Вимоги до розміщення і проектування міських і сільських населених пунктів

Загальні положення

Право розроблення проектної документації або окремих її розділів надається юридичним та фізичним особам, суб’єктам господарської діяльності незалежно від форм власності, які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно законодавства.

При розробленні проектної документації при будь-якому будівництві враховується існуюча містобудівна документація,затверджена за встановленим порядком.

Проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства регіональних та місцевих правил забудови,а також вимогам нормативних та ненормативних документів.

Здійснюється авторський нагляд за організацією проектних рішень.

Порядок розроблення проектної документації

Проектні та вишукувальні роботи здійснюються на підставі договорів, контрактів, укладених між виконавцем і проектувальником.

Недопускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на земельних ділянках (місце положення,розмір). А при реконструкції об’єктів- без уточнення виконаних раніше інженерних вишукувань.

До складу вихідних даних належать:

- Архітектурно- планувальне завдання (АПЗ);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення АПЗ;

- завдання на проектування згідно з додатком «Д»;

- інші вихідні дані та інформація.

 

Кількість стадій проектування визначає замовник та проектувальник з урахуванням певних положень та норм.

Для технічно незначних об’єктів, а також об’єктів з використанням проектів, які повторюються першої та другої категорії складності проектування здійснюється в одну або дві стадії. В одну стадію- робочий проект, у дві стадії- для об’єкту цивільного призначення-техніко-економічний розрахунок; та для обох напрямків-робоча документація.

Для об’єктів третьої категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: робочий проект та робоча документація. Для об’єктів четвертої та п’ятої категорії складності відносно містобудування, архітектурних,художніх та екологічних вимог проектування виконується в три стадії: для об’єктів цивільного призначення- ескізний проект; для об’єктів виробничого призначення – техніко-економічне обґрунтування; проект і робоча документація.

 

Ескізний проект

 

Ескізний проект розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та інших вимог для об’єктів цивільного призначення. У складі ескізного проекту для обґрунтування прийнятих рішень можуть додатково виконуватись інженерно-технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об’єкта, транспортні розрахунки, обґрунтування ефективності інвестицій та містобудівне обґрунтування розміщення об’єкта.

Ескізний проект розробляється на підставі завдань на проектування та вихідних даних.

Ескізний проект може розроблятись на замовлення замовника за його вибором або на конкурсній основі. Матеріали ескізного проекту передаються замовнику в 4-х примірниках.

 

Техніко-економічне обґрунтування

 

Розробляється для об’єктів виробничого призначення, які потребують детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності виробництва.

Техніко-економічне обґрунтування застосовується для технічно нескладних об’єктів. Разом з техніко-економічним розрахунком вони обґрунтовують потужність виробництва, кількість і якість, забезпечення сировиною, матеріалами, напівпродуктами, паливом, енергоносіями, водою, трудовими ресурсами, включаючи вибір трудової ділянки виробництва, будівництва, розрахунок вартості будівництва та інші показники.

При підготовці техніко-економічного обґрунтування та техніко-економічних розрахунків повинно здійснюватись всебічна оцінка впливів запланованої діяльності на стан навколишнього природнього середовища.

ОВНС-оцінка впливу на нпс. Рекомендовані рішення мають бути обґрунтованими результатами ОВНС. Матеріали оформляються у вигляді спеціальної частини розділу і є обов’язковою частиною техніко-економічного обґрунтування. Всі матеріали передаються замовнику в 4-х примірниках.

 

Проект

Розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, інженерних рішень об’єкта, комплексної вартості будівництва і техніко-економічних показників. Проект розробляться на основі завдання на проектування, вихідних даних та попередніх існуючих проектів. Розділи проекту необхідно подавати у чіткій лаконічній формі без надмірної деталізації та в обсязі достатньому обсягів основних будівельно-монтажних рішень. Визначення обсягів основних будівельно-монтажних робіт, потреб в обладнані, будівельних конструкції, трудових та інших ресурсах, положень з організації виробництва, визначення комплексної вартості будівництва.

Матеріали проекту у повному обсязі передаються замовнику генеральним проектувальником в 4-х примірниках.

Проект після погодження та затвердження є підставою для розробки наступної стадії проектування.

 Робочий проект розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художньо -екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкта, комплексної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робоче креслення).

Розробляється для технічно-нескладних об’єктів, а також об’єктів з використанням проектів масового застосування.

Робочий проект розробляються на підставі завдань на проектування та вихідних даних. Робочий проект є інтегруючою стадією і складається з 2 частин: затверджуваною та робочих креслень. Затверджена частина складається з пояснювальної записки, виконаної в скороченому вигляді відносно проекту. Залежно від виду будівництва і функціонального призначення об’єкта додається розділ ОВНС. Для будівництва надаються робочі креслення в повному обсязі згідно договору. Затверджена частина робочого проекту та робочого креслення передаються замовнику в 4-х примірниках.

 Стадія робочої документації розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт. Робоча документація розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії. До складу робочої документації входить робоче креслення, які розробляються згідно вимогам нормативних документів (система проектної документації для будівництва). Також входить перелік видів робіт, для яких необхідне складання актів виконаних робіт, паспорт опоряджувальних робіт, кошторисна документація, специфікації обладнання, виробів і матеріалів, спеціальні креслення на відповідні види обладнання та виробів.

Обсяг та деталізація робочих креслень мають бути доведені до мінімально необхідних об’ємів. Після затвердження проектів, техніко-економічних рішень за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятися підпорядчиком чи іншим проектувальником.

При проектуванні об’єктів за особливо складними конструкціями і методами проведення робіт у складі робочої документації розробляють робочі креслення за додатковим завданням замовника, який їх оплачує.

Креслення підписують головний архітектор (інженер проекту), керівник проектного підрозділу, головний спеціаліст, виконавець, перевіряючий.

Всі стадії проектування погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури. При чому враховується місцеві правила забудови, відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання відведеної території, відповідність передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання містобудівній документації.

За наявності особливих умов розташування об’єкту (історична зона, зсувонебезпечні території) необхідно за вказівкою органів містобудування та архітектури погодити проектну документацію з відповідними організаціями.

При виникненні спірних питань остаточне рішення приймають Держбуд України. При погодженні всіх проектів на нові об’єкти вони повинні мати відповідний висновок територіальний архітектурної організації відносно вибору земельної ділянки для будівництва.

Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання не пов’язано з видобутком корисних копалин заборонено. Допускається лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду.

Комплексна державна експертиза проводиться службами Укрінвестекспертизи, як і відповідальним виконавцем із залученням представників органів державного нагляду з питань санітарно-епідеміологічного нагляду, екології пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження.

Окремі проекти будівництва залежно від їх змісту та обсягу згідно із законодавством можуть не підлягати комплексній державній експертизі і визначаються Держбудом України. Зміни в проектах вносять відповідно до висновку державної експертизи, рішень містобудівельної ради або органів містобудування та архітектури.

Вимоги щодо вибору земельних ділянок, трас для будівництва.

 

Для вибору земельної ділянки для будівництва місцевими органами виконавчої влади створюється комісія зі складом: відповідальні представники замовника проектної документації, проектувальника, місцевого органу землевпорядкування, органів містобудування та архітектури, організації охорони навколишнього природнього середовища, державного санітарного нагляду та інших органів, державного нагляду залежно від специфіки об’єкту.

 

Земельні ділянки для будівництва виробляється згідно з земельним, водним, лісовим та іншим законодавством на підставі загальних відомостей про геологічні та гідрогеологічні умови земельної ділянки, орієнтовну загальну оцінку впливу на навколишнє природне середовище та можливих впливів навколишнього природного середовища на об’єкт.

 

Лекція №2

Вимоги державних санітарних правил до планування та забудови населених пунктів

 

Вимоги до розміщення і проектування міських і сільських населених пунктів.

Рішення проектування та будівництва населених пунктів здійснюється на основі регіональних схем розвитку і розміщення продуктивних сил, схем розселення, проектів і схем районного планування, генеральних планів та інших документів і відповідають вимогам природоохоронного законодавства.

Обов’язковому погодженню з органами, установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби підлягають проектно-планувальні документи різних рівнів.

При виборі земельної ділянки під новий населений пункт або його розбудову вимагається оцінка умов, які мають санітарно-гігієнічне та екологічне значення.

1) Аналіз погодно-кліматичних умов з комплексною оцінкою сонячної радіації, вологості, температури, вітрового режиму на всій території, що підлягає забудові; оцінка потенційної здатності природного середовища до самоочищення;

2) Аналіз відповідності якості навколишнього природного середовища(атмосферне повітря, водні ресурси,грунт) гігієнічним нормативам;

3) Забезпечення радіаційної безпеки території для проживання населення на основі результатів дозиметричного а радіометричного контролю нпс;

4) Виявлення та оцінка природних та штучних біогеохімічних провінцій, що можуть негативно впливати на стан здоров’я людини;

5) Можливість організації централізованого водопостачання, каналізації, ефективного очищення та знешкодження промислових,господарських та інших відходів;

6) Особливості інженерної підготовки території та організації благоустрою, можливості створення озеленення міст і приміських зон;

7) Забезпеченість потреби населення в короткостроковому та тривалому відпочинку;

8) Наявність резервних територій, які забезпечать перспективи розвитку населеного пункту на майбутнє з урахуванням збільшення приросту населення;

9) Забезпечення можливості формування планувальної структури та функціонального зонування території населеного пункту відповідно до містобудівних та гігієнічних норм.

 

Вимоги до планувальної організації та функціонального зонування територій та населеного пункту.

Дана структура населеного пункту формується відповідно до його народногосподарського профілю та ролі в системі розселення (місто-центр, населені пункти,переважно адміністративно-наукового, транспортного, промислового, с/г, культурного та курортного профілю).

Відповідно до діючих будівельних норм та правил територія населеного пункту з урахуванням функціонального використання поділяється на:

1) Сельбишну територію для розміщення житлового фонду, громадських будівель та споруд, установ соціального, культурного, побутового призначень, вулично-транспортні мережі,зони зелених насаджень та інші громадські забудови;

2) Виробнича територія для розміщення промислових підприємств і пов’язаних з ним інших об’єктів (склади, гаражі), підприємства по виробництву та переробці с/г продукції, санітарно-захисні зони промислових об’єктів, шляхи позаміського сполучення;

3) Ландшафтно-рекреаційна територія,що охоплює приміські ліси, лісопарки, лісозахисні смуги, водоймища, зони відпочинку та курортні зони, землі с/г використання, які разом з іншими територіями формують систему озеленення міст.