Внутрішньополітичний розвиток у Франції в 1870-х рр

Політична обстановка у Франції після падіння Комуни характеризувалася не тільки жорстоким терором по відношенню до комунарів, але і посиленням реакції в усіх напрямках. У багатьох департаментах було введено стан облоги.
У серпні 1871 почався розпуск Національної гвардії, а в 1872 р. був прийнятий закон, який відновлював постійну армію, засновану на загальну військову повинність (по прусському зразком). В основному в старому вигляді відтворювати й поліцейська система. З літа 1871 знову стали заявляти про свої претензії на престол члени монархічних династій. Завдяки прямій підтримці уряду посилився вплив католицької церкви.
Політична реакція взяла в свої руки і рішення конституційних питань. Законом 31 серпня 1871 всупереч протестам республіканців Національні збори, де більшість належала монархістам і відвертим консерваторам, привласнило собі установчі функції. Лише складна обстановка в країні змусила збори як тимчасовий захід наділити Тьера як главу виконавчої влади титулом "президент Республіки".
Фактично в цей час Франція представляла собою "республіку без республіканців", бо перші президенти (Т'єр, а потім змінив його в 1873 р. Мак-Магон) були переконаними монархістами. Всі основні міністерства перебували в руках супротивників республіки. Сам термін "республіка" майже перестав вживатися в офіційних державних документах.
Здійснюючи в перші роки державне керівництво в Третій республіці, монархісти, однак, не змогли цього разу збудити на республіканський лад. Цьому завадили як внутрішні розбіжності в самому таборі монархістів, так і перш за все зміни в політичній свідомості французького суспільства. Навіть переконані консерватори не могли більше не рахуватися з зміцнилися, республіканськими настроями широких верств населення. Республіканська форма правління відкривала найбільші можливості для зміцнення розірваних при попередніх режимах зв'язків держави з громадянським суспільством, для посилення впливу різних фракцій буржуазії на політичне життя.
Cаме в таких умовах у 1875 р. Установчі збори прийняли конституцію Третьої республіки, де в свого роду анонімної формі (простим згадкою "президента республіки") санкціонував і затверджувався республіканський лад. Правда, не зважаючи на що змінилася розстановкою політичних сил, президент Мак-Магон зробив у 1877 р. невдалу спробу державного перевороту. Вона закінчилася остаточним падінням престижу монархістів, і в 1884 р. була прийнята конституційна поправка, що свідчила, що "республіканська форма правління не може бути предметом перегляду".






Конституційне законодавство Третьої республіки у Франції

1875р. закон про організацію сенату, Конституційний закон про організацію державної влади, Закон про відносини держ влади-разом Конституція третьої респ. Законодавча влада-Нац. Збори: палата депутатів(обиралася на 4р) і сенат (на 9р). Виборчих прав були позбавлені жінки, населення колоній. Встановлений ценз осілості.Сенат мав великі повноваження: міг переглядати і затверджувати всі рішення палати депутатів. Виконавча влада-президент, що обирався Най.зборами на 7р. Мав право розпуску палати депутатів, вести переговори і укладати договори з іноземними державами. Йому підпорядковувалася армія, поліція, мав право амністії. Органи місцевого самоврядув.зберігалися, але їхня роль зводилася до мінімуму: префекти департаментів могли скасовувати їхні рішення. В конституції не було розділу про права і свободи громадян. Мала 34 статті. Утворювалася Рада міністрів. Повноваження уряду постійно зростали: право законодавчої ініціативи, великий апарат міністрів. зберігалася Держ.рада, яка була консультантом уряду. Судова система не зазнала суттєвих змін. Новим було тільки розпорядження скасування довічного призначення суддів.

Рух за національне об’єднання Німеччини 1830-1840рр.

Рух за об’єднання в 30-ті рр. почався під впливом Липневої революції у Франції, встановлення Польщі і проголошення незалежності Бельгії. В серпні-вересні 1830рр. майже у всіх державах Німеччини вибухнули повстання. В Саксонії центром стало промислове м. Лейпциг, в якому була організована буржуазна громадянська гвардія. Король Саксонії і правитель Ганновера змушені були погодитись на введення конституційних порядків. В Баварії, Бадені, Вюртербурзі, де вже діяла конституція, буржуазія домоглася свободи преси. Вершиною руху гамбахська демонстрація 27.05 1832р. у Пфальце. Близько 30тис. Учасників (ремісники, предст. Ліберальної буржуазії, інтелігенція, демократи зі Стамбулу). Лозунг – об’єднання країни і введення конституційних свобод. З настанови Австрії і Прусії Союзний сейм в червні 1834р. посилив закони, обмежив права ландтагов, свободу друку, за боронивши політ. орган., народні демонстрації і носіння чорно-червоно-золотистих народних емблем. В Гессені поліція розгромила таємне «Товариства прав людини» з головою пастером Ф. Вейдігом та студентом Г. Бюхнером. Орган. прагнула підготувати демократичну революцію.

 

Фрідріх Ліст.

Однією з найвпливовіших фігур у національному русі Німеччини 30-40-х pp. був професор-економіст Фрідріх Ліст (1789-1846).Пропагуючи ідею об'єднання Німеччини, він перший всебічно розкрив взаємозв'язок між розвитком економіки і національним об'єднанням Німеччини. У своїй основній праці"Національна система політичної економії" він показав, як саме політична роздробленість Німеччини заважає її економічному розвиткові. Ліст обґрунтував необхідність економічного об'єднання Німеччини через створення єдиної національної економіки. Лише тоді, вважав він, німці зможуть"піднестися на висоту національної величі". Однак у своїй праці Ліст пішов набагато далі аналізу напрямів економічного розвитку. Він уважав економічні інтереси відображенням потреб нації. "Вся моя теорія, - писав Ліст, - побудована на тлумаченні природи національного інтересу, який є посередником між індивідуальним і загальнолюдським". На тогочасний світ Ліст дивився як на "світ націй", що мають власні інтереси і діють задля досягнення сприятливих умов для їх задоволення. На думку сучасних дослідників,Ліст став одним із засновників німецького економічного націоналізму,вбачаючи в ньому дієву силу побудови нації та національної держави


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: