Література.
Завдання для самостійної роботи
1. Доведіть, що суспільство це не просто сукупність людей, а сукупність відносин які виникають між ними.
2. Як ви вважаєте, чи має "географічний детермінізм", як метод пізнання суспільства, певний евристичний потенціал. Чи на даному етапі розвитку науки і суспільства він не працює.
3. Що в духовному виробництві сучасного суспільства ви визначили б як провідний елемент.
4. Чому одна з перших концепцій розвитку людства в античній філософії мала явно регресивний характер.
5. Обґрунтуйте, чому в теорії суспільно-економічних формацій нараховують лише п’ять шаблів розвитку, а в цивілізаційних теоріях розвитку різні автори дають різну кількість світових цивілізацій.
6. Зробіть свій прогноз розвитку людства, виходячи або з теорії формацій, або з теорії локальних цивілізацій.
2, 3, 4, 9, 10, 13, 18, 19.
1. Алехин В.В., Алехина Л.В., Бурега В.В. Антропологическая философия. Учебное пособие.-Донецк: ДонГАУ, 2001.
2. Алехин В.В., Бурега В.В., Поважный С.Ф., Алехина Л.В. Философия управления (социально-гуманитарные проблемы): Монография.-Донецк: ДонГАУ,1999.
|
|
3. Гаврилов Н.И.Философия.Учебное пособие.-Донецк: ДонГАУ, 2001
4. Діденко Н.Г. Філософія: Навч.-метод. посібник.-Донецьк: ДонДУУ, 2007.
5. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Логос, Софія, Розум: (Підруч. для студ. вищ. навч. закл.) – К.: Книга, 2006.
6. История философии: учебник для высшей школы / Под ред. О.Горлача, В.Кременя.- Харьков: КОНСУМ, 2002
7. Петрусенко В. Епістемологія як філософська теорія знання. – Львів, 2000.
8. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб.- 4-те видання,- Львів: «Новий Світ-2000», 2006.
9. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К.: Академвидав, 2006.
10. Причепій Є.М.. Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: АКАДЕМВИДАВ, 2003
11. Романов Ю.И., Сандулов Ю.А. Краткая история философской мысли./ Мир культуры, истории и философии. – СПб: Лань, 2002
12. Рассел Б. История западной философии. В 3 кн. – Новосибирск: Сиб. унив. изд-во, 2001
13. Філософія: Підручник для вищої школи. – Х.: Прапор, 2004.
14. Філософія: Навч.посіб../ Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та інш.- К: Вікар, 2001
15. Філософія: Курс лекцій. Під ред. В.Табачковського.- К.:Либідь, 2003
16. Философия: Курс лекций. Учебное пособие для студентов вузов / Под ред. В.Л.Калашникова.- М.: Владос, 2003
17. Мир философии. Книга для чтения. Ч.1,2 -. М.,1991
18. Сморж Л.О. Філософія: навч. посіб. – К: Кондор, 2004.
19. Сучасна соціальна зарубіжна філософія: Хрестоматія.-К.: Основи, 1996.
20. Татаркевич В. Історія філософії. У 3 т.- Львів: СВІЧАДО,1997
21. Всемирная энциклопедия. Философия.- Минск: Харвест, 2000
|
|
22. Філософський енциклопедичний словник.-К.: Абрис, 2002
23. Философский энциклопедический словарь. - М: Инфа-М., 2004
Перелік питань до підсумкового контролю знань
1. Поняття світогляду і його структура.
2. Міфологія як історична форма світогляду.
3. Релігія як історична форма світогляду.
4. Філософія як історична форма світогляду.
5. Філософія як система знань та її структура.
6. Діалектика й метафізика як методи філософії.
7. Філософія й наука: спільність і специфіка.
8. Функції філософії.
9. Матеріалізм як один з основних напрямків розвитку філософії та його основні форми: стихійний, метафізичний, діалектичний і історичний матеріалізм.
10. Ідеалізм як один з основних напрямків розвитку філософії. Об’єктивний і суб’єктивний ідеалізм як форми прояву філософського ідеалізму.
11. До-класичний етап філософії стародавньої Греції: космогонічно-матеріалістичний напрямок (Мілетська школа, Геракліт, Демокрит).
12. До-класичний етап філософії стародавньої Греції: ідеалістично-метафізичний напрямок (Піфагор і піфагорійська школа, Елейська школа).
13. Класичний етап стародавньої Греції: антропологічна філософія софістів і Сократа.
14. Класичний етап стародавньої Греції: ідеалістичні філософські системи Платона і Аристотеля.
15. Пост-класичний етап філософії Древньої Греції: філософські вчення кінізму, стоїцизму, епікурейської школи, неоплатонізму (світоглядні принципи, ідеї).
16. Апологетика як етап формування ідеалістичної християнської філософії середньовічній Європи: Філон Олександрійський, Юстин, Ориген (світоглядні принципи, ідеї, поняття).
17. Патристика як ранній етап розвитку середньовічній Європи: грецька патристика – Григорій Нисський; латинська патристика – Августин Аврелії (світоглядні принципи, ідеї, поняття).
18. Схоластика як етап найвищого розвитку середньовічній Європи: П.Абеляр, Альберт Великий, Фома Аквінський, І.Скот (світоглядні принципи, ідеї, поняття). Реалізм і номіналізм як основні напрями схоластичної філософії.
19. Гуманістична думка епохи Відродження: Данте, Петрарка, Боккаччо, Л.Валла, П.делла Мірандола, Е.Роттердамський.
20. Космологічний пантеїзм і натурфілософія епохи Відродження (М.Кузанський, М.Коперник, Д.Бруно, Г.Галілей).
21. Соціально-політична думка епохи Відродження: політична філософія Н.Макіавеллі, соціальні утопії Т.Мора і Т.Кампанелли.
22. Раціоналізм (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц) як напрям у філософії Нового часу, його світоглядні, гносеологічні та етичні принципи.
23. Онтологічна проблема інтерпретації субстанції в філософії Нового часу: монізм (Б.Спіноза), дуалізм (Р.Декарт), плюралізм (Г.Лейбніц).
24. Емпіричний напрямок у філософії Нового часу (Ф.Бекон, Д.Локк, Д.Берклі, Д.Юм), його світоглядні, гносеологічні та етичні принципи. Об'єктивістська (Ф.Бекон, Д.Локк) і суб'єктивістська (Д.Берклі, Д.Юм) концепції емпіризму.
25. Просвітництво як ідейний рух Нового часу. Філософія французького Просвітництва: деїстичний напрямок (Ф.Вольтер, Ж.-Ж.Руссо).
26. Матеріалістичний напрямок в руслі філософії французького Просвітництва: (Ж.Ламетрі, К.Гельвецій, П.Гольбах).
27. Німецька класична філософія: суб'єктивний (трансцендентальний) ідеалізм І.Канта, його гносеологічні й етичні аспекти.
28. Німецька класична філософія: суб'єктивний ідеалізм (“Я-концепція”) І.Фіхте.
29. Німецька класична філософія: об'єктивний ідеалізм (філософія тотожності) Ф.Шеллінга.
30. Німецька класична філософія: об'єктивний (абсолютний) ідеалізм Г.Гегеля та його діалектичні аспекти.
31. Німецька класична філософія: антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
32. Філософія марксизму.
33. “Філософія життя” (Ф.Ніцше, В.Дільтей, А.Бергсон): світоглядні принципи, ідеї, поняття.
|
|
34. Класичний позитивізм (О.Конт, Д.С.Мілль, Г.Спенсер) як початковий етап розвитку філософія науки (друга половина XIX ст.): світоглядні принципи, ідеї й поняття.
35. Прагматизм (Ч.Пірс, В.Джемс, Д.Дьюї): світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.
36. Феноменологія (Е.Гусерль, М.Гайдеггер, А.Шюц): світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.
37. Релігійний екзистенціалізм (С.Кьеркегор, Н.Бердяєв, К.Ясперс, Г.Марсель): світоглядні принципи, ідеї й поняття.
38. Атеїстичний екзистенціалізм (М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, А.Камю): світоглядні принципи, ідеї й поняття.
39. Герменевтика (Г.-Г.Гадамер, М.Гайдеггер, П.Рикьор, Ю.Хабермас): світоглядні принципи, поняття й ідеї.
40. Психоаналіз З.Фрейда: світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи психоаналізу.
41. Аналітична психологія К.-Г.Юнга як напрямок розвитку психоаналізу: світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.
42. Філософська думка Київської Русі: джерела, представники, основні ідеї.
43. Філософія українського Відродження: ідеї українських мислителів-гуманістів (Ю.Дрогобич, П.Русин, С.Оріховський).
44. Роль Острозької академії (Г.Смотрицький, І.Вишенський) в розвитку філософської думки України.
45. Соціально-філософські, гуманістичні й патріотичні ідеї лідерів релігійних братств в Україні XVII-XVIII ст. (І.Косинський, К.Ставровецький, І.Борецький, К.Сакович, М.Смотрицький).
46. Роль Києво-Могилянської академії (І.Гізель, Ф.Прокопович, Г.Кониський, Г.Щербицький) в розвитку філософської думки України.
47. Класична доба української філософії: філософія Г.С. Сковороди, її онтологічні, гносеологічні, етичні й філолофсько-антропологічні аспекти.
48. "Філософія серця" П.Юркевича, її онтологічні, гносеологічні, етичні й філолофсько-антропологічні аспекти.
49. Філософська думка українського Просвітництва (П.Лодій, Я.Козельский, О.Новицький, Й.Міхневич, П.Куліш, М.Костомаров).
50. Пост-класична доба української філософії: українська філософська думка наприкінці XIX – на початку XX ст. (позитивістська орієнтація соціально-філософських поглядів М.Драгоманова, І.Франко, М.Грушевського).
|
|
51. Філософські ідеї В.І.Вернадського та їх вплив на розвиток сучасної філософської думки України.
52. Онтологія як філософське вчення про буття. Буття як фундаментальна філософська категорія. Основні онтологічні питання. Співвідношення онтології й метафізики.
53. Матерія як філософська категорія, структурні компоненти й рівні матерії, її атрибутивні ознаки.
54. Рух як спосіб існування матерії, простір і час як форми існування матерії. Субстанціальна й реляційна концепції простору й часу.
55. Природа як філософська категорія. Широкий і вузький контекст поняття “природа”.
56. Філософія буття: характеристика ідеального (духовного) буття.
57. Онтологічний аспект основного питання філософії.
58. Гносеологія як філософське вчення про пізнання (теорія пізнання). Основні гносеологічні питання. Характеристика пізнання й знання і їх співвідношення.
59. Суб’єкт й об’єкт пізнання.
60. Емпіричне пізнання, його специфіка і його форми.
61. Раціональне пізнання, його специфіка і його форми.
62. Інтуїтивне пізнання і його специфіка.
63. Рівні пізнавальної діяльності і їхня специфіка.
64. Система методів наукового пізнання.
65. Основні філософські теорії істини.
66. Властивості й критерії істини.
67. Гносеологічний аспект основного питання філософії.
68. Філософія суспільства: суспільство як філософська категорія: широкий і вузький контекст поняття “суспільство”.
69. Суспільне виробництво і його структура.
70. Характеристика духовної сфери суспільного буття.
71. Суспільна свідомість: її рівні, сфери і форми.
72. Характеристика основних форм суспільної свідомості.
73. Марксистська концепція суспільно-історичного розвитку.
74. Культура і цивілізація як суспільні феномени.
75. Цивілізаційна теорія розвитку суспільства.
76. Феномен людини як магістральна філософська тема.
77. Свідомість, її природа і властивості.
78. Проблема антропогенезу. Основні теорії антропогенезу: еволюційна, трудова, мутаційна, синтетична.
79. Співвідношення біологічного й соціального факторів у розвитку людини.
80. Структура людського буття.
81. Природа й сутність людини. Основні концепції сутності людини в історії філософії.
82. Соціальні детермінанти буття людини.
83. Філософія людини: характеристика понять “людина”, “індивід”, "індивідуальність, “особистість”.
84. Основні концепції місця і призначення людини у Всесвіті в історії філософії.
85. Проблема сенсу людського життя. Основні підходи щодо інтерпретації цієї проблеми в історії філософії.
86. Сенс життя і сенс буття людини.
87. Проблема смерті та безсмертя в культурі та філософії.
88.Творчість як категорія людського буття і культура як антропологічний феномен.