Зміст лекційного курсу

Тема 1. Предмет і завдання курсу “Історія України”
як складова частина загальносвітової історії

Мета: викликати інтерес і бажання вивчати історію України, ознайомити з основними принципами і прийомами історичного дослідження, схарактеризувати основні вимоги до студентів щодо набуття знань і умінь з цієї дисципліни.

План

1. Предмет курсу “Історія України”.

2. Місце “Історії України” в системі гуманітарної освіти.

3. Загальна характеристика джерел та літератури з історії України.

4. Історія календаря. Періодизація історії України.

 

Опорні поняття: історія, історіографія, хронологія, літопис, археологія, етнографія, антропологія, менталітет, історична свідомість, догма, плюралізм, методологія, концепція історії України, соціально-економічна формація, спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, історична закономірність, цивілізація.

 

Література за списком: [31, 34, 36, 37, 55*].

 

Змістовний модуль І.

«первіснообщинний лад – початок розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання (кінець ХVІІІ ст.)»

 

Навчальний матеріал І модуля формує у студентів розуміння історичного процесу як безперервної еволюції продуктивних сил і виробничих відносин, що складали економічні підвалини життєдіяльності суспільства, сприйняття історії українців у взаємозв’язку з історією сусідніх народів, державотворчої традиції, яка через низку об’єктивних і суб’єктивних обставин наприкінці ХVІІІ ст. остаточно перервалася й українські землі опинилися у складі Австрійської та Російської імперій.

У результаті вивчення матеріалу студент повинен знати принципи періодизації історії України, хронологічні межі існування першої держави східних слов’ян, визначальні політичні події середньовічної історії, національно-визвольного і соціального рухів, суть феодально-кріпосницької соціально-економічної формації, соціальну структуру тогочасного суспільства, імена історичних діячів, визначення базових понять, що зазначаються до кожної лекції і семінарського заняття; уміти визначати причини утворення і розпаду Давньоруської держави, причини і характер Національно-визвольної війни середини XVII ст., їх наслідки, ознаки автономії української держави - Гетьманщини у складі Російської централізованої держави, аналізувати документи, що стосуються осціально-економічного і політичного розвитку українських земель, орієнтуватись на історичній карті.

Тема 2. Найдавніші племена і держави на території України

Мета: на основі викладу конкретних подій з використанням наочності створити уявлення про життя і заняття первісних людей, їх еволюцію, розвиток суспільних відносин, у т.ч. виробничих, що призвели, врешті, до поступового розкладу первіснообщинного ладу.

План

1. Первісна людина на території сучасної України.

2. Трипільська культура.

3. Кочові племена і перші державні утворення на території північного Причорномор’я.

 

Опорні поняття: палеоліт, мезоліт, неоліт, неолітична революція, архантроп, неандерталець, кроманьйонець, анімізм, магія, тотемізм, фетишизм, плем’я, матріархат, патріархат, соціально-економічна формація, первіснообщинний лад, археологічна культура, Трипільська культура, кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].

Тема 3. Східні слов’яни

Мета: показати складність проблеми слов’янського етногенезу та визначення племен, що були пращурами українців, виявити ознаки зародження державності у східних слов’ян.

План

1. Проблема етногенезу східних слов’ян.

2. Велике розселення слов’ян.

3. Суспільний лад, заняття, вірування східних слов’ян.

 

Опорні поняття: етнос, етнонім, етногенез, версія, концепція, гіпотеза, міграція, протослов’яни, слов’яни, анти, склавини, венеди, дружина, “військова демократія”, вождизм, консолідація, автохтонність.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].

Тема 4. Київська Русь

Мета: простежити, як внаслідок розвитку феодалізму відбувалася трансформація східнослов’янських племен у могутню державу, з’ясувати полісемантику терміна “Русь”, визначити історичне значення Київської Русі у подальшій долі українського, російського, білоруського народів.

План

1. Історичні джерела та історіографія Давньоруської держави “Київська Русь”.

2. Становлення і розвиток Давньоруської держави, формування феодальних виробничих відносин.

3. Піднесення і розквіт Київської Русі.

4. Зовнішньополітичні орієнтири Давньоруської держави.

5. Розвиток культури.

6. Історичне значення Київської Русі.

 

Опорні поняття: протодержава, норманська й слов’янська теорії походження Давньоруської держави, “Русь”, “Україна”, поліетнічний, полюддя, рента, відробітки, соціальні конфлікти, смерди, челядь, закупи, рядовичі, вотчина, уділ, ранньофеодальна держава.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17, 28, 54].

Тема 5. Роздроблення Русі. Південно-Західні руські князівства
(ХІІ– перша половина ХІV ст.). Українські землі під владою
Литви і Польщі (середина ХІV – середина ХVІ ст.)

Мета: показати, що феодальне роздроблення послабило Русь, а з Південно-Західних руських князівств Галицько-Волинське продовжувало державницьку традицію до середини ХІV ст., сформувати переконання у тому, що могутність держави – в єдності.

План

1. Міжусобна боротьба на Русі та її політичні наслідки.

2. Причини роздроблення Давньоруської держави.

3. Галицько-Волинське князівство – продовжувач державотворчої традиції Київської Русі.

4. Литовська експансія. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського.

5. “Московський” і “татарський” фактори в історії українських земель.

6. Демографічні процеси. Формування української народності.

 

Опорні поняття: сюзерен, дуумвірат, кондомініум, фортифікаційні споруди, демографія, народність, менталітет, експансія.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17].

Тема 6. Політичне та соціально-економічне становище
українських земель у складі Речі Посполитої
(друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Мета: з’ясувати шляхи і методи поширення польського панування на українських землях, показати збройний і духовний опір асиміляторській політиці Речі Посполитої.

План

1. Люблінська унія 1569 р. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Речі Посполитої.

2. Соціально-економічний розвиток українських земель.

3. Соціальна стратифікація. Литовські статути. Закріпачення селян.

4. Берестейська церковна унія та її наслідки для українського народу.

5. Роль братств у тогочасному суспільно-політичному житті.

6. Розвиток української культури.

 

Опорні поняття: унія, Литовські статути, “Устава на волоки”, кріпосне право, кріпосний селянин, фільварки, оренда, Магдебурзьке право, полонізація, асиміляція, стратифікація, братства, бароко, гравюра, гуманізм, дидактика, єзуїти, ренесанс, реформація, ставропігія.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12].