Правове положення та місце в банківські системі України комерційних банків

Комерційні банки належать до другого рівня банківської систе­ми і становлять важливий сектор кредитної системи України.

Ко­мерційні банки — багатофункціональні установи, що здійснюють основний спектр кредитних і фінансових операцій, пов'язаних з об­слуговуванням господарської діяльності клієнтів.

Комерційні банки — це автономні, незалежні комерційні під­приємства.

Додатково: У визначенні поняття «банк» у ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що банк — це юридич­на особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національ­ного банку здійснювати в сукупності такі операції: залучення до вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщен­ня зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на влас­ний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Традиційно банк можна визначити як підприємство, що здій­снює специфічні послуги, а саме три основних функції:

а)                залучення чужих грошей;

б)                надання кредиту;

в)                сприяння платіжному обігу.

Як важлива ланка банківської системи держави, комерційні банки концентрують основну частину кредитних ресурсів і здійснюють широкий діапазон банківських операцій та фінансових послуг для юридичних і фізичних осіб.

Комерційні банки є юридичними осо­бами. Як будь-яка юридична особа, банки мають свої ознаки:

1. Володіння майном на правах власності або на правах повного господарського відання, наявність статутного фонду, який відо­бражається на самостійному балансі банку. Статутний фонд комерційного банку формується за рахунок власних коштів акціонерів, або пайових внесків засновників банку у грошовій формі.

2. Статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел. Заборонено використовувати для формування капіталу бюджетні кошти, та кошти, одержані в кредит та під заставу. Також заборонено збільшувати статутний фонд для по­криття збитків.  

Додатково: Розмір статутного капіталу банку визначається
засновниками, але не може бути меншим за розмір,встановле­ний НБУ. Мінімальний розмір статутного фонду банку на мо­мент реєстрації банку становить від 1 до 5 млн. євро в залежно­сті від території, на якій банк здійснює діяльність. За участі іно­земних осіб — від 5 до 10 млн. євро.

3. Наявність усіх прав юридичної особи: організаційна єдність, участь у господарських відносинах, самостійна відповідаль­ність, фірмове найменування, і обов'язкове зазначення в статуті банку, що банк є юридичною особою.

4. Наділеність спеціальною правоздатністю, яка означає, що банк діє на підставі свого статуту і здійснює банківську діяльність на підставі ліцензій, які надаються Національним банком України.

5. Комерційні банки здійснюють підприємницьку діяльність з ме­
тою одержання прибутку: пропонують на договірних умовах
кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслугову­вання підприємств, установ, організацій і громадян через здійснення банківських операцій і надання різних банківських по­слуг. За надання послуг клієнти сплачують винагороду, з якої утворюється прибуток банку.

6. Комерційні банки виступають суб'єктами ринкової економіки, діють одночасно на механізмах саморегуляції і самоуправління, використовують ринкові категорії — прибутковість, ризик, лік­відність. Як важливий сектор економіки комерційні банки постачають у народне господарство додаткові грошові ресурси.
Діяльність банків не обмежується акумуляцією і розміщенням коштів підприємств, організацій та населення. Вони сприяють нагромадженню капіталу, не лише активно втручаючись в усі сфери господарського життя, але й безпосередньо беруть участь у функціонуванні капіталу або здійснюють контроль над ним. Завдяки банкам діє механізм розподілу і перерозподілу капіта­лу за сферами й галузями виробництва, який значною мірою за­безпечує розвиток народного господарства залежно від об'єктивних потреб виробництва. Фінансуючи додаткові потреби підприємств промисловості, транспорту, сільського господар­ства, банки уможливлюють утворення прогресивної відтвореної
структури народного господарства

Банки зобов'язані ідентифікувати відповідно до законодавства України:

• клієнтів, що відкривають рахунки в банку;

• клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

• клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50000 гривень;

• осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.
Рахунок відкривається та зазначені операції здійснюються лише після проведення ідентифікації осіб клієнтів та вжиття заходів згід­но законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалі­зації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Банки мають право вимагати, а клієнти зобов'язані надати до­кументи і відомості, необхідні для з'ясування їх особи, суті діяль­ності, фінансового стану.

Банки зобов'язані розробляти, впроваджувати та постійно по­новлювати правила внутрішнього моніторингу та програми його здійснення з урахуванням вимог законодавства при запобіганні лега­лізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

 

В ст. 9 Закону України «Про банки і банківську діяльність» пе­редбачено, що комерційні банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдин­гова група, фінансова холдингова група, причому банки можуть бу­ти учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Банківські об'єднання створюються за попередньою згодою НБУ та підлягають державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Закон передбачає також мож­ливість створення комерційними банкам банківських спілок та асо­ціацій з метою захисту інтересів свої членів, координації та вдоско­налення банківської діяльності.

 

Важлива роль комерційних банків в ринковій економії зумовлена основними функціями, які вони виконують, й саме:

і) акумуляція і мобілізація тимчасово вільних коштів і перетво­рення їх у капітал;

2) кредитування підприємств, держави і населення;

3) здійснення розрахунків і платежів у господарстві;

4) організація випуску і розміщення цінних паперів;

5) створення платіжних засобів;

6) довірче керування майном клієнтів (трастові операції);

 7) консультування і обслуговування клієнтів, надання їм еконо­мічної та фінансової інформації.

Останнім часом в діяльності комерційних банків спостерігають­ся тенденції розширення їхніх функцій з метою універсалізації робо­ти, підвищення ефективності банківської діяльності, здійснення не­традиційних для цієї сфери фінансового підприємництва функцій (операції з цінними паперами, лізингові і факторингові операції та інші види кредитно-фінансового обслуговування).

Для визначення суті комерційних банків та їхньої специфіки важливе значення має їх класифікація.

Комерційні банки можна кла­сифікувати за різними критеріями.

За формою власності розрізняють банки державні, коопера­тивні, приватні, змішані.

За належністю статутного капіталу та способу його формування — пайові та акціонерні банки. Пайові банки утворюються за рахунок пайових внесків засновників (пайовиків) у формі товариства з обмеженою відповідальністю або коо­перативного банку.

Акціонерні банки в Україні створюються у формі акціонер­ного товариства закритого або відкритого типів. Порядок ство­рення діяльності акціонерних банків визначається законами України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р., «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 та Господарським кодексом України.

Акціонерний банк — це кредитна установа, що є об'єднує згідно угоди кошти фізичних і юридичних осіб (у тому числі іноземних) з метою спільної господарської діяльності та одержання прибутку.

Додатково: Ста­тутний капітал акціонерного банку формується лише за рахунок власних коштів акціонерів.

Основний капітал акціонерного банку формується шляхом емі­сії та продажу акцій фізичним і юридичним особам, а потім збіль­шується за рахунок капіталізації прибутку й випуску нових акцій. Статутний фонд акціонерного банку утворюється з основним капіта­лом, поділеним на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Розмір статутного фонду визначається акціонерами банку, але не може бути меншим за розмір, встановлений НБУ.

Банкам заборонено випускати акції на пред'явника. Наявність збитків у банку не є перешкодою для оголошення підписки на акції та збільшення статутного капіталу банку.

Акціонерний банк діє на підставі установчого договору та статуту.

В статуті фіксуються цілі діяльності акціонерного банку, розмір та по­рядок утворення фондів, склад і компетенція органів та обов'язково та­кі відомості: види акцій, що випускаються, номінальна вартість акції, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються за­сновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій

Акціонерний банк є юридичною особою, виступає власником свого майна, має повну господарську самостійність у питаннях ви­бору форм управління, використання прибутку, несе відповідаль­ність за зобов'язаннями тільки своїм майном, а акціонери відповідають за зобов'язаннями банку лише в межах належних їм акцій.

Акціонерний банк може мати філії і представництва на терито­рії України та за кордоном, але за наявності письмової згоди НБУ.

 

В ст. 8 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено підстави та особливості створення і функціонування коо­перативних банків, а саме:

1) кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральні кооперативні банки;

2)мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) коо­перативного банку повинна бути не меншою, ніж 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативно­го банку протягом одного року збільшити їх кількість до міні­мально необхідної кількості, діяльність такого банку припиня­ється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації;

3) учасниками центрального кооперативного банку є місцеві коопе­ративні банки. До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених вищезазначеним Законом, належать централі­зація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими коопе­ративними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня. Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку встановлюється Національним банком України відповідно до закону і на момент реєстрації не може бути меншим за 1 млн. євро;  

5) прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фі­нансового року розподіляються між учасниками пропорційно до розміру паю.

Відповідно до ст. 37 Закону органами управління та контролю кооперативних банків є такі ж органи, що створюються для управління інших форм банків.

 

За територіальною ознакою розрізняють банки: міжнародні, за­гальнонаціональні, регіональні та міжрегіональні, що обслуговують декілька регіонів країни.

За видами здійснюваних операцій комер­ційні банки бувають універсальні та спеціалізовані.

Універсальні банки здійснюють широке коло банківських опе­рацій і надають різноманітні послуги, перелік яких вони намагають­ся розширювати. Сучасні комерційні банки здатні виконувати понад 200 різних видів банківських операцій і послуг.

Спеціалізовані банки здійснюють деякі банківські операції, які тісно пов'язані з особливостями господарської діяльності підпри­ємств, специфікою виробництва тощо.

За спеціалізацією банки в Україні можуть бути ощадними, інве­стиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Банк на­буває статусу спеціалізованого банку, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізова­ного ощадного банку в тому разі, якщо більше 50 відсотків його па­сивів є вкладами фізичних осіб.

За масштабом діяльності розрізняють крупні, середні та дрібні банки. Однак чинне законодавство України не містить конкретних критеріїв щодо віднесення банків до тієї чи іншої групи.

 

 

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяль­ність» на території України можуть діяти банки, статутний капітал яких сформовано за рахунок

- українських юридичних і фізичних осіб;

- банки за участю іноземного капіталу (спільні банки);

- іноземні банки, статутний капітал яких формується за рахунок коштів нере­зидентів — іноземних юридичних і фізичних осіб.

За характером відносин банки також поділяються на банки-гаранти і банки-кореспонденти;

за структурою — багатопрофільні та безфілійні;

за фінансовим станом — стабільні, проблемні, кризові та банкрути.

Правовою базою для створення і функціонування комерційних банків різних типів і форм власності є закони України «Про банки і банківську діяльність», «Про цінні папери і фондову біржу», а також Господарський кодекс України та нормативні акти НБУ.

Учасниками банків можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважений ним орган.