Основи правознавства. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

В критеріях оцінювання навчальних досягнень студентіврозглянуто контроль як складову частину навчального процес.

Розробник: Молчанова Н.І., викладач кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» Селидівського гірничого технікуму- 2016 р. стр.

Головне завдання критеріїв оцінювання навчальних досягнень допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати навчальну дисципліну «Основи правознавства».

Розглянуто на засіданні циклової комісії

соціально-гуманітарних дисциплін

Протокол № ____ від «____» ______ 2016 р.

Голова циклової комісії __________О.І.Мітєва

2016 навчальний рік

ЗМІСТ

1. Призначення контролю знань, вмінь студентів. 4

2. Критерії оцінки рівня знань студентів з навчальної дисципліни «Основи

правознавства» 5

1.Призначення контролю знань, вмінь студентів.

Критерії оцінювання – це ті положення, врахування яких є обов’язковим при виставленні тієї чи іншої оцінки.

Ефективність усього процесу педагогічного оцінювання напряму залежить від його об’єктивності. Оцінка стає дійсним стимулом навчання за умов, якщо вона справедлива і дотримується об'єктивність у вимогах до всіх студентів. Особливо важливо, щоб студенти відчули і визнали справедливість і доброзичливість викладача. Оцінка за успішність не повинна залежати від тих чи інших особливостей поведінки студентів або особистих непорозумінь з викладачами. Бути об'єктивним, це загалом, означає не піддаватися почуттям симпатії чи антипатії, а суворо дотримуватися встановлених норм і критеріїв оцінки, її вмотивованості й обґрунтування, а також враховувати ступінь навченості, тобто повноту, глибину, ґрунтовність, систематичність знань. Основою у процесі оцінювання знань є рівень знань. Контроль знань і умінь студентів – один з найважливіших елементів навчального процесу.

Правильно поставлений контроль навчальної діяльності студентів дозволяє викладачу оцінувати отримані ними знання,уміння,навички,вчасно надати необхідну допомогу і домагатися поставлених цілій навчання. Усе це в сукупності створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей студентів і активізації їхньої самостійної роботи на занятих.

Під час організації контролю знань керуємось таким основними принципами: об’єктивність, систематичніст, цілеспрямованість.

Його функції: перевірочна, навчальна, розвивальна, виховна, методична. Від правильної організації контролю залежить ефективність керування навчально-виховним процесом і якість підготовки фахівця. Навчання не може бути повноцінним без регулярної й об’єктивної інформації про те, як засвоюється студентами матеріал, як вони застосовують отриманні знання для розв’язання практичних задач. За дотримання ряду вимог контроль дає необхідний навчальний і виховний ефект, тому він повинен бути: планомірним і систематичним, об’єктивним всебічним.

Мета контролю знань: встановлення якості засвоєння нової програмної порції навчального матеріалу дає можливість викладачу оптимально вирішувати складні навчальні і виховні завдання.

Завдання контролю знань:

- з’ясувати готовність студентів до засвоєння нових знань;

- накопичити інформацію про самостійну роботу студентів під час вивчення теми;

- корекція набутих знань;

- визначити ефективність використання форм,методів і прийомів навчання;

- з’ясувати глибину засвоєння знань вироблення умінь і навичок,здібностей оперувати ними.

Об’єктом оцінювання знань з дисципліни «Основи правознавства» є правові знання, а також загальна компетентність студентів.

Форми контролю, які використовуються під час вивчення дисципліни «Основи правознавства»: попередній, поточний, підсумковий.

Педагогічні вимоги до контролю знань вмінь студентів при вивчені дисципліни «Основи правознавства»:

-об’єктивність перевірки та оцінювання;

-індивідуальний характер контролю;

-систематичність, однаковість вимог;

-всебічність перевірки, гласність;

-різноманіть форм контролю;

-етичне ставлення до студента.

Контроль знань – це оцінювання і облік успішності студентів згідно з «Положенням про державний вищій заклад освіти» порядок здійснення державного контролю за якістю підготовки випускників вищих навчальних закладів освіти встановлено Кабінетом Міністрів України. Порядок організації навчального процесу, форми навчання та контроль за набуттям знань студентами, порядок їх атестацій та тривалість канікул встановлює Міністерство освіти України (Постанова Кабінету Міністру України № 1074 від 05.09.1996 р.) У «Положенні про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (Наказ Міністерства освіти №161 від 02.06.1996 р.). Дано основні положення щодо організації контролю на різних видах занять. Навчальна програма з дисципліни «Основи правознавства» передбачає такі форми організації контролю знань, умінь і навичок студентів: самостійна індивідуальна контрольна робота (з/ф навчання),семестровий диференційний залік,(іспит- з/ф навчання). Корінне поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і надійним зворотнім зв’язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Саме тому посилення уваги до проблеми контролю занять викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, рівень якості викладання, але і потребою удосконалити всю систему викладання соціології.

Проведення контролю є фактично завершальною стадією кожного етапу навчання, без контролю не можливо визначити ні якість знань студентів, ні якість праці викладача.

Основна мета контролю: забезпечити ефективність навчання шляхом приведення до системи знань, умінь і навичок студентів, самостійного застосування ними здобутих знань на практиці;стимулювати студентів старанно навчатися, формувати у них прагнення до самоосвіти.

Основні завдання контролю: виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, що вивчається, визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення; виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи, встановивши причини, які перешкоджають їх роботі; виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх розвитку; стимулювати інтерес студентів до дисципліни «Соціологія».

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності; діяльність студентів у навчанні: під час проведення лекційних та семінарських занять; самостійно здобувати нові знання; їх уміння застосовувати знання на практиці.

Основними принципами контролю знань є індивідуальний характер перевірки, об’єктивність, систематичність, тематична спрямованість, єдність вимог, оптимальність, всебічність.

Основними критеріями оцінки знань є глибина, повнота, міцність, оперативність, якість, гнучкість, систематичність.

Форми контролю визначаються навчальним планом дисципліни. Контроль за навчальною діяльністю здійснюється різними методами і в різних формах. Використання методів контролю спрямоване на виявлення й оцінювання знань, а також фіксацію результатів навчання.

При вивченні дисципліни «Основи правознавства» передбачається два види контролю: поточний та підсумковий.

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного колективу, він пов’язаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня.

Об'єктами поточного контролю знань студентів є такі чинники: систематичність та активність роботи студента на лекційних, семінарських, практичних заняттях.

Підсумковий контроль здійснюється після завершення вивчення дисципліни.

Мета підсумкового контролю: оцінювання результатів засвоєння студентами навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою дисципліни «Основи правознавства» і в терміни, встановлені навчальним планом.

Студенту, який не виконав всіх видів робіт передбачених навчальною програмою, з поважної причини або які пропустили навчальне заняття без поважних причин, дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну на консультації з дисципліни.

Денне відділення. Підсумковий контроль проводиться у формі диференційованого заліку. У підсумковому контролі враховуються результати проміжного контролю (здачі усіх видів навчальної роботи згідно із тематичними планами лекційних, семінарських занять, самостійної роботи студентів). Позитивна залікова оцінка з дисципліни автоматично виставляється за умови відвідання студентом занять, активної роботи під час занять. Залік виставляється студентам, які за рейтинговою системою набрали не менше ніж «3».

Заочне відділення. Підсумковий контроль проводиться у формі диференційногоіспиту за білетами в час, передбачений розкладом занять. Білет складається з 3-х завдань. Студенту, який не виконав індивідуальну контрольну роботу з дисципліни передбаченою навчальною програмою, до письмового диференційного заліку з соціології не допускається.

При оцінюванні навчальних досягнень студентів з дисципліни «Основи правознавства» враховується:

- рівень володіння теоретичними знаннями;

- знання термінології дисципліни;

- знання обсягу нормативно-правових актів з провідних галузей права;

- рівень володіння практичними навичками, вміннями роботи з чинним законодавством України;

- обґрунтування власного ставлення студента щодо конкретного юридичного факту.

Вимоги до оцінки:

- оцінка повинна бути об’єктивна та справедлива, зрозуміла для студента;

- оцінка повинна виконувати стимулюючу функцію;

- оцінка повинна бути всебічною.

При оцінки знань треба враховувати:

- об’єм знань з навчальної дисципліни, теми, питання;