Методика визначення карбонатної жорсткості

В конічну колбу місткістю 250 см³ наливають 100 см³ води і додають 2-3 краплі розчину індикатору і перемішують. Розчин набуває зеленувато-блакитного кольору. Далі пробу титрують розчином соляної кислоти (20 ммоль/дм³) до зміни кольору на сірий.

Карбонатну жорсткість, Ж_к, обчислюють за формулою, ммоль/дм³ (мг-екв/дм³):

,

де v ₁ – об’єм розчину соляної кислоти, витраченого на титрування, см³;

С ₁ – концентрація розчину соляної кислоти, ммоль/дм³ (С ₁ = 20 ммоль/дм³);

v ₀ – об’єм проби води, взятої на аналіз, см³ (100 см³).

Результати лабораторної роботи оформляють у вигляді таблиці:

Контрольні запитання

1. Які солі обумовлюють жорсткість води?

2. Які є види жорсткості води?

3. Допустима жорсткість питної води.

Лабораторна робота № 8

Лужність води

Під загальною лужністю води розуміють суму гідрокарбонатних НСО₃^-, карбонатних СО₃^2-, гідроксидних ОН^- іонів та аніонів слабких кислот. Відповідно до цього розрізняють гідрокарбонатну, карбонатну та гідроксидну лужність. Оскільки в більшості природних вод переважають вуглекислі сполуки (в основному іони НСО₃^-), звичайно враховують лише гідрокарбонатну і карбонатну лужність.

При рН ³ 8,3, а також при застосуванні деяких методів очистки води (наприклад, вапняне або содово-вапняне пом’якшення) необхідно враховувати і гідроксидну лужність.

Головним джерелом гідрокарбонатних та карбонатних іонів у поверхневих водах є процеси хімічного вивітрювання і розчинення карбонатних порід вапняків, мергелів, доломітів. Значна кількість гідрокарбонатів надходить із атмосферними опадами і ґрунтовими водами. Карбонатні і гідрокарбонатні іони потрапляють у водойми зі стічними водами підприємств хімічної, силікатної, содової та інших галузей промисловості.

У річкових водах вміст гідрокарбонатних і карбонатних іонів коливається від 30 до 400 мгНСО₃^-/дм³. В підземних водах їх вміст помітно зростає –       150...900 мгНСО₃^-/дм³.

Лужність не входить до числа жорстко обмежених за своїм значенням показників якості води, однак ДержСанПіН України рекомендує т.зв. показники фізіологічної повноцінності складу води, до яких входить і загальна лужність 0,5...6,5 мг-екв/дм³.

Лужність води – важливий показник при проведенні багатьох процесів очистки води, особливо при обробці її коагулянтами, пом’якшенні.

Визначення лужності води ґрунтується на реакції іонів НСО₃^- із соляною кислотою в присутності індикатора - суміші бромкрезолового зеленого і метилового оранжевого (ISO 9963-1).

Реакція проходить згідно рівняння:

НСО₃^- + Н⁺ = СО₂ ­ + Н₂О.

На закінчення реакції вказує зміна кольору з зеленувато-блакитного на сірий.