ГКС пероральні та ін'єкційні

1.1. Природного походження — гідрокортизон (кортизол), кортизон.

1.2. Синтетичні ГКС — преднізолон, метилпреднізолон, тріамцинолон, дексаметазон.

2. ГКС інгаляційні — пульмікорт (будезонід), бекломет (бекломе-тазон), інгакорт (флунізолід).

3. ГКС для зовнішнього застосування — апулеїн (будезонід), фторокорт (кеналог, тріамцинолон), деперзолон, синафлан, флуцинар, лоринден, синалар.

4. ГКС комбіновані - ауробін, дермозолон, мікозолон, синалар-Н;

Фармакологічна дія ГКС:

— протизапальна;

— протиалергійна;

— протишокова;

— імунодепресивна (пригнічують утворення антитіл, імуногенез);

— антитоксична;

— пригнічують синтез лімфоїдної та сполучної тканин.

Преднізолон (мазипредон) — синтетичний ГКС, активніший за гідрокортизон у 2—3 рази.

Застосування:

1. Ревматизм, колагенози (захворювання сполучної тканини — системний червоний вовчак, склеродермія);

2. Бронхіальна астма, тяжкі алергійні реакції;

3. Шок, колапс різного типу (травматичний, алергійний, геморагічний, септичний, кардіогенний шок);

4. При трансплантації органів.

Побічна дія: стероїдний діабет, стероїдна виразка шлунка, схильність до інфекцій, набряки, артеріальна гіпертензія, остеопороз, перерозподіл жирової тканини, психози, синдром відміни.

Протипоказаний при виразковій хворобі, інфекційних захворюваннях, цукровому діабеті, артеріальній гіпертензії, епілепсії, у період вагітності.

ГКС інгаляційні застосовують при нападах бронхіальної астми, бронхоспазмах.

ГКС для зовнішнього застосування використовують у вигляді мазі при алергійному дерматиті, екземі, псоріазі, нейродермітах, інфекційно-запаль-них хворобах шкіри; у вигляді мазі для очей і крапель — при алергійних кон'юнктивітах тощо.

Протипоказані при вірусних ураженнях шкіри і слизових оболонок.

Терапію ГКС проводять тоді, коли всі інші методики вже вичерпано! У гострих випадках її здійснюють за життєвими показаннями. Ці обмеження пов'язані з великою кількістю і тяжкістю ускладнень. У всіх гострих випад-ках ГКС вводять короткочасно (1—3 дні). При хронічних захворюваннях ГКС призначають на термін від 4—6 тиж і більше.

При тривалому застосуванні ГКС перед їх відміною дозу препарату поступово зменшують. Це роблять з метою профілактики синдрому відміни (гостра недостатність кіркової речовини надниркових залоз, загострення основного захворювання).

7. Препарати жіночих статевих гормонів. Естрогенні та гестагенні гормони, фізіологічне значення. Показання та протипоказання до застосування (естрон, синестрол, етинілестрадіол, прогестерон). Контрацептивні засоби для перорального призначення, механізм дії, застосування (нон-овлон, ригевідон, бісекурин), побічні ефекти.

Жіночі статеві гормони

Їх ділять на 2 групи:

— естрогени;

— гестагени.

Естрогени продукуються в яєчниках. Вони стимулюють розвиток жіночих статевих органів, вторинних статевих ознак, спричинюють пролі-ферацію ендометрія (зміни в ендотелії, що сприяють імплантації заплідненої яйцеклітини).

Естрогени: естрон (фолікулін), естріол (овестин), естрадіол, етинілестрадіол (мікрофолін), синестрол.

Естрон (фолікулін) — природний фолікулярний гормон у вигляді олійного розчину.

Застосування:

1. Гіпоплазія;

2. Недорозвинення статевих органів (інфантилізм);

3. Дис- і аменорея (розлади менструального циклу);

4. Для стимуляції пологів;

5. При патологічному клімаксі.

Побічна дія — маткові кровотечі.

Гестагенні гормони (прогестини — від лат. рrо gеstаtіо — для вагітності) виробляються жовтим тілом яєчників. Їх фізіологічна роль — сприяння збереженню вагітності у І триместрі.

Прогестерон — гормон жовтого тіла яєчників.

Застосування:

1. У разі звичайного викидня;

2. Безплідність, дисменорея;

3. Маткові кровотечі, ендометріоз;

4. Патологічний клімакс.

Вводять в/м.

Побічна дія внаслідок тривалого застосування — маскулінізація плода жіночої статі, підвищення АТ, набряки.

Інші гестагени: дуфастон, туринал, норколут.

Контрацептивні (протизаплідні) засоби — це гормональні препарати, які застосовують для запобігання небажаній вагітності.

Класифікація протизаплідних препаратів

Комбіновані естроген-гестагенні препарати.

І.І.Монофазні — овідон, ригевідон, мінізистон, діане-35, нон-овлон, фемоден, марвелон, силест.

1.2. Двофазні — антеовін.

1.3. Трифазні — трирегол, тризистон, триквілар.

2. Мікродози гестагенів — мікролют, екслютон.

Контрацептивні комбіновані естроген-гестагенні препарати пригнічують овуляцію, змінюють склад слизу в шийці матки і перешкоджають проникненню сперматозоїдів.

Моно-, дво- і трифазні препарати різняться складом, дозою естрогенів і гестагенів. Трифазні контрацептиви повністю відповідають фізіологічному циклу, забезпечують найменше гормональне навантаження на організм жінки.

Побічна дія контрацептивних засобів — головний біль, нудота, блювання, набряк і болючість молочних залоз, гіпертензія, тромбофлебіт, збільшення маси тіла, депресія, акне, облисіння, міжменструальні кровотечі, алергія. Протипоказані контрацептивні препарати при гіпертензії, тромбоемболії, ішемічній хворобі серця, пухлинах, цукровому діабеті, неврозах.

8. Андрогени (тестостерон, метилтестостерон), фізіологічне значення. Вплив на обмін речовин. Показання та протипоказання до застосування.

Препарати чоловічих статевих гормонів (андрогени)

Продукуються чоловічими статевими органами, сприяють розвитку статевих органів, формуванню вторинних статевих ознак, скелетних м'язів за чоловічим типом, фіксують кальцій у кістках. До андрогенів відносять такі препарати: тестостерону пропіонат, тетрастерон (омнадрен), метилтесто-стерон.

Тестостерону пропіонат — синтетичний аналог андрогенів.

Застосування:

1.Статеве недорозвинення (інфантилізм);

2. Порушення статевої функції;

3. Злоякісні пухлини матки та молочних залоз у жінок віком до 60 років.

Протипоказані при раку передміхурової залози.

9. Загальні відомості про анаболічні стероїди (метандростенолон, феноболін, ретаболіл). Застосування. Побічні ефекти.

Анаболічні стероїди

Це група препаратів, які за будовою близькі до андрогенів, але не мають гормональної активності.

Анаболічні препарати — метандростенолон, феноболін, ретаболіл.

Ретаболіл — анаболічний стероїд, що чинить сильну і тривалу ана-болічну дію. Анаболічна дія - це стимуляція синтезу білка м'язової тканини, кісток, репарації тканин. Ефект настає через 3 дні і триває 3 тижні і більше. Застосування:

1. Кахексія, дистрофія;

2. Остеопороз;

3. Хронічні інфекції;

4. Травми, опіки;

5. Інфаркт міокарда.

Побічна дія внаслідок тривалого застосування: ураження печінки, утворення жовчних і сечових конкрементів, імпотенція, у жінок - явища маскулінізації.

10. Вітамінні препарати. Значення вітамінів, джерела одержання, загальні показання та протипоказання до застосування. Класифікація.

Препарати водорозчинних вітамінів (тіаміну бромід, рибофлавін, піридоксину гідрохлорид, кислота нікотинова, ціанокобаламін, кислота фолієва, кислота аскорбінова, рутин). Вплив вітамінів комплексу В на нервову систему, процеси травлення, кровотворення. Застосування окремих препаратів. Вплив кислоти аскорбінової на окисно-відновні процеси та проникність стінки кровоносних судин. Практичне застосування. Рутин, властивості, застосування.

Препарати жиророзчинних вітамінів (ретинолу ацетат, ергокальциферол, токоферолу ацетат, вікасол). Вплив ретинолу на сітківку ока, шкіру та слизові оболонки. Застосування. Вплив ергокальциферолу на обмін Кальцію і Фосфору. Застосування. Вплив філохінонів (вітаміну К) на згортання крові. Вікасол. Застосування. Токоферол. Біологічне значення. Властивості. Застосування. Полівітамінні препарати, їх переваги та недоліки.

Вітаміни — це органічні речовини, які в невеликих кількостях мають виражену біологічну активність для забезпечення життєдіяльності організму.

Вітаміни надходять в організм з продуктами, деякі з них синтезуються мікроорганізмами кишок.

Унаслідок недостатнього надходження в організм вітамінів з їжею або внутрішніх хвороб, при яких порушуються всмоктування і синтез вітамінів, розвивається гіпо- чи авітаміноз (зменшення кількості чи відсутність вітамінів), що призводить до розвитку таких захворювань, як пелагра, цинга, гемералопія тощо.