Класифікація інсулінів

        1. Інсуліни людські.

1.1. Короткої дії (6—8 год) — інсулін людський для ін'єкцій.

1.2. Середньої тривалості дії (12—14 год) — сус­пензія цинк-інсуліну людського.

1.3. Довгої дії (24—36 год) — суспензія цинк-інсуліну криста­лічного.

 

Інсуліни тваринного походження.

2.1. Короткої дії (6-8 год) — моноінсулін.

2.2. Середньої тривалості дії (12—14 год) — Б-інсулін, суспезія цинк-інсуліну аморфна (інсулін-семіленте).

2.3. Тривалої дії (24—36 год) — суспензія цинк-інсуліну криста­лічного (ультраленте).

 

Інсулін для ін 'єкцій виявляє найкоротшу дію — 6 год. Доза зале­жить від тяжкості хвороби, стану хворого та рівня цукру в сечі за добу. Для грубого розрахунку виходять з того, що 1 ОД інсуліну сприяє засвоєнню 4—5 г цукру. Як правило, добова потреба в інсу­ліні становить 30—50 ОД. Інсулін вводять під шкіру або внутрішньом'язово за 30-40 хв до їди. Основне застосування інсуліну — лікування цукрового діабету І типу, діабету будь-якого типу на фо­ні вагітності та хірургічних втручань. Побічна дія — алергійні ре­акції, ліподистрофія на місці ін'єкції.

Інсуліни тривалої дії — суспензії, які вводять внутрішньом'язово одноразово до сніданку.

Гіпоглікемічна кома може розвинутися внаслідок передозування інсу­ліну або фізічного навантаження. Хворому дають цукор або солод­кий чай, при тяжкому стані вводять внутрішньовенно струменево 20—50 мл 40% розчину глюкози. За відсутності ефекту вводять 5% розчин глюкози внутрішньовенно крапельно. Для стимуляції глікогенезу і корекції АТ вводять 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду.

Гіперглікемія (діабетична кома) розвивається внаслідок несво­єчасного введення інсуліну. Для лікування застосовують лише ін­суліни короткої дії, які вводять внутрішньовенно. Існують різні схеми лікування гіперглікемічної коми. Найоптимальніший метод — внутрішньовенне крапельне введення інсуліну протягом перших 2 год зі швидкістю 8 ОД/год з розрахунку 0,1 ОД/кг маси тіла. Для цього 1мл інсуліну (40 ОД) розчиняють у 500 мл 0,9% розчину нат­рію хлориду, вводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 30—35 крапель за 1 хв.

Пероральні гіпоглікемічні препарати — це синтетичні препарати для внутрішнього застосування при цукровому діабеті II типу (інсулінонезалежному).

Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів

1. Похідні сульфонілсечовини — букарбан, бутамід, глібенкламід (манініл), гліквідон (глюренорм), гліклазид (діабетон). 

      2. Бігуаніди — глібутид (адебіт, буформін), метформін (сіофор).

 3. Різної будови — глюкобай.

 

Похідні сульфонілсечовини (букарбан, бутамід) стимулю­ють утворення ендогенного інсуліну в підшлунковій залозі.

Бігуаніди та препарати різної будови (глібутид тощо) підвищу­ють споживання глюкози тканинами, зменшують усмоктування глюкози в травному каналі. Застосовують для лікування інсуліннезалежного діабету, хворим з ожирінням на фоні діабету 1типу, під час комбінованої терапії діабету.

5. Мінералокортикоїди (дезоксикортикостерон). Властивості, застосування.

Препарати мінералокортикостероідів

Основним гормоном кори надниркових залоз, який належить до мінералокортикостероїдів, є альдостерон. Його фізіологічна роль: регуляція водно-сольового обміну. Мінералокортикоїди збільшують реабсорбцію Na та води та підсилюють виведення К,  Са в ниркових канальцях. Підвищується вміст Na в тканинах. При цьому збільшується реакція судин на судинозвужувальні засоби, зростає опір   судин i артеріальний тиск. Цьому сприяє також затримка рідини в організмі і збільшення об'єму циркулюючої крові.

Дезоксикортикостерону ацетат - ДОКСА (Desoxycorticosteroni acetas - DOXA) - синтетичний препарат. Основними показаннями до його застосування є хвороба Адісона та вторинна гіпофункція кори надниркових залоз (гіпокортицизм), також при міастенії, астенії, адинамії, загальній м'язовій слабкості, гіпохлоремії.  При хворобі Адісона препарат комбінують з ГКС.

 

6. Значення глюкокортикоїдів (преднізолон, дексаметазон), вплив на обмін речовин в організмі. Основні властивості (протизапальна, протиалергійна, імунодепресивна. протишокова та антитоксична). Показання та протипоказання до застосування. Побічні ефекти, заходи щодо запобігання їм.

Глюкокортикоїди, або глюкокортикостероїди — гормони кіркової речовини надниркових залоз, що впливають на всі види обміну речовин.

Класифікація глюкокортикостероїдів (ГКС)