Програма навчальної дисципліни

Національний авіаційний університет

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Музей истории Шоколада и Какао в Москве

Музей истории шоколада и какао

В марте 2009 года был открыт первый в России Музей истории шоколада и какао, сокращенно – «МИШКа», который был создан на базе произведений кондитерских фабрик «Рот Фронт», «Бабаевский» и «Красный Октябрь» и этнографической коллекции, вывезенной из Мексики, Гватемалы и Гондураса специальными экспедициями.

В первом зале музея расположена пирамида майя. Именно благодаря индейцам майя европейцы узнали о существовании шоколада. Здесь можно увидеть скульптуру бога какао, которому индейцы молились во время приготовления заветного лакомства, старинный котел для варки шоколада, музыкальные инструменты и формы для отливки шоколадных фигур, а также посмотреть видео, рассказывающее о дереве какао и его плодах, услышать музыку шоколадного вальса.

Затем, пройдя через второй зал, он же – макет корабля, на котором какао-бобы перевозили в Европу во времена конкистадоров, можно попасть в третий, главный зал, экспозиция которого представляет всю историю производства шоколада в России. Здесь имеется лаборатория, в которой придумываются рецепты новых сортов шоколада, а также макеты старинного аэростата и кондитерской Моссельпрома, о которой Владимир Маяковский упоминал в стихах.

Очень многие из представленных экспонатов можно потрогать руками. В каждом зале музея установлены проекторы, на которых демонстрируются слайды и видеоролики.

Посетители могут увидеть также коллекцию шоколадных и конфетных оберток дореволюционных и советских времен.

Музеи шоколада существуют во многих странах мира – Бельгии, Швейцарии, Германии, Франции и других. Музей «МИШКа» выгодно отличается от многих других тем, что только здесь посетители могут побывать в действующем цеху и понаблюдать за процессом изготовления конфет и шоколадных плиток.

После экскурсии посетителей ждет чаепитие со сладостями, а на выходе каждому вручается шоколадный сюрприз.

Кафедра журналістики

АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ

Навчально-методичний комплекс

Напрям підготовки 0302 Журналістика

Спеціальність 6.030200 Журналістика

Київ-2009

Укладач Г.І. Назаренко

Рецензент Г.П. Кривошея

Затверджено на засіданні науково-методично-редакційної ради Інституту міжнародних відносин НАУ

АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ. Навчально-методичний комплекс / Уклад. Г.І. Назаренко. – К.: НАУ, 2009. – 24 с.

Містить основний зміст навчальної дисципліни, плани семінарських занять, перелік основних понять і термінів до кожного заняття, теми рефератів, завдання для самостійної роботи, питання для самоконтролю, рекомендовану літературу, орієнтовні питання до заліку.

Призначений для студентів факультету міжнародної інформації і права спеціальності 6.030200 „журналістика”.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Курс «Аналітичні жанри» займає одне з центральних місць у фаховій підготовці журналіста. Мета його викладання – забезпечити єдність теоретичної і практичної підготовки студента, оволодіння ним навичками роботи над матеріалами аналітичних жанрів, зокрема, особлива увага приділяється методиці підготовки їх до друку, передачі в ефірі, появи в Інтернеті.

Завданням навчальної дисципліни є залучення студентів до творчої роботи і сприяння засвоєнню ними методів збору, відбору, систематизації, аналізу інформаційного матеріалу.

Для успішного засвоєння навчального матеріалу під час вивчення дисципліни передбачено проведення лекційних занять, практичних занять у вигляді редакційної літучки, виконання самостійних творчих, пошукових та аналітичних робіт. Курс має дати студентам систематизовані знання щодо місця аналітичних жанрів у жанровій системі матеріалів преси, радіо, телебачення та методики їх підготовки. Однак вивчення курсу спрямоване, перш за все, на оволодіння практичними навичками організації та підготовки до друку, передачі в ефірі аналітичних матеріалів.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

знати:

- визначення аналітичних жанрів журналістики;

- історію жанрів, етимологію термінів;

- види аналітичних жанрів, особливості кожного з них;

- основні жанрові вимоги, позитивні характеристики і типові недоліки жанрових різновидів журналістської аналітики;

- порядок роботи журналіста щодо визначення теми, накопичення та систематизації фактологічного матеріалу, написання та літературного опрацювання тексту.

вміти:

- визначати актуальні проблеми, шляхи їх вирішення в матеріалах аналітичних жанрів;

- вести роботу щодо організації, оцінки, систематизації, узагальнення фактологічного матеріалу;

- надавати практичну допомогу авторському активу у підготовці матеріалів аналітичних жанрів;

- орієнтуватись у жанровій палітрі аналітики газетного або журнального номера, теле- чи радіопрограми, Інтернет-видання;

- відбирати найкращі зразки для жанрового досьє;

- аналізувати прорахунки й недоліки у журналістській роботі по втіленню жанрових форм, відзначати авторські знахідки й нові модифікації аналітичних матеріалів.

„АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ”

Тема 1. Аналітичні матеріали в системі жанрів журналістики

Газетний номер, радіо і телепрограма як система жанрів. Загальне уявлення про журналістську аналітику. Аналіз і синтез як два парних методи наукового пізнання. Етимологія основних термінів. Аналітика в жанровій системі журналістики, її функції, місце, роль. Провідні аналітичні газети і журнали, теле- і радіопрограми в українському медіапросторі. Відомі журналісти-аналітики.

Порівняльне співставлення аналітики з інформаційним блоком журналістських жанрів. Головні визначальні характеристики аналітичної журналістики. Загальні принципи підготовки аналітичних публікацій, радіо- і телепередач, визначення їх дієвості.

Концептуальність, масштабність, проблемність аналітичних матеріалів, посилення ролі суб’єктивного фактору в них, теоретична та фактична аргументація, види і форми аналізу. Суспільно заангажований суб’єктивізм журналіста-аналітика. Багатофактовість із вивченням поміжфактових зв’язків як характерна риса аналітичних матеріалів. Заглибленість у приховану сутність подій і явищ. Відкритий або підтекстний полемізм. Апелювання до певних осіб або інстанцій. Використання методів індукції, дедукції, аналогії. Критерії ефективності матеріалів аналітичних жанрів.