double arrow

Змістовний модуль І. (первіснообщинний лад – кінець ХVІІІ ст.)


А) Плани і методичні поради до семінарських занять

Теми 1-4. Первісне суспільство і перші державні утворення
на території України. Київська Русь – історичний феномен
ІХ – середини ХІІІ ст. 

Мета семінарського заняття – закріпити лекційний матеріал про початкову історію людства та перші державні утворення на терені сучасної України, з’ясувати питання, хто ж був пращуром сучасних українців, причини утворення східнослов’янської держави та її занепад.



Семінарське зан яття 1.

План

1. Предмет і завдання дисципліни «Історія України». Місце дисципліни «Історія України» в системі гуманітарного знання.

2. Періодизація історії України.

3. Найдавніші племена та території теперішньої України.

4. Східні слов’яни: походження, розселення, розвиток господарства, вірування.

 

Семінарське заняття 2.

План

5. Первіснообщинний лад на території України і початок його розкладу.

6. Причини утворення Давньоруської держави. Наукові дискусії щодо походження назви “Русь”. Перші згадки терміна “Україна”.

7. Соціально-економічний та політичний розвиток Київської Русі (кінець ІХ – перша половина ХІ ст.).




8. Посилення відцентрових тенденцій. Князівські міжусобиці.

9. Гальцо-Волинське князівство.

10. Місце і роль Київської Русі в історії східнослов’янських народів і на міжнародній арені.

 

Опорні поняття: етногенез, плем’я, східні слов’яни, анти, склавини, протодержави, поляни, древляни, сіверяни, дуліби, бужани, волиняни, тиверці, уличі, князь, дружина, держава, первіснообщинний лад, язичництво, ранній феодалізм, Київська Русь, майнова нерівність, християнство.

 

Вивчення соціальних процесів, що відбувалися за первіснообщинної формації, її розкладу і поступового зародження ранньофеодального суспільства сприятиме розумінню студентами еволюції людства, яка визначається ступенем розвитку продуктивних сил і характером виробничих відносин. Поява соціальної нерівності і приватної власності зумовила виникнення перших державних утворень, а згодом міцної держави у східнослов’янських племен. Кращому засвоєнню питань сприятиме умовний поділ історії Київської Русі на три періоди:

1. Виникнення і розвиток Давньоруської держави (перша половина ІХ – кінець Х ст.). Ознаки державності, перші спроби християнізації, розширення кордонів держави, формування феодальних виробничих відносин.

2. Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець Х – середина ХІ ст.). завершення процесу об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва. Поява кодифікованого права "Руська правда".

3. Політична роздробленість Київської Русі (кінець ХІ – середина ХІІІ ст.). Напади кочівників, міжусобні війни, посилення відцентрових тенденцій, ослаблення держави. Монголо-татарська навала, остаточний розпад Київської Русі.



Готуючись до семінару, слід пам’ятати, що вирішальну роль у формуванні українського етносу (народу) відіграли міграційні процеси ІІ–VІІ ст. Слов’янство як самостійна етнічна спільнота вийшло на історичну арену на початку І тис. н.е. Це був динамічний і драматичний час великого переселення народів (ІІ–VІІ ст.). необхідно засвоїти географію розселення східнослов’янських племен. На основі писемних, археологічних, лінгвістичних, етнографічних, антропологічних та ін. джерел учені локалізують місцезнаходження давніх слов’ян на території між Дніпром, Дністром і Західним Бугом, інакше кажучи, між балтами, германцями та іранцями.

Студенти мають усвідомити складність проблеми визначення, кого із слов’янських племен слід вважати пращурами українців. Наукові дискусії з цього приводу тривають. Концепція М.С. Грушевського про те, що анти є безпосередніми пращурами українців, сприймається неоднозначно.

Сучасні дослідники цієї проблеми вважають, що українці лише частково є спадкоємцями антів, а більшою мірою склавинів, племена яких були відомі під назвами полян, древлян, бужан, волинян, уличів, тиверців.

З’ясовуючи питання походження Давньоруської держави, необхідно звернути увагу на всі "за" і "проти" норманської і слов’янської теорій, на тлумачення терміна "Русь".



Вивчаючи процес утворення Давньоруської держави (Київська Русь), необхідно звернути увагу на зовнішні та внутрішні чинники цього процесу: 1) потреба об’єднання східнослов’янських племен для спільної боротьби із зовнішнім ворогом в особі кочовиків, для зміцнення своїх позицій у відносинах з іншими державами; 2) соціально-економічний, політичний і культурний розвиток східних слов’ян (зародження феодальних виробничих відносин, становлення станів (класів), юридичне закріплення майнової нерівності у суспільстві тощо; 3) вплив християнізації Русі на державотворчий процес.

Підсумовуючи вивчення теми, слід зазначити історичну роль Київської Русі у подальшій долі українського народу та тогочасному міжнародному просторі.

 

Питання для самоконтролю:

1. Назвати центри грецької колонізації у Північному Причорномор’ї.

2. Передумови утворення держави на Русі.

3. Схарактеризувати основні ознаки держави східних слов’ян.

4. Як називалися східнослов’янські племена і територія якого з них стала центром державного об’єднання “Руська земля”?

5. Обгрунтуйте необхідність і дайте оцінку запровадження християнства державною релігією на Русі.

Теми доповідей:

  1. Концепції слов’янського етногенезу.
  2. Грецькі колонії на території Північного Причорномор’я.
  3. Галицько-Волинське князівство – продовжувач державотворчої традиції на Русі.
  4. Зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні зв’язки Київської Русі.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 10-12].

 

Теми 7-8. Виникнення українського козацтва . Соціальний і національновизвольний рух кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.
Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Мета опрацювання на семінарському занятті однієї з провідних тем середньовічної історії України "Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст." – поглибити засвоєння студентами фактичного матеріалу, навчити аналізувати ідейно-політичні мотиви участі представників різних соціальних верств тогочасного суспільства у визвольній боротьбі, дати оцінку Переяславської ради, “Березневих статей” 1654 р. та державотворчої діяльності Б.Хмельницького.

 








Сейчас читают про: