В УСРР У 1919-1920 рр

Гетьманська держава

ТРЕНИРОВОЧНЫЕ ЗАДАНИЯ

· Какие события привели к окончательному развалу СССР и появленню на его территории новых независимых государств?

· Какие основные партии сейчас действуют на Украине? Дайте основные программные цели этих партий?

· Почему после развала Советского Союза экономика Украины попала в критическое положение?

· Проанализируйте позитивные и негативные стороны экономических преобразований в Украине?

Хліборобський конгрес 29 квітня 1918 р. у Києві. Обрання П. Скоропадського Гетьманом України, розпуск Цент­ральної Ради УНР. Причини падіння УНР.

“Грамота до всього українського народу” П. Скоро­падського від 29 квітня 1918 р. і перехід влади до гетьмана. “Закони про тимчасовий державний устрій України” від 29 квітня 1918 р., їх зміст і значення.

Державне будівництво Гетьманату. Створення і роз­виток Ради Міністрів – уряду гетьманської держави. Місцеві правоохоронні органи. Будівництво збройних сил.

Зовнішня політична діяльність Гетьмана та його уря­ду. Право періоду гетьманської держави.

Опозиція проти гетьмана. Падіння гетьманської дер­жави.

3. Українська Народна Республіка часів Директорії

Прихід Директорії до влади і перші кроки державного будівництва. Трудовий конгрес. Виборче право. Інструкція від 5 січня 1919 р. про норми представництва на Трудовий конгрес. Рішення Трудового конгресу “Закон про форму вла­ди в Україні”. Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Зміни в складі Директорії. Перехід влади до Головного ота­мана С. Петлюри. Закон про формування державного устрою та порядок законодавства в УНР від 12 листопада 1920 р.

Положення Варшавського і Ризького договорів щодо України. Падіння УНР і його причини.

4. Становлення і розвиток

Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)

Розпад Австро-Угорської імперії та його політичні на­слідки. Збори депутатів Східної Галичини в імперському пар­ламенті, членів Галицького та Буковинського сеймів, пред­ставників політичних партій 18 жовтня 1918 р. Створення Української Національної ради та її Статут від 18 жовтня 1918 р.

Відозва Української Національної Ради від 1 листопа­да 1918 р. до українського народу, її зміст і значення.

Тимчасовий Основний закон про державну самостій­ність українських земель колишньої Австро-Угорської мо­нархії, ухвалений Українською Національною Радою ІЗ лис­топада 1918 р. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Створення уряду ЗУНР – Тимчасової Ради Міністрів. Формування місцевого адміністративного апарату. Вибори до Української Народної Ради від 4 січня 1919 р.

Є. Петрушевич – Президент ЗУНР. Підготовка до злуки ЗУНР із УНР. Універсали Директорії УНР про об’єднання з ЗУНР від 22 січня 1919 р. і рішення Трудового Конгресу з цього пи­тання.

Значення акту злуки УНР із ЗУНР, Падіння ЗУНР, його причини.

Т е м а XVI. УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Становлення і розвиток Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів у 1917 р. Боротьба за владу Рад у жовт­ні -грудні 1917 р. І Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові та йо­го рішення. Проголошення Української Радянської Республі­ки. Центральний Виконавчий Комітет Рад. Радянський уряд України – Народний Секретаріат. Радянське державне будів­ництво у грудні 1917 р. – березні 1918 р. ІІ Всеукраїнський з’їзд Рад. ЦВК Рад України. Народний Секретаріат. Місцеві Ради. Надзвичайні органи Радянської влади. Створення ра­дянського суду. Військові сили Української Радянської Рес­публіки. Створення основ радянського права.

Т е м а XVII. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ БУДІВНИЦТВО

Створення Тимчасового робітничо-селянського уряду Української Республіки Рад і його Маніфест про відновлення влади Рад (29.11.1918 р.).

III з’їзд Рад робітничих, селянських та червоно-армійських депутатів у Харкові (6 – 10 березня 1919 р.). При­йняття Конституції УСРР.

Відновлення органів радянської влади на місцях. Ревкоми. Ради. Комнезами. Тимчасове положення “Про організа­цію робітничо-селянської влади на місцях”. Тимчасове поло­ження “Про організацію місцевих органів Радянської влади і порядок управління”. Наказ IV Всеукраїнського з’їзду Рад “Про зміцнення робітничо-селянської влади”. Органи управління народним господарством УСРР. Формування радянських збройних сил. Декрет РНК УСРР від 14 лютого 1919 р. “Про суд”. Тимчасове положення про народні суди і революційні трибу­нали УСРР. Військові трибунали. Залізничні трибунали. Дек­рет “Про організацію Всеукраїнської Надзвичайної Комісії”.

Постанова НКВС “Про утворення Головного управління Радянської робітничо-селянської міліції”.

Становлення радянського права. Цивільне право. Де­крет про націоналізацію власності, правове регулювання роз­поділу, продовольча і хлібна розверстка. Інші заходи політики воєнного комунізму.

Декрет “Про соціалістичний землеустрій і перехідні заходи до соціалістичного землекористування” (1919 р.). За­кон “Про землю” (1920 р.). Основні риси трудового права.

Декрет “Про цивільний шлюб і про введення книг ак­тів громадянського стану”. Декрет “Про скасування спадкоємства”. Постанова НКЮ УСРР “Про введення в дію “Керівних засад з кримінального права”. Основні риси проце­суального права.

Розвиток зв’язків УСРР із РСФРР та ін­шими радянськими республіками.

Т е м а XVIII. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ У ПЕРІОД НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921-1929 рр.)

Нова економічна політика та її законодавче оформ­лення в УСРР.

Перебудова державного апарату у зв’язку з переходом до нової економічної політики.

Утворення СРСР. Правові основи входження УСРР до складу Союзу РСР. Конституція СРСР 1924 р. Створення в складі УСРР Молдавської АСРР (1924 р.).

Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. ВУЦВК. Раднарком УСРР. Українська економічна Рада. Наркомати УСРР. ДПУ УСРР.

Місцеві органи влади та управління. Положення про губернські, окружні й районні з’їзди Рад і їх виконавчі коміте­ти. Українізація радянського державного апарату.

Судова система. Положення про судоустрій УСРР 1929 р. Організація прокуратури. Утворення адвокатури. Закріплення перебудови держапарату у Конституціях України.

Кодифікація українського радянського законодавства. Законодавство Союзу РСР та його дія в УСРР.

Адміністративне право і Адміністративний кодекс УСРР (1927 р.).

Цивільне право. Декларація про основні майнові пра­ва, що визнаються в УСРР (1922 р.). Цивільний кодекс УСРР (1922 р.). Положення про трести (1923 і 1927 рр.). Кодекс законів про народну освіту (1922 р.). Земельний кодекс УСРР (1922 р.). Закон про ліси УСРР (1923 р.).

Кодекс законів про працю УСРР (1922 р.). Кодекс законів про сім’ю, опіку, подружжя та акти громадянського стану УСРР (1926 р.).

Кримінальне право. Кримінальний кодекс УСРР (1922 р.), його зміни і доповнення у зв’язку з прийняттям сою­зних актів “Положення про злочини державні” і “Положення про військові злочини” (1927 р.).

Процесуальне право. Кримінально-процесуальний ко­декс УСРР (1922 р.), його зміни і доповнення у зв’язку з сою­зним законодавством (1927 р.). Виправно-трудовий кодекс УСРР (1925 р.). Цивільно-процесуальний кодекс УСРР (1924 р.), його зміни і доповнення (1929 р.).

Т е м а XIX. ДЕРЖАВА І ПРАВО УРСР У ПЕРІОД ПАНУВАННЯ КОМАНДНО-АДМІНІСТРАТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ (30-ті рр.)

Утвердження в СРСР наприкінці 20-х – на початку 30-х рр. бюрократичної командно-адміністративної системи управління та культу особи Й. Сталіна.

Індустріалізація і насильницька колективізація сільсь­кого господарства, їх законодавче забезпечення. Голодомор в Україні 1932 – 1933 рр. Зміни в соціально-класовій структурі суспільства.

Конституція УРСР 1937 р. та її декларативний харак­тер. Система органів влади і управління за Конституцією. Перебудова державного апарату.

Репресивний апарат і порушення ним законності. Ма­совий терор в Україні. Деформації у праві.

Т е м а XX. ПРИЄДНАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СКЛАДУ УРСР

Державно-правовий лад у західноукраїнських землях у 20 – 30-ті рр.

1. Українські землі під владою Польщі

Зобов’язання Польщі забезпечити українцям культур­ну автономію (28.06.1919 р.). Приєднання Галичини до По­льщі (14.03.1923 р.). Закон Польщі від 26 вересня 1922 р. про надання самоврядування трьом галицьким воєводствам – Львівському, Станіславському і Тернопільському.

Ліквідація екзильного уряду ЗУНР (15.03.1923 р.). Створення у Відні Організації Українських Націоналістів (ОУН) (січень 1929 р.). Участь українців у виборах до сейму Польщі. Створення Української Парламентської Репрезентації у Польщі.

Становище українських земель у складі Польщі у 30-ті рр. та напередодні другої світової війни.

2. Українські землі під владою Румунії

Встановлення і підтримання стану облоги і полі­цейського режиму на Буковині.

Заснування Української Національної партії. Політичні процеси над українськими націоналіста­ми у військових судах (1937 р.).

3. Закарпаття під владою Чехословаччини

Внутрішня автономія Закарпаття під назвою “Підкарпатська Русь” Адміністративний край на чолі з губернатором (до 1928 р.). Створення Підкарпатського краю на чолі з президентом.

Мюнхенський договір чотирьох держав 1938 р. Створення автономного уряду Підкарпатського краю (08.10.1938 р.). Конституційний закон Чехословаччини від 22 жовтня 1938 р. про федерацію карпатсько-української держави з чехами і словаками.

Віденський арбітраж (02.11.1938 р.). Приєднання півдня Закарпаття до Угорщини. Вибори сейму Карпатської України. I сейм Карпатської України (15.03.1939 р.). проголошення державної самостійності. Прийняття Конституції. Обрання прзидента Карпатської України.

Угорська окупація Карпатської України.

Початок другої світової війни і заходи СРСР по забезпеченню своїх інтересів. Радянсько-німецький договір та секретний протокол про розподіл сфер впливу в Європі.

Вступ радянських військ на територію Східної Галичини. Вибори до Народних Зборів України та рішення про її входження до УРСР. Утворення західноукраїнських областей у складі УРСР.

Вступ радянських військ у Північну Буковину і Бесарабію. Закон Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини, Бесарабії до УРСР. Вихід АМ РСР з УРСР і утворення МРСР у складі СРСР. Утворення Чернівецької області у складі УРСР.

Радянське будівництво в західноукраїнських землях.

Т е м а XXI. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ у період ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ (1941-1945 рр.)

Участь УРСР у Великій Вітчизняній війні проти фашистської Німеччини. Перебудова органів державної влади і державного управління. Найвищі органи влади і управління УРСР. Місцеві органи влади і управління. Суд і прокуратура.

Проголошення відновлення української державності та утворення українського Державного Правління (30.06.1941 р.). Створення і діяльність УПА.

Окупаційний режим в Україні.

Звільнення території УРСР від тимчасової окупації. Рішення з’їзду народних комітетів у Мукачеві про возз’єднання з УРСР (26.11.1944 р.).

Особливості в розвитку права УРСР в роки Великої Вітчизняної війни.

Міжнародна діяльність УРСР. Українська РСР – член-засновник ООН.

Т е м а XXII. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ

У ПОВОЄННІ РОКИ (1945 – поч. 50-х рр.)

Закінчення другої світової війни. Перехід до мирного будівництва. Відбудова і подальший розвиток народного господарства.

Перебудова державного апарату. Найвищі і місцеві органи влади та управління. Суд. Прокуратура.

Діяльність репресивного апарату в умовах дальшого посилення культу особи Й. Сталіна. Труднощі у діяльності Радянської влади в західних областях України.

Цивільне право. Сімейне право. Земельне право. Трудове право. Кримінальне право. Процесуальне право.

Т е м а XXIII. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ У ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (сер. 50-х – поч. 60-х рр.)

XX з’їзд КПРС і Україна. Курс на відродження демократичних принципів державного будівництва. Демократизація організації і діяльності найвищих і місцевих органів влади й управління. Спроби вдосконалення форм управління промисловістю, будівництвом, сільським господарством, наукою та культурою.

Ліквідація репресивних органів сталінського тоталітарного режиму. Реабілітація невинних жертв сталінізму. Непослідовність і незавершеність цього процесу.

Перебудова судової системи. Посилення прокурорського нагляду та укріплення законності.

Зміни в законодавстві. Початок нової кодифікації радянського законодавства в кінці 50-х – на початку 60-х рр.

Т е м а XXIV. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ У ПЕРІОД СПОВІЛЬНЕННЯ ТЕМПІВ РОЗВИТКУ І ЗАСТОЮ

(сер. 60-х – І пол. 80-х рр.)

Соціально-економічне і політичне життя в Україні в умовах зміцнення командно-адміністративної системи управління.

Спроби запровадження господарської реформи 1965-1967 рр. Підміна економічних методів керівництва народним господарством командно-адміністративними методами.

Поступове згортання демократії. Подальша бюрократизація деравного апарату. Конституція УРСР 1978 р. та її декларативний характер. Перебудова державного апарату згідно з Конституцією УРСР 1978 р.

Продовження кодифікації українського радянського законодавства. Поточне законодавство. Завершення розроблення нових кодексів УРСР на підставі основ союзного законодавства. Приведення законодавства у відповідність до Конституції УРСР 1978 р.

Т е м а XXV. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ У ПЕРІОД ПЕРЕБУДОВИ (1985-1991 р.)

Демократизація суспільно-політичного життя в Україні у другій половині 80-х рр. Реформа державного апарату.

Зміни в законодавстві України.

Зміни у статусі УРСР як союзної республіки у складі СРСР. Декларація про державний суверенітет УРСР від 16 липня 1990 р.

Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

Т е м а XXVI. РОЗБУДОВА

УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

Зміцнення державного суверенітету України, Закон Верховної Ради України від 17 вересня 1991 р. “Про зміни і доповнення Конституції України”.

Постанова “Про проголошення незалежності України” і Акт проголошення незалежності. Розгортання державотворчих процесів.

Удосконалення державного апарату. Подальше реформування права України.

Розробка і прийняття Конституції України 1996 р. як закономірне і лгічне завершення процесу творення українським народом власної держави.

Основні тенденції розвитку держави і права України після прийняття Конституції України 1996 р.

4. Плани семінарських занять

з історії держави і права України

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Проведення семінарських занять спрямовано на по­глиблене вивчення та засвоєння найскладніших та найважли­віших тем курсу з історії держави і права України.

Семінарські заняття сприяють закріпленню матеріалу лекційного курсу, забезпечують набуття студентом певних навичок формулювання і висловлювання своїх думок під час обговорення питань теми. При підготовці до занять студенти повинні самостійно опрацьовувати джерела права, звертаю­чись до відповідних хрестоматій, а також до нових підручни­ків з історії держави і права України.

На кожному семінарському занятті слід виявляти активність у дискусії, уміти відстоювати свою позицію. Це враховується при визначенні підсумкової оцінки.

З усіх питань семінарських занять студенти зможуть знайти матеріал до конкретних тем у фундаментальному довідниковому виданні “Юридична енциклопедія” (1998-2004), а також у рекомендованій літературі.

Т е м а 1. Руська правда – пам’ятка права Київської Русі

П л а н

1. Загальна характеристика Руської правди, її похо­дження, джерела, списки, редакції.

2. Правове становище населення Київської Русі.

3. Право власності. Спадкове право.

4. Зобов’язальне право.

5. Поняття злочину за Руською правдою. Види злочинів.

6. Система покарань за Руською правдою.

7. Форма судового процесу за часів Руської правди.

8. Досудові відносини сторін: заклич, звід, гоніння сліду.

9. Судовий розгляд справи. Система доказів за Русь­кою правдою. Виконання судових рішень.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Історія держави і права України: Підруч. У 2 т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка. – Т. І. – К.: Юрінком Інтер, 2003 (далі: Підручник. – Т. 1).

Хрестоматія з історії держави і права України / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 2003 (далі: Хрестоматія).

Российское законодательство X – XX вв. В 9 т. – Т. 1. Законодательство Древней Руси. – М.: Юрид. лит., 1984.

Момотов В.В. Формирование русского средневеково–го права в IX – XIV вв. – М.: Зерцало–М, 2003.

Правовий звичай як джерело українського права IX–XIX ст. За ред. І.Б. Усенка. – К., 2006.

Т е м а 2. Галицько-Волинське князівство

П л а н

1. Становлення Галицько-Волинського князівства.

2. Суспільний устрій Галицько-Волинського князівст­ва.

3. Центральні та місцеві органи влади й управління в Галицько-Волинській державі.

4. Судова система та військо Галицько-Волинського князівства.

5. Значення Галицько-Волинської держави в історії української державності.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Підручник. – Т.1.

Хрестоматія.

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – Львів, 1999.

Кульчицький В., Тищик Б., Бойко І. Галицько-Волин-ська держава (1199-1349 рр.): Моногр. – Л., 2005.

Т е м а 3. Право на українських землях
під час їх перебування у складі Литви і Польщі

(кінець XIV – перша пол. XVII ст.)

П л а н

1. Джерела права в кінці XIV – XV ст.

2. Джерела права на українських землях у XVI ст. – першій пол. XVII ст.:

а) кодифікація права Великого князівства Литовсь­кого, її результати. Литовські статути;

б) унії;

в) “Устава на волоки”;

г) інші джерела.

3. Основні риси цивільного права.

4. Основні риси кримінального права.

5. Основні риси процесуального права.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Підручник. – Т. 1.

Хрестоматія.

Чубатий М. Огляд історії українського права. – К.- Мюнхен: Б.и., 1994.

Т е м а 4. Формування української національної

державності у 1648-1654 рр.

П л а н

1. Причини формування української національної державності.

2. Адміністративно-територіальний устрій України в 1648-1654рр.

3. Органи публічної влади:

а) загальновійськова рада:

б) гетьман та генеральний уряд;

в) полковник та полковий уряд;

г) сотник та сотенний уряд;

д) городовий, курінний, сільський отамани.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Підручник. – Т. 1.

Хрестоматія.

Єрмолаєв В.М.. Козаченко А.І. Органи влади і управ­ління Української держави (друга пол. ХVІІ – XVIII ст.). – X.: Право, 2002.

Переяславська рада 1654 р. Історіографія та дослі­дження. – К.: Смолоскип, 2003.

Єрмолаєв В.М. Вищі представницькі органи влади в Україні (історико-правове дослідження). – Х.: Право, 2005.

Кривцун І.С. Організація Запорізького козацтва – формування основ самоврядування в Україні // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Х., 2005. – Вип. 29. – С. 241-247.

Т е м а 5. Православний статус України