Гомеостаз

Приложения

Допущения, принятые при оценке эффективности

В заключение отметим одно важное для понимания инвестици­онных технологий обстоятельство. Следует выяснить, какие допущения принимаются при расчете показателей эффектив­ности и в какой мере они соответствуют реальной практике.

При использовании всех методов в основном принимались следующие допущения.

1. Потоки денежных средств относятся на конец расчетного периода времени. На самом деле они могут появляться в любой момент в течение рассматриваемого года. В рамках описанных выше инвестиционных технологий мы условно приводим все денежные доходы предприятия к концу соответствующего года.

2. Денежные потоки, которые генерируются инвестициями,
немедленно инвестируются в какой-либо другой проект, чтобы
обеспечить дополнительный доход на вложение капитала. При
этом предполагается, что показатель отдачи второго проекта
будет, по крайней мере таким же, как показатель дисконтирования анализируемого проекта.

Используемые допущения, разумеется, не полностью соот­ветствуют реальному положению дел, однако с учетом большой продолжительности реализации проектов в целом не приводят к серьезным ошибкам в оценке эффективности.

Таблица 1. Текущая стоимость 1 денежной единицы ($, гривни т. п.)
Ставка дисконта, %
Период	1%	2%	3%	4%	5%	6%	7%	8%	9%	10%
	0,9901	0,9804	0,9709	0,9615	0,9524	0,9434	0,9346	0,9259	0,9174	0,9091
	0,9803	0,9612	0,9426	0,9246	0,9070	0,8900	0,8734	0,8573	0,8417	0,8264
	0,9706	0,9423	0,9151	0,8890	0,8638	0,8396	0,8163	0,7938	0,7722	0,7513
	0,9610	0,9238	0,8885	0,8548	0,8227	0,7921	0,7629	0,7350	0,7084	0,6830
	0,9515	0,9057	0,8626	0,8219	0,7835	0,7473	0,7130	0,6806	0,6499	0,6209
	0,9420	0,8880	0,8375	0,7903	0,7462	0,7050	0,6663	0,6302	0,5963	0,5645
	0,9327	0,3706	0,8131	0,7599	0,7107	0,6651	0,6227	0,5835	0,5470	0,5132
	0,9235	0,8535	0,7894	0,7307	0,6768	0,6274	0,5820	0,5403	0,5019	0,4665
	0,9143	0,8368	0,7664	0,7026	0,6446	0,5919	0,5439	0,5002	0,4604	0,4241
	0,9053	0,8203	0,7441	0,6756	0,6139	0,5584	0,5083	0,4632	0,4224	0,3855

Продолжение табл. 1. Текущая стоимость 1 денежной единицы ($, гривни т. п.).
Ставка дисконта,%
Период	11%	12%	13%	14%	15%	16%	17%	18%	19%	20%
	0,901	0,893	0,885	0,877	0,870	0,862	0,855	0,847	0,840	0,833
	0,812	0,797	0,783	0,769	0,756	0,743	0,731	0,718	0,706	0,694
	0,731	0,712	0,693	0,675	0,658	0,641	0,624	0,609	0,593	0,579
	0,659	0,636	0,613	0,592	0,572	0,552	0,534	0,516	0,499	0,482
	0,593	0,567	0,543	0,519	0,497	0,476	0,456	0,437	0,419	0,402
	0,535	0,507	0,480	0,456	0,432	0,410	0,390	0,370	0,352	0,335
	0,482	0,452	0,425	0,400	0,376	0,354	0,333	0,314	0,296	0,279
	0,434	0,404	0,376	0,351	0,327	0,305	0,285	0,266	0,249	0,233
	0,391	0,361	0,333	0,300	0,284	0,263	0,243	0,225	0,209	0,194
	0,352	0,322	0,295	0,270	0,247	0,227	0,208	0,191	0,176	0,162

Продолжение таблица 1. Текущая стоимость 1 денежной единицы ($, гривни т. п.).
Ставка дисконта,%
Период	22%	24%	26%	28%	30%
	0,820	0,897	0,794	0,781	0,769
	0,672	0,650	0,630	0,610	0,592
	0,551	0,525	0,500	0,477	0,455
	0,451	0,423	0,397	0,373	0,350
	0,370	0,341	0,315	0,291	0,269
	0,303	0,275	0,250	0,227	0,207
	0,249	0,222	0,198	0,178	0,159
	0,204	0,179	0,157	0,139	0,123
	0,167	0,144	0,125	0,108	0,094
	0,137	0,116	0,099	0,085	0,073

Таблица 2. Текущая стоимость аннуитета в 1 денежную единицу.
Ставка дисконта, %
Период	1%	2%	3%	4%	5%	6%	7%	8%	9%	10%
	0,990	0,980	0,972	0,962	0,952	0,943	0,935	0,926	0,917	0,909
	1,970	1,942	1,913	1,886	1,859	1,833	1,808	1,783	1,759	1,736
	2,941	2,884	2,829	2,775	2,723	2,673	2,624	2,577	2,531	2,487
	3,902	3,808	3,717	3,630	3,546	3,465	3,387	3,312	3,240	3,170
	4,853	4,713	4,580	4,452	4,329	4,212	4,100	3,993	3,890	3,791
	5,795	5,601	5,417	5,242	5,076	4,917	4,767	4,623	4,486	4,355
	6,728	6,472	6,230	6,002	5,786	5,582	5,389	5,206	5,033	4,868
	7,652	7,325	7,020	6,733	6,463	6,210	5,971	5,747	5,535	5,335
	8,566	8,162	7,786	7,435	7,108	6,802	6,515	6,247	5,995	5,759
	9,471	8,983	8,530	8,111	7,722	7,360	7,024	6,710	6,418	6,145

Продолжение табл. 2. Текущая стоимость аннуитета в 1 денежную единицу.
Ставка дисконта,%
Период	11%	12%	13%	14%	15%	16%	17%	18%	19%	20%
	0,901	0,893	0,885	0,877	0,870	0,862	0,855	0,847	0,840	0,833
	1,713	1,690	1,668	1,647	1,626	1,605	1,585	1,566	1,547	1,528
	2,444	2,402	2,361	2,322	2,283	2,246	2,210	2,174	2,140	2,106
	3,102	3,037	2,974	2,914	2,855	2,798	2,743	2,690	2,639	2,589
	3,696	3,605	3,517	3,433	3,352	3,274	3,199	3,127	3,058	2,991
	4,231	4,111	3,998	3,889	3,784	3,685	3,589	3,498	3,410	3,326
	4,712	4,564	4,423	4,288	4,160	4,039	3.922	3,812	3,706	3,605
	5,146	4,968	4,799	4,639	4,487	4,344	4,207	4,078	3,954	3,837
	5,537	5,328	5,132	4,946	4,772	4,607	4,451	4,303	4,163	4,031
	5,889	5,650	5,426	5,216	5,019	4,833	4,659	4,494	4,339	4,192

Продолжение табл. 2. Текущая стоимость аннуитета в 1 денежную единицу.
Ставка дисконта,%
Период	22%	24%	26%	28%	30%
	0,820	0,897	0,794	0,781	0,769
	1,492	1,457	1,424	1,392	1,361
	2,042	1,981	1,923	1,868	1,816
	2,494	2,404	2,320	2,241	2,166
	2,864	2,745	2,635	2,532	2,436
	3,167	3,021	2,885	2,759	2,643
	3,416	3,242	3,083	2,937	2,802
	3,619	3,421	3,241	3,076	2,925
	3,786	3,566	3,366	3,184	3,019
	3,923	3,682	3,465	3,269	3,092

4. Вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на психофізіологічний стан людини.

5. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя людини.

6. Соціально-психологічна безпека.

7. Інформаційно-психологічна безпека.

8. Соціально-релігійна безпека

1. Фізіологічні і психологічні компоненти діяльності людини

1.1.Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини

На організм людини діють безперервно змінювані чинники навколишнього середовища. Між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага; коли ця рівновага порушується, виникають захворювання організму.

В життєвому середовищі на людину діють матеріальні хімічні, фізичні і біологічні чинники.

Хімічні чинники – це хімічні елементи або сполуки в складі повітря, води, грунту, їжі, які необхідні для нормальної життєдіяльності, але можуть бути і причиною захворювань. Фізичні чинники (температура, вологість, рух повітря, атмосферний тиск, шум, радіація) при певній інтенсивності негативно впливають на фізіологічні функції організму. Біологічні чинники (їстівні рослини, тварини) становлять основу харчових продуктів, але можуть бути і причиною захворювань (бактерії, віруси, паразити).

Людини і сама здатна впливати на функціональний стан свого організму. Сприятливі чинники внутрішнього впливу - здоровий спосіб життя, покращення умов праці і харчування, негативні - шкідливі звички, стреси, тощо. Реакція організму залежить від дозування чинника: при тривалій або надмірній дії негативного чинника життєва активність організму пригнічується.

Умови середовища, в яких будь-який чинник виходить за межі комфорту і пригнічує людину, називають екстремальними (аномальна температура, високогір’я, польові умови).

1.2.Фізіологічні особливості організму людини

У будь-якій діяльності людини виділяють два компоненти – фізіологічний і психологічний.

Людський організм – це сукупність тілесних і фізіологічних систем – нервової, серцево-судинної, травлення, кровообігу, дихання та ін. Визначальну роль у функціонуванні організму людини як складної біоенергетичної системи відіграє нервова система, яка пов’язує всі системи і частини тіла в єдине ціле, бере участь у сприйманні, аналізі та опрацюванні всієї інформації, що надходить з внутрішнього та зовнішнього середовищ. У разі перевантажень організму саме нервова система формує його захисно-адаптаційні реакції. З точки зору БЖД надзвичайно важливими є фізіологічні резерви стійкості та надійності організму людини – він може витримувати навантаження, на порядок більші від тих, що зустрічаються в повсякденному житті. Мозок людини, за різними оцінками, задіяний лише на 2-6 % потенційних можливостей.

2. Основні аналізатори людини

Людина сприймає навколишній світ з допомогою органів чуття, саме вони інформують нас про різні види та рівні небезпек.

Аналізатори – це сукупність взаємодіючих утворень центральної і периферійної нервової системи, які сприймають і аналізують інформацію із зовнішнього середовища і з самого організму людини. Сучасна фізіологія розрізняє вісім видів аналізаторів – зоровий, слуховий, шкірний, вісцеральний, руховий,смаковий, нюховий, вестибулярний, перші чотири з яких найбільш важливі у забезпеченні БЖД. Усі аналізатори за структурою і принципом дії однотипні. Вони мають на своїй периферії рецептори (апарати, що сприймають енергію зовнішніх подразників і перетворюють її в нервовий імпульс), від яких імпульси надходять у центральну нервову систему (відповідні ділянки кори головного мозку). Висока чутливість рецепторів зумовлена тим, що кожний рецептор виділяє з множини подразників свій адекватний подразник.

Чутливість аналізаторів близька до теоретичної межі і поки що недоступна сучасній техніці.

Зоровий аналізатор

Через зір ми одержуємо понад 90% інформації про зовнішній світ. Зорові рецептори сприймають спектральний склад сонячного світла в діапазоні 380-780 нм, а це близько 150 відтінків кольорів. У техніці, відповідно до держстандарту, встановлено чотири сигнальні кольори:

- червоний – сигналізує про безпосередню небезпеку;

- жовтий – застосовують для попередження небезпеки;

- зелений – для знаків, що наказують робити саме так;

- синій – для вказівних знаків.

Зоровий аналізатор має найбільшу адаптацію (8-10 хвилин) і такі своєрідні характеристики як інерція, гострота, глибина, поле зору, зорове відображення, видимість. Тобто, в зоровій системі відбуваються складні процеси сприйняття реальної дійсності.

Слуховий аналізатор

Він є другим за значенням для сприйняття довкілля і безпеки життєдіяльності. Вухо людини реагує на хвильові акустичні процеси, зумовлені механічними коливаннями у пружному середовищі (повітрі). Система слуху людини (зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо) сприймає звукові коливання, формує слухові відчуття і впізнає звукові образи. Це має велике сигнальне значення, бо звукові коливання несуть інформацію про небезпечні явища, що є причиною цих коливань.

Для оцінки суб’єктивної гучності звуку встановлено шкалу, одиницею виміру якої є децибел, а частота акустичних коливань (висота звуку) вимірюється в герцах.

Шкірний (тактильний) аналізатор

Відповідає за тактильні, температурні, больові, рухові відчуття людини і в поєднанні із зором і слухом формує сприйняття зовнішнього світу.

За тактильну чутливість (дотик, тиск) відповідають механічні рецептори шкіри, яка має велику кількість нервових закінчень і дуже важлива в забезпеченні життєдіяльності людського організму. Шкіра охороняє людину від шкідливих зовнішніх впливів (механічні ушкодження, сонячні промені, хімічні речовини), виконує секреторну і обмінну функцію, що важливо для терморегуляції організму.

Вісцеральний аналізатор (аналізатор внутрішніх органів)

Якщо зовнішні аналізатори попереджують людину про явну небезпеку, то цей аналізатор визначає небезпеки прихованого характеру і є дуже важливий для здоров’я і життя людини. Вісцеральний аналізатор пов’язаний з внутрішнім середовищем організму, яке зберігає відносну сталість, незважаючи на всі зміни зовнішнього середовища.