Студопедия


Авиадвигателестроения Административное право Административное право Беларусии Алгебра Архитектура Безопасность жизнедеятельности Введение в профессию «психолог» Введение в экономику культуры Высшая математика Геология Геоморфология Гидрология и гидрометрии Гидросистемы и гидромашины История Украины Культурология Культурология Логика Маркетинг Машиностроение Медицинская психология Менеджмент Металлы и сварка Методы и средства измерений электрических величин Мировая экономика Начертательная геометрия Основы экономической теории Охрана труда Пожарная тактика Процессы и структуры мышления Профессиональная психология Психология Психология менеджмента Современные фундаментальные и прикладные исследования в приборостроении Социальная психология Социально-философская проблематика Социология Статистика Теоретические основы информатики Теория автоматического регулирования Теория вероятности Транспортное право Туроператор Уголовное право Уголовный процесс Управление современным производством Физика Физические явления Философия Холодильные установки Экология Экономика История экономики Основы экономики Экономика предприятия Экономическая история Экономическая теория Экономический анализ Развитие экономики ЕС Чрезвычайные ситуации ВКонтакте Одноклассники Мой Мир Фейсбук LiveJournal Instagram

Вимоги до розміщення та організації сельбишної території




Організація сельбишних територій населених пунктів повинна створити максимально сприятливі умови проживання населення з урахуванням нормативного забезпечення санітарно-екологічних вимог повним набором установ соціального, культурного та побутового обслуговування населення.

Розміщення житлово-громадських об’єктів, а також діючих населених пунктів не допускається у разі:

1) У першому поясі зони санітарної охорони курортів і джерел водопостачання, межі яких установлюються за законом;

2) На територіях інтенсивного забруднення хімічними, фізичними, радіаційними та біологічними факторами;

3) На ландшафтно-рекреаційних територіях, включаючи землі міських лісів, якщо об’єкти, що проектуються не призначені для відпочинку та спорту;

4) У водоохоронних зонах рік та інших поверхневих водоймищ;

5) На територіях закритих кладовищ та звалищ господарсько-побутових відходів, які повинні вилучатись із зон забудови;

6) На територіях з щільністю радіоактивного забруднення ізотопами Цезію понад 5 Кі/км2, Стронцію 0,15 Кі/км2, Плутонію 0,01 Кі/км2,якщо за допомогою спеціальних методів неможливо понизити радіоактивне забруднення ділянки вказаних меж.

У сельбишній зоні населеного пункту допускається розташування промислових підприємств, які не є джерелами викидів шкідливих речовин,не створюють шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань вище нормативних рівнів, не потребують обладнання підвізних шляхів, ж/д, автотранспорту(понад 40 авто на добу). Розміщення садибної забудови в містах повинно передбачатись переважно на вільних територіях, на ділянках реконструйованої забудови, в межах міської зони, а також на резервних територія приміських зон. На цих територіях слід передбачати озеленення, благоустрій та повне інженерне забезпечення територій, а також обов’язкове забезпечення соціально-побутовими об’єктами.

Планувальна організація території житлового району, кварталу повинна забезпечувати в житлі, та на територіях поблизу будинків сприятливий мікроклімат, нормативні акустичні умови та інсоляційний режим і рівні хімічного забруднення навколишнього природного середовища. Питомі розміри вільних і озеленених площ дворів,що відповідають будівельним нормам.

Проектування і будівництво висотних будинків повинне вестися з урахуванням сейсмічності даної території, та забезпечення природного освітлення даних будинків.

Дворові території мікрорайону повинні забезпечувати різні види відпочинку та занять всіх груп населення, в тому числі майданчики для ігор дітей.

1. Вимоги до розташування та організації виробничої території:

1) Промислові зони підприємств слід розташовувати у складі промислових вузлів, групуючи їх за санітарними і технологічними ознаками, з урахуванням класу небезпеки, щоб виключити можливість несприятливого впливу підприємства вищого класу небезпеки на працюючих, на їх здоров’я і умови життя населення. Крім того, необхідно враховувати комплексний вплив на нпс всіх підприємств, які входять в промисловий вузол;




2) Промислові підприємства, вузли слід розміщувати на підвищених ділянках з добрим природним провітрюванням, з підвітряного боку відносно сельбишної території. При цьому слід орієнтуватись на середньорічну та сезонну зону вітрів;

3) Промислові, сільськогосподарські та інші об’єкти, що є джерелами забруднення нпс при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами, розмір їх залежить від шкідливості виробництва і знаходиться в межах 50-1000 м.

Розташування аеродромів, що будуються, слід передбачати за межами міських та сільських поселень відповідно до вимог ДБН 360-92.

Морські і річкові порти слід розміщувати за межами сельбишних територій, не менше 100 м від житлової забудови, при відсутності негативного впливу на умови проживання.

Автодороги загальної мережі слід проектувати у обхід населених пунктів згідно з вимогами.

Індивідуальні гаражі та відкриті майданчики для постійного зберігання особистих автомобілів, місткістю до 300 легкових авто, слід розміщувати на периферії мікрорайонів.                         

Вимоги до організації ландшафтно-рекреаційних територій:

Внутрішньо міські зелені насадження поділяють за функціональною ознакою на насадження загального користування(парки, сади, набережні), обмеженого користування(на житлових територіях, ділянках шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони здоров’я) та спеціального призначення – на вулицях у санітарно-захисних та оздоровчих зонах. Площа озеленених територій загального користування для міст - 7-10 м2/людину, в сільських-до 12 м2/людину. Рівень озеленення території житлової забудови повинен бути не менше 40% від загальної площі, для підприємств – 30%, ділянок шкіл і дитсадків – 80%, лікарень – не менше 60%.



Підбір видового складу рослин і дерев, розміщення їх на території населених пунктів проводять в залежності від погодно-кліматичних умов, народногосподарського профілю міста, при цьому слід враховувати як пилогазостійкість рослин, так і їх захисні та оздоровчі властивості.

Повинна бути забезпечена пішохідна і транспортна доступність територій озеленених загального користування для повсякденного та щотижневого відпочинку.

У населених пунктах необхідно передбачати відповідно до діючих норм і правил комплексну інженерну підготовку, що включає централізовані системи водопостачання та каналізації, тепло-,газо- і енергопостачання, санітарні очистки та інших видів інженерного обладнання і благоустрою, що забезпечують охорону нпс і сприятливі умови життя людей.

Здійснюється вибір джерела централізованого господарсько–питного водопостачання населеного пункта, проводиться відповідно до ГОСТу 2761-84 «Источникицентрализированногохозяйственно-питьевоговодоснабжения. Гигиенические, техническиетребования и правила выбора»





Дата добавления: 2018-02-23; просмотров: 127; Опубликованный материал нарушает авторские права? | Защита персональных данных | ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ


Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:

Лучшие изречения: Учись учиться, не учась! 9900 - | 7654 - или читать все...

 

107.23.129.77 © studopedia.ru Не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования. Есть нарушение авторского права? Напишите нам | Обратная связь.


Генерация страницы за: 0.002 сек.