Тема № 16. Хромосомна теорія спадковості

Актуальність теми. На початку ХХ століття пояснення чисельним фактам відхилень від закону незалежного комбінування ознак та властивостей (ІІІ закону Г. Менделя) дала розроблена Т. Морганом та його співробітниками хромосомна теорія, яка дає можливість прогнозувати ймовірні комбінації ознак і властивостей у нащадків у випадках зчепленого успадкування. Значення хромосомної теорії для медицини витікає з того, що переважна більшість генів геному людини успадковується зчеплено, оскільки всі гени розподілені між 24-ма групами зчеплення. В останні роки ХХ століття, використовуючи новітні технології, генетики вирішили надзвичайно складну і необхідну для медицини проблему: визначили групи зчеплення генів людини, їх локуси і побудували генетичні карти хромосом. Знання генетичних карт і уміння ними користуватись необхідні для встановлення етіології (причин) спадкових хвороб, а в майбутньому – генної терапії.

 

Навчальні цілі:

Знати:

– явище зчепленого успадкуваня;

– хромосомну теорію спадковості;

– генетичні карти хромосом;

– явище кросинговеру та його значення.

Вміти:

– будувати генетичні карти хромосом;

– розв’язувати задачі на зчеплене успадкування.

 

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Складіть карту розташування генів у хромосомі, знаючи що: гени А, В, С, Д складають одну групу зчеплення. Відстань між генами А і Д – 2 морганіди, між генами С і Д – 5,5 морганід, між С і В – 1,5 морганід, а між А і В – 9 морганід.

 

ІІ. Контрольні питання теми

1. Основні положення хромосомної теорії спадковості.

2. Генетичні карти хромосом.

3. Методи складання генетичних карт.

4. Значення генетичних карт.

 

ІІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті

Вирішення ситуаційних задач на встановлення відстані між генами, визначкння відсоткових співвідношень ймовірних генотипів і фенотипів при зчепленому успадкуванні.

 

ІV. Питання для самоконтролю знань

1. У чому полягає знаення для мкдицини цитологічних карт хромосом.

2. Яка субклітинна структура відповідає групі зчеплення генів.

3. Що таке локус?

4. Що таке морганіда?

 

V. Література

1. Біологія: 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту і академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес, В. Поліщук.—Київ: Генеза, 2011.— 304 с.

2. Біологія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень / С. Межжерін, Я. Межжеріна.—К.: Освіта, 2011.— 336 с.: іл.

3. Біологія. 10 – 11 класи: Наочний довідник. Красильникова Т.В. – К.; Х.: Веста, –2006. – 111с.

4. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. Загальна біологія 10,11 кл.: Підручник. – К.: Генеза, – 2006. – 272с.

5. Мотузний В.О. Біологія: Навч. Посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид., стер. – К.: світ успіху, – 2009. – 751 с. 

6. Соболь В. І. Біологія. Довідник, тестовізавдання. Повний повторювальний курс / Валерій Соболь. ˗ Кам´янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2012 -796с.

Тема № 17. Генетика статі. Успадкування зчеплене зі статтю

Актуальність теми. Вагомим доказом ролі хромосом в спадковості було відкриття закономірності, згідно якої стать успадковується як менделююча ознака. Визначення статі та успадкування ознак, зчеплених зі статтю, дає можливість зрозуміти механізми передачі і виникнення спадкових захворювань при нерозходжені статевих хромосом під час мейозу.

Навчальні цілі:

Знати:

– типи визначення статі;

– хромосомне визначення статі у людини;

– що таке гомо- та гетерогаметна стать;

– захворювання людини, що успадковуються зчеплено зі статтю.

Вміти:

– розв’язувати ситуаційні задачі на успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

 

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Розв’язати задачу.

У людини дальтонізм (порушення кольорового зору) кодується рецесивним геном, локалізованим у Х– хромосомі. Чоловік з нормальним кольоровим зором одружився з гетерозиготною за цією ознакою жінкою, яка ймовірність народження в цій сім і дітей дальтоніків?

 

ІІ. Контрольні питання теми

1.Стать як менделююча ознака організму людини.

2. Гомо-, гетерогаметність і гемізиготність статі.

3. Хромосомне визначення статі у людини.

4.Чим визначається співвідношення статей у популяціях?

5.Прогамне та епігамне визначення статі.

6. Захворювання людини, що успадковуються зчеплено зі статтю.

ІІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті

Розв’язувати ситуаційні задачі на успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

 

ІV. Питання для самоконтролю знань

1. Скільки типів гамет утворює гомогаметна стать (стосовно гетерохромосом) стать?

2. Скільки типів гамет утворює гетерогаметна стать?

3. Що таке успадкування ознак зчеплене зі статтю?

 

V. Література

1. Біологія: 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту і академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес, В. Поліщук.—Київ: Генеза, 2011.— 304 с.

2. Біологія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень / С. Межжерін, Я. Межжеріна.—К.: Освіта, 2011.— 336 с.: іл.

3. Біологія. 10 – 11 класи: Наочний довідник. Красильникова Т.В. – К.; Х.: Веста, –2006. – 111с.

4. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. Загальна біологія 10,11 кл.: Підручник. – К.: Генеза, – 2006. – 272с.

5. Мотузний В.О. Біологія: Навч. Посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид., стер. – К.: світ успіху, – 2009. – 751 с. 

6. Соболь В. І. Біологія. Довідник, тестовізавдання. Повний повторювальний курс / Валерій Соболь. ˗ Кам´янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2012 -796с.

 

Тема № 18. Взаємодія алельних генів

Актуальність теми. Розвиток будь-яких ознак у організмів є наслідком складної взаємодії генів, точніше – між продуктами їх діяльності – білками-ферментами. Цілісність генотипу, яка склалася в процесі історичного розвитку, проявляється в тому, що формування станів більшості ознак організму є результатом взаємодії генів.

Навчальні цілі:

Знати:

– види взаємодії алельних генів;

– приклади взаємодії алельних генів.

Вміти:

– розв’язувати задачі на взаємодію алельних генів.

 

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Розв’язати ситуаційні задачі:

1. У результаті схрещування червоноквіткових і білоквіткових сортів нічної красуні всі рослини F1 мали рожеві квіти. Після схрещування гібридів F1 з білоквітковими рослинами одержали 52 рослини з рожевими квітками 49 – з білими. Визначте генотипи й фенотипи всіх рослин.

 

ІІ. Контрольні питання теми

Охарактеризувати взаємодію алельних генів:

1. Домінування.

2. Неповне домінування.

3. Наддомінування.

4. Кодомінування.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: