особами в процесі вилучення і акумуляції частини вартості ВВП у загальнодержавному фонді
з метою їх подальшого використання, тобто для здійснення державою своїх функцій.
Об'єктом цих відносин є валовий внутрішній продукт.
Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет на відповідний рік. Починаючи з 2000 року Державний бюджет поділено на дві складові частини: загальний фонд і спеціальний фонд.
До доходів загального фонду Державного бюджету належать ті, що призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету.
Доходи спеціального фонду Державного бюджету призначені лише для фінансування конкретних заходів (цілей).
У Додатку № 5 наведені дані про загальний і спеціальний фонди доходної частини зведеного, Державного та місцевих бюджетів на 2002 р.
Державні доходи класифікуються за такими ознаками (схема 3.1):
1. За джерелами утворення:
1) доходи, отримані від розподілу новоствореної вартості (НД);
2) доходи, що входять до складу фонду відшкодування (частина амортизаційних відрахувань);
3) доходи від реалізації національного багатства.
2. За соціально-економічними ознаками доходи поділяються на:
1) доходи від господарської діяльності;
2) доходи від використання природних ресурсів;
3) доходи від зовнішньоекономічної діяльності;
4) доходи від банківської діяльності;
5) доходи від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
6) державне мито;
7) митні платежі;
8) збори та інші неподаткові доходи;
9) доходи від приватизації;
10) доходи від громадян тощо.
З урахуванням юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюджетної системи всі вони поділяються на закріплені і регулюючі.
Закріплені доходи - це ті, які за постійно діючими нормативними актами віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк, у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі (нормативі).
Закріплені доходи створюють основу доходної
бази кожного бюджету.
Регулюючі доходи - це доходи, передбачені в Законі про Державний бюджет на поточний рік, які перерозподіляються між різними ланками бюджетної системи.
3. За методом залучення коштів:
1) податкові надходження:
а) податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;
б) збори за використання природних ресурсів;
в) внутрішні податки на товари та послуги;
г) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;
д) інші податки;
2) неподаткові надходження:
а) доходи від власності і підприємницької діяльності;
б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;
в) надходження від штрафів та фінансових санкцій;
г) інші неподаткові надходження;
3) державні цільові Фонди:
а) збір на обов'язкове соціальне страхування
на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття;
|
|
б) платежі до Фонду соціального захисту інвалідів;
в) збір за забруднення навколишнього природного середовища;
г) надходження відрахувань та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;
д) інші фонди;
4) доходи від операцій з капіталом;
Ця група доходів охоплює:
> надходження від продажу основного капіталу (споруди, обладнання, кораблі, літаки, безгосподарне майно, скарби, дорогоцінні метали і каміння);
> надходження від продажу з державних запасів товарів (стратегічні матеріали, зерно, надзвичайні і стратегічні запаси);
> надходження від продажу землі і нематеріальних активів;
> податки на фінансові операції та операції з
капіталом;
5) офіційні трансферти:
Ця група доходів включає в себе безоплатні, безповоротні платежі, отримані від інших органів державного управління, недержавних джерел або міжнародних організацій, а саме: дотації (поточні платежі), субвенції (капітальні платежі), надходження.
Враховуючи постійні зміни законодавчої бази можливі зміни і уточнення в класифікації доходів1 і видатків Державного бюджету, тому потрібно постійно слідкувати за цим.
4. За умовами формування державні доходи можуть бути:
1) безповоротні - це власні доходи держави і
доходи, які надходять від інших суб'єктів бюджетних відносин;
2) поворотні — це державні позики, за користування якими треба платити і вони повинні бути повернені у визначені строки.
5. За рівнем централізації державні доходи діляться на:
1) централізовані — які концентруються в Державному бюджеті та інших цільових фондах грошових коштів держави;
2) децентралізовані - які використовуються за місцем їх утворення на державних підприємствах
і в бюджетних організаціях (прибуток, амортизаційні відрахування).
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
До основних факторів, що впливають на формування доходів Державного бюджету України належать:
|
|
1) стан економічної кон'юнктури;
2) недосконалість Податкового законодавства;
3) інституціоналізація тіньової економіки;
4) низька фінансова дисципліна усіх суб'єктів господарювання;
5) віртуальний перерозподіл власності;
6) наявність значних пільг в оподаткуванні;
7) криміналізація економічної діяльності;
8) низька конкурентоспроможність продукції;
9) нестабільність національної валюти;
10) інфляційні процеси та інше.