Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій

3.1. Адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид).

     3.2. Бронхолітики.

     3.3. Препарати кальцію.

 

Антигістамінні препарати — засоби, що блокують гістамінові ре­цептори і запобігають дії на них гістаміну.

 

Антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС

  Димедрол (дифенінгідрамін) — антигістамінний препарат, що справляє виражену протиалергійну, седативну, снодійну, протиблювотну, місцево-анестезувальну дію; посилює дію засобів, що пригнічують ЦНС. Три­валість дії — 4—6 год.

 Застосування:

1. Кропив'янка;

2. Алергійний дерматит, риніт, поліноз (сінна гарячка);

3. Для посилення дії сно­дійних, анальгезивних та засобів для наркозу.

    Побічна дія — сон­ливість, зниження працездатності.

Всі антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС (димед­рол, дипразин, супрастин, тавегіл), не рекомендовано призначати хворим, робота яких пов'язана з точною психічною реакцією (водіям, операторам тощо);

 

Антигістамінні засоби, що мало впливають на ЦНС

   Діазолін — На ЦНС практично не впливає. Для внутрішнього засто­сування.

Застосування:

1. Алергія на ліки, продукти (кропив'янка, свербіж, алергійний дерматит).

Побічна дія — подразнення слизової оболонки шлунка (приймати після їди).

 

Глюкокортикостероїди — гормони кіркової речо­вини надниркових залоз, мають виражену протиалергійну дію, впливають на всі стадії розвитку алергійних реакцій.

Механізм дії:

— гальмують утворення медіатору алергії - гістаміну;

— знижують чутливість тканинних рецепторів до гістаміну;

Застосування:

1. Алергійні реакції тяжкого і се­реднього ступеня (анафілактичний шок, набряк Квінке, сироват­кова хвороба);

2. Прогресуючих тяжких захворюваннях алергійної природи (брон-хіальній астмі, колагенозах, поліартритах, ревма­тризмі).

При застосуванні глюкокортикостероїдів слід пам'ятати про їх виражену побічну дію.

Преднізолон (див. Тему «Гормони»).

 

Кромолін-натрій (інтал) — запо­бігає виділенню медіаторів алергії (гістаміну, брадикініну) з опасистих клітин. Застосовують інгаляційно за допомогою спеціального турбоінгалятора. Систем­не введення — профілактика нападів бронхіальної астми. Під час нападу неефективний.  Кромолін-натрій неможна вводити інгаляційно разом з бромгексином, амброксолом.

 

 

Невідкладна допомога при анафілактичному шоку. Анафілактич­ний шок — найтяжчий прояв алергії:

— у дошоковий період вводять антигістамінні препарати — су­прастин, дипразин (піпольфен), димедрол, тавегіл;

— при зниженні АТ і бронхоспазмах вводять адреналіну гідро­хлорид (п/ш по 0,5 мл 0,1% розчину кожні 5-10 хв; за відсутності ефекту в/в, розвівши в 10 разів), ефед­рину гідрохлорид. Ефективне в/в крапельне (40—50 крапель за 1 хв) введення протишокової суміші — 5 мл 0,1 % розчи­ну адреналіну гідрохлориду і 0,06 г преднізолону (2 ампули), роз­чинених в 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду;

— при бронхоспазмах використовують також інші бронхоліти­ки;

— при пригніченні дихання застосовують оксигенотерапію, вводять стимулятори дихання (аналептики);

— при гострому набряку легенів уводять сечогінні засоби — фуросемід, маніт;

— корекція гемодинамічних розладів (сольові розчини, плазмозамінники тощо).

Особливості роботи з препаратами:

— всі антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС (димед­рол, дипразин, супрастин, тавегіл), не рекомендовано призначати хворим, робота яких пов'язана з точною психічною реакцією (водіям, операторам тощо);

— діазолін призначають внутрішньо після їди;

— кромолін-натрій неможна вводити інгаляційно разом з бромгексином, амброксолом.

12. Протизапальні засоби, загальна характеристика, класифікація. Стероїдні протизапальні засоби (гідрокортизон, дексаметазон, преднізолон, тріамциналон). Механізм дії. Показання та протипоказання до застосування. Побічні ефекти.

Нестероїдні протизапальні засоби (кислота ацетилсаліцилова, бутадіон, індометацин, ібупрофен, напроксен, диклофенак натрію). Механізм дії. Застосування. Побічні ефекти. Комбінована терапія при запальних процесах.

Запалення — патологічний процес, що виникає у відпо­відь на дію пошкоджувальних факторів, які стимулюють утворення, виділення медіаторів запалення (простагландинів, брадикініну, гістаміну, серотоніну).

Протизапальні препарати поділяють на 2 групи:

— стероїдні протизапальні препарати — глюкокортикостероїди;

— нестерощні протизапальні препрати (НПЗП) — ненаркотичні анальгетики.

Стероїдні протизапальні препарати — гормони кіркової речови­ни надниркових залоз, глюкокортикостероіди. Вони чинять ви­ражену протизапальну дію. До глюкокортикостероїдів відносять кортизон, гідрокортизон, преднізолон, тріамцинолон, дексаметазон.

Механізм протизапальної дії ГКС:

— гальмують утворення медіаторів запалення — брадикініну, гістаміну, серотоніну;

— знижують чутливість тканинних рецепторів до медіаторів за­палення;

— послаблюють продуктивну й альтернативну фази запалення.    Застосування: лікування тяжких форм ревматизму, ревматоїдного артриту, поліартритів тощо.

Протипоказання: при виразковій хворобі, інфек­ційних захворюваннях, цукровому діабеті, артеріальній гіпертен­зії, епілепсії, у період вагітності.

Побічна дія — стероїдний діабет, стероїдна виразка шлунка, схильність до інфекцій, набряки, артеріальна гіпертензія, остеопороз, перерозподіл жирової тканини, психози, синдром відміни.

 

Механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП):

— порушують синтез  і активність медіаторів запалення (простаглан-динів, гіста­міну, серотоніну);

— зменшують енергозабезпечення в ділянці запалення;

— пригнічують підкіркові больові центри.

Нестероїдні протизапальні засоби - кислота ацетилсаліцилова, бутадіон, індометацин, ібупрофен, напроксен, диклофенак натрію та ін.. (див. тему «Анальгетики»)

Застосування: при міалгіях, артритах, радикулітах, бур­ситах, ревма-тизмі, посттравматичний та післяопераційний набряк і запальний процес.

 

Побічні ефекти ненаркотичних анальгетиків:

— подразнення слизових оболонок травного каналу, ульцерогенна дія (особливо кислота ацетилсаліцилова, індометацин, бутадіон);

— синдром Рея проявляється блюванням, втратою свідомості. Може виникнути в дітей і підлітків унаслідок застосування ацетилсаліцилової кислоти при грипі та гострих респіраторних захворюваннях;

— лейкопенія, агранулоцитоз (особливо в похідних піразолону);

— гепато- і нефротоксичність парацетамолу (при тривалому застосуванні);

— галюцинації (індометацин).

 

Комбіновані засоби: доларен, бол-ран, паноксен (диклофенак+

парацетамол), сиган (німесулід+дицикломін)та ін.

 

Контрольні питання:

 

1. Що таке гормони і в чому полягають особливості гормонотерапіі?

2. Який механізм дії і застосування препаратів гормонів гіпофіза?

3. Які засоби використовують при порушеннях функції щитоподібної залози?

4. Як діють на організм гормони паращитоподібної залози і які засоби використовують при надлишковій її функції?

5. Які є типи цукрового діабету і які групи препаратів для лікування пацієнтів з цим захворюванням використовують?

6. Назвіть ускладнення інсулінотерапії та їх попередження.

7. Назвіть основні види дії та групи глюкокортикоїдів. Які показання до застосування та ускладнення спричиняють ГКС?

8. Які є групи препаратів статевих гормонів? Зробіть їхній фармакотерапевтичний аналіз.

9. Чому анаболічні засоби не належать до чоловічих статевих гормонів?

10.  Яка роль вітамінів в організмі?

11.  Назвіть водорозчинні та жиророзчинні вітамінні препарати та зробіть їхній фармакотерапевтичний аналіз.

12.  Які вітаміни беруть участь в утворенні нейромедіаторів і покращують проведення нервових імпульсів?

13.  Назвіть вітаміни, що проявлють кардіотропну дію.

14.  Які вітамінні засоби впливають на кровотворення? Назвіть їх застосування.

15. Дайте фармакотерапевтичну характеристику вітамінам, які підвищують стійкість організму до інфекціі.

16.  Які вітамінні препарати підтримують нормальний зір? Поясніть механізм дії.

17.  Назвіть групи протиалергічних препаратів та дайте їм фармако-терапевтичну характеристику.

18.  Які групи препаратів і чому виявляють протизапальну дію?

 

 

Література:

М.П. Скакун, К.А. Посохова «Основи фармакологіі з рецептурою» 2004р. с. 332-386;

І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк «Фармакологія» 2007р. с. 366-399; 413-424;

Т.В. Казанюк, І.В. Нековаль «Основи фармакології та загальної рецептури» с. 182-201;

 

 

СПРС (самостійна робота до лекції):

 

1. Препарати водорозчинних вітамінів. Застосування окремих препаратів.

2. Препарати жиророзчинних вітамінів. Застосування їх.

 

Гістамін – медіатор запалення.

 Гістамін - (histamine) - з'єднання, що отримується з амінокислоти гістидину. Присутній практично у всіх тканинах організму. Гістамін володіє яскраво вираженою фармакологічною активністю, викликаючи місцеве розширення кровоносних судин (артеріол і венул), а також збільшує проникність епітелію і скорочення гладких м'язів (наприклад, в легенях). Він є важливим медіатором запалення і звільняється у великих кількостях після пошкодження шкіри (що виникає в результаті попадання отрути тварин або токсичних речовин), в результаті чого в ураженому місці розвивається характерна шкірна реакція (воно запалюється і червоніє). Гістамін також звільняється в ході анафілактичних та алергічних реакцій, у тому числі при астмі, сприяючи їх подальшому розвитку.

 

Свободный гистамин обладает высокой активностью: он вызывает спазм гладких мышц (включая мышцы бронхов), расширение капилляров и понижение артериального давления; застой крови в капиллярах и увеличение проницаемости их стенок, вызывает отёк окружающих тканей и сгущение крови. В связи с рефлекторным возбуждением мозгового вещества надпочечников выделяется адреналин, суживаются артериолы и учащаются сердечные сокращения. Гистамин вызывает усиление секреции желудочного сока.