Підбір та вивчення літературних джерел. Збір, обробка інформації та її аналіз

Після того, як визначено тему курсової роботи, студент самостійно повинен підібрати літературні джерела (підручники, навчальні посібники, монографії, статті, нормативні документи, статистичні матеріали).

Глибоке вивчення літератури дозволяє проаналізувати ступінь дослідження теми в економічній літературі як вітчизняного, так і іноземного походження, отримати інформацію про результати роботи інших учених і виявити прогалини в обраних шляхах розв’язання загальної проблеми, які можуть стати предметом подальших наукових досліджень.

Студент обов’язково мусить дослідити відповідну нормативну базу з теми дослідження: закони, укази, постанови, інструкції та інші нормативно-правові акти.

Однією з форм роботи над літературними джерелами є збір і обробка статистичних даних, які слугують основою органічного зв’язку теорії та практики. Статистичні показники належить відбирати найновіші, аналізувати їх, зіставляти, узагальнювати, групувати у таблиці.

Методика пошуку необхідної інформації складається з кількох етапів:

1. Що шукати? – Правильність і повнота вибору джерел інформації визначається колом питань плану роботи.

2. Де шукати? – Визначення переліку джерел, у яких може висвітлюватися інформація щодо виділених проблемних питань. З метою їх повного виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки бібліотек, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, статтях та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань, а також автоматизовані інформаційно-пошукові системи, Internet.

3. Як опрацювати? – Безпосередня обробка літературних джерел з теми курсової роботи шляхом вивчення, конспектування та ксерокопіювання.

Під час опрацювання літературних джерел не можна обмежуватися лише підручниками та навчальними посібниками – у випадку ідентичності інформації робота не зараховується. Вивчення інформаційних джерел допомагає визначити актуальність, основні теоретичні та методологічні принципи розробки обраної теми дослідження.

Вивчення літературних джерел під час виконання роботи бажано проводити у такій послідовності:

- виписка бібліографічних даних про джерело, яке опрацьовується;

- загальне ознайомлення з джерелом в цілому та перегляд усього змісту;

- вибіркове опрацювання вибраної частини джерел;

- виписка матеріалів, що зацікавили з посиланнями на сторінки, з яких зроблено виписку;

- критична оцінка записаного, його редагування та використання в роботі.

Робота над науковими джерелами сприяє набуттю навичок самостійної творчості студента. Слід також пам’ятати і про можливість використання ресурсів мережі Інтернет, де можна знайти не лише бібліографічні дані окремих наукових праць, а й самі джерела.

Особливо високо ціниться використана в курсовій роботі найновітніша інформація. Цитати із визначенням наукових понять (термінів), класифікаційних ознак, схеми, таблиці, які будуть наводитися в курсовій роботі, рекомендується виписувати на окремих аркушах із зазначенням джерела, звідки узято певне посилання, а також паралельно з цим формувати список використаних джерел. Роблячи нотатки, обов’язково слід точно переписати бібліографічні дані опрацьовуваного джерела, щоб при посиланні в тексті на джерело інформації не тратити час на пошуки таких даних.

Усі джерела у списку використаних джерел вказуються тією мовою, якою вони видані.

З метою покращення структури та плану курсової роботи підбір та вивчення літератури може передувати складанню плану.

Курсова робота з бюджетної системи України є практичним дослідженням, що ґрунтується на статистичних та емпіричних даних. Тому, для виконання аналітичної частини курсової роботи необхідно накопичити статистичну інформацію та сформувати інформаційну базу для проведення практичного дослідження.

Збір інформації для написання курсової роботи студент здійснює самостійно. Для збору потрібної інформації необхідно уявляти систему показників для описування та аналізу об’єкта дослідження, джерела інформації в системі управління. Тому доречно починати збір необхідної статистичної інформації після попереднього ознайомлення з базовою літературою та теоретичного вивчення об’єкта дослідження.

Джерелами статистичної інформації для підготовки курсової роботи можуть бути:

- збірники Державного комітету статистики України, збірники та тематичні бюлетені Головного управління статистики у Чернівецькій області, інші офіційні видання органів державної статистики;

- збірники та тематичні довідники органів виконавчої влади України;

- спеціалізовані журнали статистичного, соціально-економічного спрямування та ін.;

- дані бухгалтерського обліку, бюджетної та фінансової звітності та інша інформація підприємств, явища і процеси яких обрані предметом дослідження курсової роботи;

- дані отримані з мережі Internet (наприклад, з урядового порталу);

- інші матеріали, що містять інформацію про об’єкт та предмет дослідження.

Для зручності подальшої роботи із зібраним матеріалом необхідно його обробити та представити в табличному та графічному вигляді.

СТРУКТУРА ТА ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ І ОБСЯГУ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота є теоретико - прикладним дослідженням, що має чітку та логічну побудову, послідовність і завершеність. У роботі необхідно стисло й аргументовано викласти зміст і результати досліджень. Доцільно уникати бездоказових тверджень, тавтології.

Курсова робота повинна мати чітку та логічну побудову. Обсяг курсової роботи не має перевищувати 50 сторінок друкарського тексту (рекомендований обсяг 30 - 40 сторінок ). До цього обсягу не входить список використаних джерел і додатки.

За своєю структурою курсова робота складається з таких частин:

1. Титульна сторінка;

2. Зміст (план) роботи;

3. Пе­ре­лік умо­в­них по­зна­чень (при не­об­хід­но­с­ті)

4. Вступ;

5. Основна частина;

6. Висновки;

7. Список використаних джерел;

8. Додатки.

Матеріал теми курсової роботи розташовується згідно з її структурою.

2.1. Титульна сторінка курсової роботи оформлюється відповідно до зразка, наведеного в додатку В та повинна містити:

√ назву міністерства, якому підпорядкований вищий навчальний заклад;

√ найменування вищого навчального закладу та кафедри, де виконана робота;

√ назву дисципліни, роботи й об’єкта, на матеріалах якого вона виконана;

√ факультет, шифр і найменування спеціальності, групу і курс, форму навчання;

√ прізвище, ім’я, по батькові автора роботи;

√  науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника;

√ місто і рік.

Титульна сторінка є першим аркушем курсової роботи. ЇЇ враховують при загальній нумерації, але не нумерують.

2.2. Зміст курсової роботи відображає їх структуру та вказує номери сторінок. Він визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Обсяг змісту не повинен перевищувати однієї сторінки. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), висновків, списку використаних джерел, додатків (номер початкової сторінки додатків у змісті не проставляється). Назва кожного розділу і підрозділу курсової роботи у змісті і тексті мають бути тотожними.

 Зразок оформлення змісту й орієнтовні плани курсової роботи наведено в додаткуД.

2.3. Перелік умовних позначень. Як­що у курсовій роботі вжи­та специ­фі­ч­на тер­мі­но­ло­гія, а та­кож ви­кори­с­та­но ма­ло­ві­до­мі ско­ро­чен­ня, но­ві си­м­во­ли, по­зна­чен­ня і та­ке ін­ше, то їх пе­ре­лік мо­же бу­ти по­да­ний в роботі у ви­гля­ді окре­мо­го спи­с­ку, який розміщу­ють пе­ред всту­пом. Пе­ре­лік тре­ба друку­ва­ти дво­ма ко­лон­ка­ми, в яких злі­ва за абе­т­кою на­во­дять, на­при­к­лад, ско­ро­чен­ня, спра­ва – їх де­таль­ну розши­ф­ров­ку.

Як­що у курсовій роботі спе­ці­аль­ні тер­мі­ни, ско­ро­чен­ня, си­м­во­ли, позна­чен­ня і та­ке ін­ше по­вто­рю­ю­ть­ся ме­н­ше трьох ра­зів, пе­ре­лік не складають, а їх роз­ши­ф­ров­ку на­во­дять у те­к­с­ті при пер­шо­му зга­ду­ван­ні.

2.4. Вступ. У даній частині обгрунтовується актуальність вибраної теми, наводиться характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета курсової роботи й завдання, вказується предмет та об’єкт дослідження.

У вступі варто також звернути увагу на рівень опрацювання теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступу – 2-3 сторінки. (додаток М).

Під актуальністю теми розуміється її значимість, тобто наукове і практичне значення її розробки для потреб розвитку економіки держави. Обґрунтування актуальності теми дозволяє шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими науковими працями та здобутками визначити завдання дослідження, які розглядаються під кутом зору його мети.

Висвітлення актуальності не повинно бути ба­га­то­слів­ним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Мета дослідження – це запланований результат. Вона полягає у розв’язанні наукової проблеми шляхом удосконалення вибраної сфери діяльності конкретного об’єкта. Поставленої мети досягти треба обов’язково, на завершальному етапі дослідження необхідно перевірити, чи відповідають висновки поставленій меті. Мета формулюється лаконічно, вона повинна точно виражати те основне, що намагається зробити дослідник, і конкретизується та розкривається в завданнях дослідження.

Завдання дослідження визначають для того, щоб більш конкретно реалізувати його мету і розглядаються як основні етапи роботи студента, оскільки точне їх виконання повинно скласти зміст розділів і підрозділів курсової роботи. Завдання наукового дослідження, як правило, полягають ось у чому:

· розкриття теоретичних питань, які охоплюють проблему дослідження;

· методологічне обґрунтування сутності, тенденцій і закономірності процесів, а також аналіз реального стану предмета та об’єкта дослідження;

· виявлення шляхів і засобів удосконалення явища, процесу, що досліджується.

Частіше за все формулювання завдань здійснюється у вигляді певного набору підпитань. Наприклад, «Виходячи з указаної мети курсової роботи, її основними завданнями є: 1) виявити…, 2) розробити…, 3) визначити…, 4)дослідити…» тощо.

Об’єктом дослідження є те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію, обрану для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи. Наприклад, якщо тема курсової роботи „Місцеві бюджети, їх призначення і роль у бюджетній системі України ”, то об’єктом дослідження є місцеві бюджети, їхні доходи і видатки, а предметом – економічні відносини, пов’язанні з формуванням і виконанням місцевих бюджетів.

Методи дослідження слугують інструментом у здобутті фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети. Пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти їх тре­ба не ві­ді­рва­но від змі­с­ту ро­бо­ти, а стисло та змі­с­то­в­но ви­зна­ча­ю­чи, що са­ме до­слі­джу­ва­лось тим чи іншим ме­то­дом.

Якщо студентом здійснювалась апробація результатів наукового пошуку, то вказується, на яких на­у­ко­вих з’їз­дах, кон­фе­ре­н­ці­ях, си­м­по­зі­у­мах, на­ра­дах оприлюднені ре­зуль­та­ти до­слі­джень, що вклю­че­ні до курсової роботи. Зазначається, у скіль­кох стат­тях у на­у­ко­вих жу­р­на­лах, збі­р­ни­ках на­у­ко­вих праць, ма­те­рі­а­лах і те­зах кон­фе­ре­н­цій опу­б­лі­ко­ва­ні ре­зуль­та­ти курсової роботи.

Рекомендований обсяг вступу 2–3 сторінки.

2.4. Основна частина. Містить ґрунтовне викладення усього дослідження роботи, і, як правило, складається з кількох підрозділів у відповідності до плану курсової роботи – простого (вступ, 3-5 пунктів, висновки, список використаних джерел) або складного (розгорнутого), який має підпункти в пунктах основної частини.

Кожен підрозділ повинен завершуватись висновками щодо проаналізованого матеріалу. Результати аналізу даних повинні бути оформлені у вигляді таблиць, діаграм, графіків тощо.

Обов’язково мають бути посилання на використані джерела.

Перший розділ курсової роботи має теоретичний характер. У першому розділі основної частини належить викласти основні теоретичні та методологічні положення теми, ступінь її сучасної розробки у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, провести економіко-правовий аналіз чинної нормативної бази з обраної теми. Рекомендується визначити дискусійні та невирішені аспекти дослідження, висловити своє становлення до проблемних питань. Слід звернути увагу на те, що цитуючи будь – яке джерело інформації, необхідно обов’язково робити посилання на нього, оскільки це є предметом інтелектуальної власності. Стисло, критично висвітлюючи публікації, необхідно вказати ті проблеми, які потребують дослідження.

Перший розділ слугує основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які студент повинен викласти у подальших розділах курсової роботи.